26. Що відносять до кількісних та якісних показників відкритості національної економіки?

Ступінь відкритості національної економіки визначається на основі ряду показників. До кількісних показників відносять питому вагу експорту й імпорту у валовому внутрішньому продукті (ВВП). Так, відношення обсягу експорту до ВВП, виражене у відсотках, визначається як експортна квота: , де ^ Ек – експортна квота; Е – обсяг експорту. Прийнято вважати економіку відкритої, якщо Ек  10%. Інший показник – імпортна квота. Це відношення обсягу імпорту до ВВП, виражене у відсотках. , де Ік – імпортна квота; І – обсяг імпорту. Більше комплексним показником є зовнішньоторговельна квота - відношення обсягу зовнішньоторговельного обігу до ВВП, виражене у відсотках: , де ^ ЗТк – зовнішньоторговельна квота; ЗТ – обсяг зовнішньоторговельного обігу (сума обсягів імпорту й експорту). Поряд із зазначеними критеріями застосовуються й інші, зокрема, питома вага базових галузей економіки. Вважається, що чим більше питома вага в структурі національної економіки займають базові галузі, тим менше участь країни в міжнародному розподілі праці (МРП), тим менше відкритість економіки. І, навпаки, чим вище питома вага обробної промисловості із глибоким технологічним поділом праці (внутрішньогалузевої спеціалізації), тим вище ступінь відкритості національної економіки.

Якісну характеристику міри відкритості національної економіки дають такі показники, як вільний доступ підприємств і компаній різних типів і форм власності на зовнішні ринки, наявність сприятливих економічних, правових, політичних, організаційних, ідеологічних та інших умов для зовнішньоекономічної діяльності, зокрема свобода вибору товаровиробниками іноземних партнерів, відповідність національної економічної інфраструктури світовій та ін.

27. У чому полягає значення системи національних рахунків?

Система національних рахунків (СНР) – це система взаємопов’язаних статистичних макроекономічних показників, які характеризують стан і динаміку економіки. СНР являє собою систему упорядкування інформації про макроекономічні процеси і в цьому розумінні є національним обліком в межах країни в цілому. Вона побудована у відповідності з принципами, що застосовуються в бухгалтерському обліку, тобто виконує таку ж саму функцію, що і бухгалтерський облік на окремому підприємстві. В СНР, поданої в формі таблиці, віддзеркалюються ресурси та їх використання. Їх облік здійснюється за принципом двох записів по кожній операції. Це означає, що кожна господарська операція записується один раз як надходження ресурсів одержувачу і другий раз – як витрати платника (витрати використання). В подвійній бухгалтерії всі показники обліковуються за допомогою рахунків, які ведуться за єдиними правилами і можуть порівнюватися та зіставлятися. Система національних рахунків, розроблена статистичною комісією ООН і з кінця 60-х років пропонується всім країнам як стандартна система обчислення статистичних показників національної економічної діяльності. Першими країнами, які почали використовувати СНР, були Англія, США, Франція, Німеччина, скандинавські країни. Сьогодні систему національних рахунків використовують практично всі країни світу. Значення системи національних рахунків дуже велике. Статистичні показники, що входять у неї, дозволяють: - вимірювати обсяги виробництва за конкретний період часу (місяць,квартал, рік); - розкривати провідні макроекономічні чинники, що зумовлюютьфункціонування економіки; - визначати тенденції економічного розвитку на перспективу; - формувати і впроваджувати в життя економічну політику держави. СНР відбиває ідею загальної економічної рівноваги в країні, коли забезпечується рівність наявних ресурсів та їх використання; показує рівновагу сукупних операцій обміну між господарюючими суб’єктами.