23. Якими є характерні риси сучасного світового господарства?

Світове господарство — це ринкова система, в якій залежності від об'єкта купівлі—продажу відокремлюють три великих групи світових ринків: товарний, грошовий і ринок праці.

До складу світового товарного ринку входять: ринок споживчих товарів, ринок засобів виробництва і ринок послуг.

Світове господарство поєднує усі основні параметри світового ринку і доповнює його новими суттєвими рисами, пов´язаними з міжнародною мобільністю факторів виробництва.

Характерними рисами сучасного світового господарства є:

• розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, передовсім у формах ввезення — вивезення капіталу, робочої сили і технології;

• зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, насамперед у рамках ТНК;

• економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;

• виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об´єднань.

Регулюють світове господарство заходами національної та міждержавної економічної політики. У межах світового господарства економіка окремих країн стає все більш відкритою й орієнтованою на міжнародне економічне співробітництво.

24. Що таке автаркія та відкрита економіка?

Економіка конкретної країни може бути відкритою або закритою стосовно світового господарства.

Відкритість національної економіки - це ступінь її інтеграції у світове господарство, інтеграція (лат. integrado, від integer - цілий) у загальному значенні являє собою взаємне зближення й об'єднання в єдині господарські організми підприємств, галузей і національних економік. Політика інтеграції виражається в створенні міжнародних об'єднань, регіональних економічних блоків та союзів, найбільш розвиненими з яких на сьогоднішній день є Європейський Союз (EU) та Північноамериканський економічний союз (NAFTA). В Україні нині також намічено курс на неухильну інтеграцію у світове економічне співтовариство і в остаточному підсумку на вступ до Європейського Союзу.

При відкритій національній економіці між країнами відбувається вільний потік товарів і послуг, який характеризується взаємністю, тобто пропорційністю у взаємному товарообміні. З іншого боку, такій економіці властива і вразливість, тобто залежність від зовнішніх господарських зв'язків.

Закрита економіка на противагу відкритій характеризується частковим або повним господарським відокремленням держави. Крайнім проявом закритої економіки є автаркія (грец. autarkeia - самозадоволення, від autos - сам і аrkeo - знаходжуся в статку) - політика добровільної або змушеної ізоляції країни від світового господарства. Спроби окремих держав проводити курс на автаркію не відповідають сучасним тенденціям економічного розвитку, хоча в окремих випадках вона і є необхідною для забезпечення незалежності.

25. Назвіть умови відкритості національної економіки.

Відкритою економікою можна називати національний господарський комплекс, який бере участь у системі міжнародного поділу праці та опосередковує в ході міжнародної кооперації вагому частину сукупного продукту. Відкрита економіка- це економіка, яка є антиподом автакратії (економіки, зорієнтованої у своєму розвитку лише на власні можливості), тобто економікою, що має зовнішній сектор. Внутрішньою властивістю відкритої економіки є цілісність національної економіки, її функціонування як єдиного економічного комплексу, інтегрованого завдяки наявності зовнішнього сектора у світовий ринок і світове господарство. Найважливішими умовами відкритості економіки є:  1) сприятливий інвестиційний клімат, який заохочує іноземних інвесторів до роботи на внутрішньому ринку країни; 2) сприятливе тарифне і нетарифне державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності; 3) доступність внутрішнього ринку для іноземної робочої сили, систем технологій, інформації та управлінського досвіду.   Кожна з названих умов дає характеристику рамкових умов функціонування провідних ринків країни- ринків капіталу, товарів та послуг, ринків праці, технологій та інформації. У своїй сукупності вони визначають кількісно-якісні параметри економіки відкритого типу.     До якісних параметрів належать: - відсутність державної монополії зовнішньої торгівлі при збереженні інструментів державного регулювання; - активна участь у міжнародному поділі праці на основі принципів порівняльних переваг; - використання форм підприємництва із залученням іноземного капіталу; - організація зон вільного підприємництва. Відсутність державної монополії зовнішньої торгівлі означає, що суб’єктом світового ринку може бути будь-який економічний суб’єкт, що має певні конкурентні переваги для виходу на міжнародні ринки або є носієм попиту на іноземні товари. За умов лібералізації зовнішньоторговельних відносин економічні суб’єкти не потребують спеціального дозволу держави на вихід на міжнародні ринки. Держава відкриває економічним суб’єктам вихід на світовий ринок, залишаючи за собою право регулювати експортно-імпортні поставки, впливати на їх обсяги, якість на ціну.