2. Поняття культури

Термін «культура» латинського походжен­ня й етимологічно зв'язаний зі словом «культ», тобто те, що кличе до вершини, підно­сить людину. Первісно цей термін означав обробіток землі відповідно до людських потреб. З часом він став означати виховання, освіту, розвиток. Вперше до наукового обігу поняття «культура» було введене римським політичним діячем, філософом, письменником і оратором Ціцероном і пов'язу­валося з культурою розуму. Починаючи з

17 ст., під культурою стали розуміти рівень розвитку розумових здібностей окремих на­родів. У своєму сучасному значенні поняття «культура» укорінилось в європейській свідомості, стало надбанням європейської соціальної думки лише з 2 пол.17 ст. цим поняттям позначались у той час досягнення духовної культури людей, передусім наукові знання, мистецтво, моральна досконалість та взагалі все те, що нази­вали тоді освіченістю.

Нині існує близько тисячі визна­чень культури. Всесвітня конференція з культурної політики прийняла декларацію, в якій культура тлумачиться як комплекс характерних матеріальних, духов­них, інтелектуальних і емоційних рис суспільства, що включає в себе не лише різні мистецтва, а й спосіб життя, основні правила людського буття, системи цінностей, традицій та вірувань. Культура являє собою якісну оцінку суспільства, кожної людини та її діянь. Під культу­рою, на противагу «натурі» (природі, природному), розуміють те, що безпосередньо створене людиною, і в цьому значенні - штучне.

Культура є продуктом людської творчості. Якраз через культуру людина відкриває та змінює світ і саму себе.

43. Політ. Укр.-ції та її вплив на культ. Жит. В Укр у 1917-1920

На шлях українізації Україна стала в 1923. Був прий­нятий декрет УСРР «Про заходи у справі українізації шкільно- виховних та культ-освітніх установ». Згідно з цим докум. Встановл., що ніхто з грома­дян, які не володіють укр.м., не може бути прийнятий на службу в держ. установу, а ті, хто вже працює повинні вивч.укр.м. Українізація торкнулася різних галузей культури. Протягом 1924-1927 рр. тираж укр. газет збільш в 5 разів. На по­чатку 30-х рр. укр. була переважна більшість театрів. Перепоною на шляху українізації була нерозробленість ук­р-го заг-го правопису. В 1925 почалася розробка правопису. Але українізація пройшла не в усіх сферах. Російськомовн.залишились армія, церква, робоча мова на виробництві. Реалізовувалася держ. програма підгот. нац пе­д. кадрів. Політика українізації найбільш позначилася на сфері культур.будівництва. Вона сколихнула українське суспільство, дала свіжі сили культурним явищам.

44. Культурне піднесення в Україні 20-х років хх ст.

Хар-ми рисами періоду був новатор. підхід митців до зображ. дійсності, наявність вели­кої кількості різноманітних течій, організацій та груп. В 1922 р. з'явилась1-а літ-на орг.-ія «Плуг» - спілка селянських письм-ів. У 1923 р. засновано спілку пролетарських письм. Укр.«Гарт». Зі смертю в 1925 р. В.Еллана-Блакитного розпався і «Гарт». нову літ.орг-ію «ВАПЛІТЕ» яка існу­вала в 1925-1928. У 1926-1930 було видано 24 томи творів письм. Винниченка. Великою опулярністю користувалися твори драматургів М. Куліша та І. Кочерги. У новій тоді галузі - кінематографі - світової слави зажив О.Довженко. Написав сценарій фільму «Україна в огні». У галузі об­раз. мистец. по­пулярний укр.. живописець-монументаліст М.Бойчук, мав численних учнів і послідовників. . У 1923-1928 рр. діяло республіканське музичне то­вариство ім. М.Леонтовича. Навколо товариства гуртувалися композитори-новатори. Найбільш значними спорудами, створеними в довоєнний час, стали Канівський музей-заповідник «Могила Т.Г.Шевченка» (1936- 1938 рр., архітектори - В.Кричевський. П.Костирко), будинки Вер­ховної Ради Української РСР (1936-1939)