3. Структура культури

Оскільки до сфери культури належать результати людської діяльності (певні матеріальні цінності) та способи, засоби, методи людської діяльності, також дуже різноманітні, проте вже такі, що мають не матеріальну, а духовну форму, то розрізняють культуру матеріальну і культуру духовну. Мат. Культ. охоплює різноманітне коло речей, у середовищі яких протікає все життя. Це сукупність будь-яких матеріальних цінностей, створених людством протягом історії, що збереглися донині (знаряддя і засоби виробництва, технологію, культуру праці й виробництва). До дух. культ належить сфера виробництва, вжитку найрізноманітніших духовних цінностей. Галузь духовної культури включає всі результати духовної діяльності людства: науку, філософію, мистецтво, освіту, релігію. Також відповідні установи, організації, заклади (наукові інститути, вузи, школи, театри, музеї, бібліотеки), які забезпеч. функціонування духовної культури. Поділ культури на дух. і мат. є відносним. Так, зокрема, виготовлення предметів, що задовольняють матеріальні потреби неможливі без участі людської думки, і цей процес належить до сфери духовної культури, одночасно належачи й до мат. культури. З другого боку, продукти духовного життя - ідеї, художні твори, суспільні норми - знаходять свій вираз у певній речовій матеріалізованій формі, тобто в рукописах, книгах, картинах, нотах, кресленнях тощо. Уже через це їх включають до елементів мат культ

4. Культура і суспільство

Прогрес у суспільстві неможливий без прогресу люди­ни. Мова йде про гуманістичний тип особистості, яка примножує культурні цінності. Особиста культура робітника стає основоположним фак­тором зростання продуктивності праці, її ефективності та якості. Матеріальне виробництво перестає бу­ти головним і тим більше єдиною мірою суспільного прогресу, а лю­дина - лише придатком матеріального виробництва. На перший план висуваються соціокультурні потреби. без культури, поза культурою ні про яке оновлення суспіль­ства не може бути й мови. Лише культура збагачує народ загально­людськими надбаннями, залучає людину до творчості. Зростає невідповідність між рівнем моральної культури і рівнем технологічного розвитку суспільства, який змінюється більш швидкими темпами, ніж рівень культури та психо­логія людства. В культуру енергійно проникає техніка і знаходить своє відоб­раження у мові. Прилучаючись до культури, людина стає людиною. Некультур­них людей не буває. Але в мові за виразом «культурна людина» зак­ріпився інший зміст: поняття «культурний» зв'язане не з культурою, а з культурністю, тобто дотримання людиною зводу правил, норм, соціальних установок, які визначають її поведі­нку в суспільстві. Кожен народ створює свою особливу, неповторну, унікальну куль­туру.

5. Українська культура в контексті світової культури

Складовою світової культури є українська культура. В ній тісно переплелись елементи як західної, так і східної культур. У зв'язку з цими впливами виростала глибоко оригінальна народна культура. Поняття «українська культура» та «культура України» не тотожні. Українська культура - це творіння українського народу. До ук­раїнської культури слід віднести і творчість українців, які працюва­ли за межами батьківщини. Культура формує стиль життя, спосіб поведінки, творить ідеали держави. Важлива роль культури як стабілізуючого фактора в суспільстві. Культура людей об'єднує. У суспільстві повинні бути ідеали. Дуже важливо розв'язувати питання духовного життя людей, утверджува­ти вікові цінності. Українська духовність ґрунтується на хліборобській культурі. Прив'язаність до землі - споконвічна українська національна риса. багатовікові надбання українського народу зв'язані з куль­том землі. Сьогодні необхідне якісне онов­лення усіх сфер духовного життя українців. важливо повернення ідеалів, вироблених попередньою історією, продукування нових традицій. Основа культури – народне мистецтво. Культура є там, де є спадковість, пам'ять про минулі покоління. Без знання минулого - немає майбутнього. Один із шляхів до культури - це формування національної свідо­мості. Важливою частиною національної самосвідомості народу є пова­га до його надбань у художній творчості, в літературі та мистецтвах. Релігія сформувалась як органічна частина культури. Релігійні уявлення були властиві вже культурі первісного ладу. Рушієм нового куль­турного процесу стало християнство. Християнство і культура - нерозривні. Культура має бути звернена безпосередньо до людини.