Підсумок за 11 клас (ХХ століття)
Назвіть справжнє прізвище письменника
О. Олесь
М. Хвильовий
Остап Вишня
І. Багряний
Назвіть письменника за характеристикою
Витязь молодої української поезії
Король українського тиражу
Український Одіссей
Сонячний поет
Дисидент
поет-містик
Феномен доби
У якому творі основні події відбуваються?
У Тополівці
У Харкові
У Тайзі
Під Компаніївкою
Під Одесою на березі моря
На річці Оскол
Назвіть коханого літературної героїні
Половчиха і…
Олеся Запорожець і …
Маруся Чурай і …
Лорі й …
Софія і …
Наталка Сірко і …
З якого твору родина?
Сірки –
Вишняки
Яркові
Половці
Запорожці
Бобренки
Хуторні
Упізнайте твір за епіграфом чи присвятою
«Цвітові яблуні»
Любові всевишній присвячується
Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?
Визнач стиль, у якому написано твір:
Павло Тичина «Арфами, арфами»
Микола Хвильовий«Я (Романтика)»
Валеріан Підмогильний«Місто»
Микола Куліш«Мина Мазайло»
Олесь Гончар«За мить щастя»
Василь Стус«Як добре те, що смерті не боюсь я»
Іван Багряний «Тигролови»
Визнач приналежність письменника до літературної організації
Неокласики
Вапліте
Українська Гельсинська група
МУР
Бу-Ба-Бу
Празька школа
Визнач твір за жанровою характеристикою
Перший роман у новелах
Перший урбаністичний роман
Перший роман у віршах
Автобіографічна гумореска
Сатирична комедія
Пригодницький роман
Автобіографічна кіноповість
Колискова
Балада
З якого твору уривок:
* Рід наш рибальський, на морі бувальський, рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини на вільне співжиття
* Моя … — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам'ятаю!). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом
* Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання Бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова нація остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників. От ключ до скриньки, де схована їхня загибель
* У мене немає жодного сумніву, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя…
* Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах
* Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі кам'яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок
* Про наші битви — на папері голо.
Лише в піснях вогонь отой пашить.
Таку співачку покарать на горло,
— та це ж не що, а пісню задушить!
Визнач автора і назву поезії хх ст..
Леся Українка «СОNТRА SРЕМ SРЕRО!»
М. Вороний «Блакитна панна»
О. Олесь «Чари ночі», «О слово рідне!»
П. Тичина «О, панно Інно», «Арфами, арфами», «Ви знаєте, як липа шелестить»
М.Рильський «Молюсь і вірю»
В. Сосюра «Любіть Україну»
Б.-І. Антонич «Різдво»
А. Малишко «Пісня про рушник»
В. Симоненко «Лебеді материнства»
І. Драч «Балада про соняшник»
В. Стус «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена, явися»
Л. Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське альфреско»
Є. Маланюк «Стилет і стилос»
|
1. Клянусь тобі, веселий світе, Клянусь тобі, моє дитя, Що буду жити, поки жити Мені дозволить дух життя!
2. Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя 3. Ви знаєте, як сплять старі гаї? — Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов'ї... 4. І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески, Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески.
5. Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, — Знов молодість не буде!
6. Я Ваші очі пам'ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий — я знаю. 7. Народився бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий. 8. Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі, уже не ремствуй, позирай у глиб, у суще, що розпукнеться в грядуще і ружею заквітне коло шиб.
9. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати.
10. Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. 11. Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе… |
12. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, 13. Стану я, гляну я — скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон як золотий з переливами: йде весна запашна, квітами-перлами закосичена. 14. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся.
15. Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала.
16. О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.
17. Сонця клопочуться в озерах, спадають гуси до води, в далеких пожиттєвих ерах мої розтанули сліди.
18. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги.
19. Та тільки тут веселий галас бою — Розгоном бур і божевіллям хвиль Безмежжя! Зачарований тобою, Пливу в тебе! В твій п'яний синій хміль!
20. Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. 21. Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать.
|
Тести:
1. Слова М.Хвильового «Усмішки» ... я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні...» стосуються творів
А І. Котляревського.
Б Г. Квітки-Основ’яненка.
В І. Нечуя-Левицького.
Г Остапа Вишні.
Д М. Куліша.
2. Батьківщину, як і рідну матір, не обирають – це провідна думка вірша
А «Лебеді материнства».
Б «Ви знаєте, як липа шелестить»
В «Любіть Україну».
Г «Страшні слова, коли вони мовчать»
Д «Українське альфреско».
3. Уривок «Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий» узятий із твору
А «Три зозулі з поклоном».
Б «Зачарована Десна».
В «Місто».
Г «Тигролови».
Д «Я (Романтика)».
4. Заклик «Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами…» належить
А Павлові Тичині.
Б Ліні Костенко.
В Василеві Симоненку.
Г Андрію Малишко.
Д Володимирові Сосюрі.
5. Про «дівчину з легенди» йдеться у творі
А «Лісова пісня» Лесі Українки.
Б «Місто» В. Підмогильного.
В «Маруся Чурай» Л. Костенко.
Г «Блакитна панна» М. Вороного.
Д «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.
6. «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» – моральне кредо
А Мокія («Мина Мазайло» М. Куліша).
Б Степана («Місто» В. Підмогильного).
В Андрія Половця («Вершники» Ю. Яновського.
Г Григорія Многогрішного («Тигролови» І. Багряного).
Д Гриця Бобренка («Маруся Чурай» Л. Костенко).
7. Мина Товченик і Купріян Хуторний є персонажами твору
А «Три зозулі з поклоном».
Б «Зачарована Десна».
В «Місто».
Г «Тигролови».
Д «Я (Романтика)».
8. Почуття й переживання закоханої людини передають твори (дві відповіді)
А «Молюсь і вірю» М. Рильський
Б « Блакитна Панна» М Вороного
В «Чари ночі» О. Олесь
Г «Ви знаєте, як липа шелестить...» Павла Тичини
Д « Українське альфреско» Ліни Костенко
Е «О земле втрачена, явися» Василя Стуса
9. Паралель до казки про курочку рябу наявна в творі
А «Чари ночі»
Б «Пісня про рушник»
В «Лебеді материнства»
Г «Українське альфреско»
Д «О земле втрачена, явися!..»
10. «А взагалі батьки були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири