- •Зміст і завдання економічного аналізу.
- •Предмет і об’єкт економічного аналізу.
- •Метод економічного аналізу та його особливості в економічних дослідженнях.
- •Види і напрямки аналізу господарської діяльності підприємства.
- •Інформаційна база та особливості методики оперативного економічного аналізу
- •Класифікація факторів та резервів підвищення ефективності виробництва.
- •Інформаційне забезпечення економічного аналізу. Вимоги, яким повинна відповідати система обліку і звітності.
- •Складові елементи організації аналітичної роботи на підприємстві. Порядок складання програми аналізу.
- •Основні етапи аналітичного дослідження та його зміст.
- •Узагальнення і формування висновків з аналізу, оформлення і використання його результатів.
- •Зміст і завдання аналізу виробництва валової і товарної сільськогосподарської продукції.
- •Аналіз рівня спеціалізації, інтенсифікації та рівня виробництва.
- •Значення і завдання аналізу виробництва продукції рослинництва.
- •Аналіз впливу факторів на показник валового збору сільськогосподарських культур.
- •Пошук шляхів збільшення виробництва продукції рослинництва.
- •Організація оперативного аналізу виконання виробничої програми рослинництва.
- •Аналіз виробництва продукції тваринництва.
- •Аналіз впливу факторів на обсяг валової продукції тваринництва.
- •Дослідження продуктивності тварин.
- •Аналіз використання кормів.
- •Пошук шляхів збільшення виробництва продукції тваринництва.
- •Організація оперативного аналізу виробничої програми тваринництва.
- •Аналіз забезпеченості та використання земельних ресурсів господарства.
- •Значення і завдання аналізу собівартості сільськогосподарської продукції.
- •Аналіз витрат на виробництво продукції за елементами.
- •Аналіз рівня собівартості виробництва валової і товарної продукції.
- •Аналіз впливу факторів на собівартість продукції рослинництва і тваринництва.
- •Аналіз статей витрат собівартості сільськогосподарської продукції.
- •Аналіз прямих затрат праці.
- •Аналіз прямих матеріальних затрат.
- •Пошук шляхів зниження собівартості сільськогосподарської продукції.
- •Аналіз накладних витрат в складі собівартості сільськогосподарської продукції.
- •Організація оперативного аналізу собівартості сільськогосподарської продукції.
- •Аналіз забезпеченості та використання трудових ресурсів підприємства.
- •Організація оперативного аналізу використання трудових ресурсів підприємства.
- •Аналіз витрачання коштів на оплату праці.
- •Завдання аналізу забезпеченості і використання основних засобів.
- •Аналіз обсягу і собівартості робіт виконаних робіт машинно-тракторним парком.
- •Аналіз показників роботи, виконаної вантажним автотранспортом.
- •Аналіз використання робочих коней.
- •Аналіз роботи промислових та допоміжних виробництв.
- •Значення і завдання аналізу формування доходів і прибутку господарства.
- •Аналіз фінансових результатів господарської діяльності.
- •Аналіз прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції.
- •Визначення і аналіз показників рентабельності виробництва продукції, галузей і виробничих підрозділів.
- •Аналіз норми прибутку підприємства.
- •Розрахунок резервів збільшення суми прибутку і рентабельності.
- •Поняття, значення і завдання аналізу фінансового стану підприємства.
- •Аналіз складу і структури активів підприємства та джерел їх формування.
- •Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.
- •Оцінка фінансової стійкості підприємства.
- •Аналіз ефективності використання капіталу підприємства.
- •Оцінка кредитоздатності підприємства.
- •Аналіз зовнішньоекономічної діяльності.
- •Аналіз руху інвалютних грошових коштів.
- •Аналіз виробничої програми селянських (фермерських) господарств.
- •Аналіз витрат виробничого селянських (фермерських) господарств.
- •Аналіз доходу і прибутку селянських (фермерських) господарств.
Метод економічного аналізу та його особливості в економічних дослідженнях.
Під методом економічного аналізу слід розуміти сукупність способів і прийомів для дослідження системи показників роботи підприємства з метою встановлення резервів виробництва, підвищення ефективності, економічного обгрунтування управлінських рішень.
Для методу економічного аналізу характерні такі особливості: використання системи взаємопов'язаних показників при вивченні госп-х явищ і процесів;установлення причинно-наслідковихзмін та залежності, які зумовлюють вплив основних факторів на досліджувані показники; встановлення й вимір взаємозв'язку та взаємозалежності показників, які визначаються об'єктивними умовами виробництва та обігу товарів. Виділяють 5 елеменів методу аналізу: виявлення і представлення взаємозв'язку вивчаємого явища; розчленування або деталізація; порівняння; визначення величини впливу факторів, або елімінування; узагальнення (синтез).
Вивчення починають з вивчення взаємозв'язку економічних показзників. Лише розкриваючи внутрішній зміст окремого явища, взаємозв'язок його з складовими частинами та іншими явищами, можна пізнати його суть і розвиток. При економічному аналізі вивчення взаємозв'язку госп-х явищ являє собою важливий і найбільш складний елемент методу.
У завдання аналізу економічних взаємозв'язківвходить необхідність характеристики кількісного розміру і конкретного виду залежності госп-го результату від окремих факторів, що на нього впливають. В економічних дослідженнях найпоширенішим і доцільнішим є зображення економічних взаємозв'язків у вигляді математичних формул, які ще називають аналітичними моделями. Аналітичне моделювання, по-перше, дає можливість методично правельно підійти до вивчення гос-х процесів;по-друге, без нього неможливе розв'язання аналітичних задач за допомогою сучасної обчислювальної техніки.
Розчленування складних явищ на більш прості або складові здійснюється за такими основними напрямами: утворювальними факторами, якісними ознаками, підрозділами та часом. При проведені аналізу тією чи іншою мірою деталізуються всі загальні показники, які характеризують діяльність підприємства. Проте це означає, що в кожному випадку проводиться глибока деталізація за кожним показником або фактором.З метою зменшення трудомісткості аналізу застосовують принцип головної ланки, який дає змогу із всієї сукупності інформації виділити найбільшважливу, яка і піддається найбільш важливій деталізації.Насамкінеь слід зауважити, що детадізація є не що інше, як одна із форм прояву аналітичного методу.
Важливим засобом аналізу є порівняння показників, що вивчаються, а також їх складових частин з іншими аналогічними показниками, прийнятими за базові. В залежносі від мети вивчення того чи іншого показника способи порівняння відрізняються насамперед тим, які показники приймаються базовими для порівняння з ними показників, що аналізуються. За базові показники приймаються такі: планові по гос-ву вціломуі по внутрігосподарських підрозділах, або договірні по орендарях; показники за минулі роки і середні за ряд років; показники інших окремих гос-ств і середні дані по об'єднанню, району або групі однотипових за спеціалізацією підприємств; нормативні або розрахункові показники, визначені з урахуванням досягнень попереднього досвіду, науки і техніки тощо.
Показнаки, що аналізуються, частіше всього є фактично досягнуті, облікові або звітні.Способи порівняння розрізняють також за технікою їх проведення: абсолютні та відносні порівняння. Абсолютні - це порівняння показників з метою виявлення різниці по них, в результаті одержують абсолютні відхилення показників, що аналізуються, від базисних. Відносні порівняння виконуються шляхом відношення показників, що аналізуються, або абсолютних відхилень по них до базисних.У результаті таких порівнянь одержують коефіцієнти, проценти, середні величини тощо.
Елімінування дозволяє оцінити роль факторів у формуванні того чи іншого економічного показника, виявити важливіші фактори та знати основні причини збільшення або зменшення ефективності діяльності господарства. Вирізняють такі основні способи елімінування:
ланцюгових (послідовних) підстановок;абсолютних різниць;відносних чисел;балансовий або сальдовий.
Застосування прийому ланцюгових підстановок полягає в тому, що для визначення розміру впливу на результат окремих факторів беруть послідовно одні величини факторів та замінюють їх іншими величинами, вплив яких знаходять у процесі аналізу. Розмір впливу окремих факторів на відхилення, наприклад, фактичного результату У1 від плановог У0, знаходять послідовним порівнянням таких комбінацій факторів:
y1=f(1’,2°,3°,…n°),y(x1)=y¹-y°або= y°- y¹,
y2=f(x1’,x2’,x3°, … xn°) ,y(x2)=y²-y¹або= y¹- y²,
y3=f(x1’,x2’,x3’, … xn°) ,y(x3)=y³-y²або= y²- y³,
y’=f(x1’,x2’,x3’, … xn°) ,y(xn)=y’-yn-1або= yn-1- y’,
y=y(X1)+y(X2)+y(x3),+…+,+y(xn)
При застосуванні цього способу усі показники умовно діляться на кількісні( чисельність працівників, кількість або вартість устаткування, кількість відпрацьованих людино або машино днів ін) та якісні(прод-сть праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, ціни, розцінки..). Для розрахунку
При аналізі взаємозв’язку у вигляді добутку доцільно використовувати спосіб аналізу а допомогою абсолютних різниць, при цьому враховуються наступні правила:
по кожному фактору, шляхом порівняння визначають позитивні або негативні відхилення; вплив першого фактору рівний відхиленню в ньому взятому у співвідношенні з абсолютними значеннями інших факторів впливу.вплив другого та всіх наступних факторів дорівнюють відхиленню у відповідному факторі взятому у співвідношенні з абсолютним фактором величинами факторів, що вже проаналізовані та абсолютними базисними значеннями наступних факторів впливу.
Вплив останнього фактору визначають у співвідношенні відхилення в даному факторі з абсолютними фактичними величинами попередніх факторів.
Спосіб відносних чисел і техніка використання його використання при аналізі.
Спосіб відносних чисел застосовується тоді, коли показник, що вивчається є результатом добутку кількох факторів і він відрізняється від попередніх способів елімінування тим, що розрахунок впливу факторів на економічний показник проводиться виходячи з відносних показників їх зміни, виражених в процентах або коефіцієнтами. При визначенні впливу фактору процент зміни величини цього фактору, поділений на сто множиться на базисну величину показника, що вивчається. Для визначення впливу другого і кожного наступного фактору спочатку визначають процент зміни показника, що вивчається за рахунок відповідного фактору з врахуванням впливу попередніх факторів, а потім множать на базисний показник, що вивчається. При визначенні впливу останнього фактору беруть відсоток виконання плану по показнику, що аналізується віднімають від нього сукупний процент впливу всіх попередніх факторів, одержаний результат множать на базисну величину, що аналізується і ділять на 100. Перевага способу полягає в тому, що розрахунок впливу факторів можна проводити по обмеженому колу вихідних даних, які відображаються у відсотках чи коефіцієнтах.
Балансовий спосіб і його використання при аналізі.
Балансовий або сальдовий спосіб застосовується тоді, коли відоме загальне відхилення показників, що аналізуються та розмір впливу всіх факторів, крім одного.У цьому випадку вплив невідомого фактора знаходиться віднімання розміру впливу відомих факторів.
