27. Аналіз впливу факторів на собівартість продукції рослинництва і тваринництва.

Собівартість одиниці продукції в сільському господарстві при аналізі вивчається як результат впливу насамперед двох факторів: 1) рівня продуктивності одиниці розміру галузі; 2) величини виробничих витрат на одиницю розміру галузі. Для рослинництва це будуть урожайність і витрати на 1 га посівної площі сільськогосподарських культур, для тваринництва — продуктивність і величина витрат на 1 голову тварин.

У плануванні, обліку і звітності витрати на виробництво групуються також по окремих статтях, які охоплюють один або кілька елементів. При економічному аналізі окремі елементи і статті витрат вивчають з урахуванням впливу на їх величину двох груп факторів: нормативних та оціночних. Нормативні фактори відображають кількісну сторону витрачання ресурсів у процесі виробництва: праці — в людино-годинах; насіння або садивного матеріалу, добрив, кормів — у центнерах; обсяг виконаних робіт тракторами — у машино-годинах або нормо-годинах, еталонних гектарах; вантажним автотранспортом — у машино-годинах або тонно-кілометрах; робочою худобою — у відпрацьованих коне-днях, електроенергії — в кіловат-годинах тощо. До нормативних факторів відносяться також фізичні обсяги технологічних операцій (робіт) з вирощування культур або утримання продуктивних тварин.

Кожному виду нормативного фактора відповідає оціночний фактор, який відображає його якісну сторону. До них відносяться: оплата однієї людино-години; оцінка 1 ц насіння, добрив, кормів; собівартість одиниці роботи тощо. Для з’ясування причин зміни собівартості і пошуку шляхів її зниження для потреб управління виробництвом важливо визначити величини впливу факторів продуктивності та розміру витрат на одиницю галузі. Методика аналізу із використанням способу послідовних підстановок, яка широко висвітлена в економічній літературі і застосовується тепер на практиці в сільськогосподарських підприємствах, полягає в тому, що спочатку розраховують умовний показник собівартості при базисній величині витрат на одиницю галузі, але при фактичному рівні її продуктивності. Далі, порівнюючи розрахунковий показник собівартості з базисним, визначають розмір впливу фактора продуктивності галузі, а з фактичним — величину витрат на виробництво.

З цією метою аналогічні розрахунки можна виконати за допомогою способу абсолютних різниць. При цьому продуктивність галузі вважають за кількісний нормативний фактор собівартості, а витрати на 1 га або на 1 голову тварин — за якісний, оціночний фактор. Таким чином, вплив на собівартість зміни продуктивності галузі визначається множенням відхилення по продуктивності на планову собівартість одиниці продукції і діленням одержаного результату на фактичну продуктивність галузі. Вплив на собівартість зміни витрат дорівнює відхиленню у витратах на одиницю розміру галузі, поділеному на фактичну продуктивність галузі.

У цей же спосіб оцінюють вплив на собівартість нормативних і оціночних факторів витрат по окремих їх статтях і елементах. Наприклад, вплив трудомісткості обробітку 1 га посіву культури на собівартість 1 ц продукції визначається так: відхилення витрат людино-годин на 1 га помножити на планову оцінку однієї людино-години і одержаний результат поділити на фактичну врожайність. Вплив на собівартість фактора оцінки праці розраховують множенням відхилення в оцінці однієї людино-години на фактичні витрати людино-годин на 1 га і одержаний результат ділять на фактичну врожайність.

Подібну методику використовують при аналізі собівартості продукції у рослинництві, а також продукції тваринництва по видах і групах тварин.