Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ»

за темою: „Особливості перекладу медичних текстів з англійської мови на українську мову”

Виконав: студент 2-го курсу

Зотов Костянтин Володимирович

КИЇВ 2010

Зміст

Розділ 1. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СТИЛЮ

1.1 Лексика наукового стилю англійської мови

1.2 Синтаксис, граматика й морфологія наукових текстів

1.3 Стиль наукової прози

1.4 Експресивність і образність у науковому стилі англійської мови

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СТИЛЮ

2.1 Особливості перекладу медичних термінів

2.2 Функція науково-популярних текстів в галузі охорони здоров’я

2.3 Теоретичне підґрунтя перекладу медичних термінів

2.4 Порівняльний аналіз перекладу медичних термінів (Case studies)

Розділ 1. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СТИЛЮ

1.1 Лексика наукового стилю англійської мови

Характерними рисами науково-технічного стилю є його інформативність (змістовність), логічність (тобто послідовність, чіткий зв'язок між основною ідеєю та деталями), точність і об'єктивність, що випливають із цих особливостей ясність і зрозумілість.

Сфера застосування наукового стилю дуже широка. Це один зі стилів, що робить сильний і різнобічний вплив на літературну мову. науково-технічна революція, Що Відбувається на наших очах, уводить у загальне вживання величезна кількість термінів. Якщо раніше тлумачні словники складалися на основі мови художньої літератури й у меншому ступені публіцистики, то зараз опис розвинених мов миру неможливо без обліку наукового стилю і його ролі в житті суспільства. Досить сказати, що з 600 000 слів авторитетнішого англійського словника Вебстера 500 000 становить спеціальна лексика.

Особливістю цього стилю є використання спеціальної термінології. Кожна галузь науки виробляє свою термінологію відповідно до предмета й методом своєї роботи. Термінологія-Це ядро наукового стилю, останнє, саме внутрішнє коло, ведучий, найбільш істотна ознака мови науки. Можна сказати, що термін втілює в собі основні особливості наукового стилю й гранично відповідає завданням наукового спілкування.

Термін - це слово або словосполучення, точно й однозначно називає предмет, явище або поняття науки і його зміст, що розкриває; в основі терміна лежить науково побудована дефініція.

У кожній статті по вузькій технічній спеціальності число термінів не перевищує 150 - 200 одиниць.

Як терміни можуть використовуватися як слова, уживані майже винятково в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів. Такі, наприклад, лексичні одиниці, як coercivity, keraumophone, klystron, microsyn і т.п., широко вживані в текстах по електроніці, важко зустріти за межами науково-технічних матеріалів. У той же час у цих текстах виступають як терміни й такі слова, як dead, degeneracy, ripple, rope і ін., що мають добре всім відомі загальновживані значення. Терміни повинні забезпечувати чітку й точну вказівку на реальні об'єкти і явища, установлювати однозначне розуміння фахівцями переданої інформації. Тому до цього типу слів пред'являються особливі вимоги.

Насамперед термін повинен бути точним, тобто мати строго певне значення, що може бути розкрите шляхом логічного визначення, що встановлює місце позначеного терміном поняття в системі понять даної галузі науки або техніки. Якщо якась величина називається scalar (скаляр), то значення цього терміна повинне точно відповідати визначенню поняття (a quantity that has magnitude but no direction), що зв'язує його з іншими поняттями, що втримуються у визначенні (magnitude, direction) і протиставляє поняттю vector (a quantity which is described in terms of both magnitude and direction). Якщо якась деталь оптичного приладу йменується viewfinder (видошукач), то цей термін повинен позначати тільки цю деталь, що виконує певні функції, і ніякі інші частини даного приладу або якого-небудь іншого пристрою.

З тих же причин термін повинен бути однозначним і в цьому змісті незалежним від контексту. Безпосередньо пов'язане з точністю терміна й вимога, щоб кожному поняттю відповідав лише один термін, тобто щоб не було термінів-синонімів зі співпадаючими значеннями. Зрозуміло, що точна ідентифікація об'єктів і понять утруднена, коли те саме йменується по-різному.

Термін повинен бути частиною строгої логічної системи. Значення термінів і їхніх визначень повинні підкорятися правилам логічної класифікації, чітко розрізняючи об'єкти й поняття, не допускаючи неясності або суперечливості. І, нарешті, термін повинен бути сугубо об'єктивним найменуванням, позбавленим яких-небудь побічних змістів, що відволікають увагу фахівця, що привносять елемент суб'єктивності. У зв'язку із цим терміну «протипоказані» емоційність, метафоричність, наявність яких-небудь асоціацій і т.ін.

Однак терміни, природно, не є єдиної складової лексики.

Виявлене цілком чіткий розподіл лексичного складу англійської наукової й технічної літератури на: а) властиво терміни; б) слова й сполучення, які є «службовими»: артиклі, службові дієслова, прикметники, прислівники, сполучники, займенники, прийменники, тобто слова, що не залежать від стилю мовлення і які присутні в будь-якому стилі; в) загальнонаукова лексика.

Однак присутність термінів не вичерпує лексичні особливості наукового стилю.

Крім термінів, науковий стиль використовує загальнонаукові й загальновживані слова. Основне комунікативне навантаження в спеціальних текстах несуть загальновживані слова й загальнонаукова термінологія, тобто приблизно 600 загальтехнічних термінів.

Широке вживання фахівцями так званої спеціальної загальтехнічної лексики, що також становить одну зі специфічних рис науково-технічного стилю, у значній мірі сприяє їхньому взаєморозумінню. Це слова й сполучення, що не володіють властивістю терміна ідентифікувати поняття й об'єкти в певній області, але вживані майже винятково в даній сфері спілкування, відібрані вузьким колом фахівців, звичні для них. Спеціальна лексика включає всілякі похідні від термінів, слова, використовувані при описі зв'язків і відносин між термінологічно позначеними поняттями й об'єктами, їхніх властивостей і особливостей, а також цілий ряд загальнонародних слів, уживаних однак у строго певних сполученнях і тим самим спеціалізованих. Дотримання норм уживання спеціальної лексики ставить перед перекладачем особливі завдання при створенні тексту перекладу.

До загальновживаної лексики ставляться слова загальної мови, які найбільше часто зустрічаються в наукових текстах. Завдяки загальновживаній лексиці мова науки зберігає зв'язок із загальнолітературною мовою й не перетворюється в мову мудреців або, як іноді говорять, у мову жерців, зрозуміла тільки присвяченим, ученим. Залежно від складу читачів частка загальновживаної лексики міняється: вона зменшується в роботах, призначених для фахівців (може становити не більше половини всіх слів), і зростає у творах, звернених до широкої аудиторії.

Але науковий стиль не просто бере слова із загальнолітературної мови. Він робить ретельний відбір слів насамперед тих, які найбільше оптимально виконують головну функцію, установку наукового стилю. Слово в науковому мовленні виражає загальне наукове поняття. Тому в першу чергу відбираються слова з узагальненим і відверненим значенням.

Загальна характеристика лексичного складу наукового тексту включає наступні риси: слова вживаються або в основних прямих, або в термінологічних значеннях, але не в експресивно-образні.

Крім нейтральних слів і термінології вживаються так звані книжкові слова: perform, calculation, circular, phenomenon, maximum, etc. Книжкові слова – це звичайно довгі, багатоскладові запозичені слова, іноді не повністю асимільовані, що часто мають у нейтральному стилі більше прості й короткі синоніми, напр.: phenomenon – phenomena.

Неповна граматична асиміляція виражається, наприклад, у збереженні форми множини, прийнятої в мові, з якого даний іменник запозичений, напр.: automaton - automata.

Як виключення, зустрічаються в науково-технічних матеріалах і лексичні елементи, більше характерні для розмовного стилю, при перекладі яких перекладачеві доводиться зіштовхуватися з необхідністю вибору експресивно-стилістичних варіантів. Науково-технічний виклад виявляється часом аж ніяк не нейтрально-об'єктивним. У лінгвістичних дослідженнях неодноразово відзначалися факти використання в наукових статтях здавалося б сторонніх елементів типу:

A large part of industrial America is rushing to get on the nuclear bandwagon

Buick has stolen a march on the rest of the industry with a cast-iron V-6 eng