
- •Сутність, поняття та характеристика топографо-геодезичного забезпечення.
- •Класифікація інженерно-геодезичних мереж
- •1.3 Особливості побудови державної геодезичної мережі та мереж згущення
- •1.3.1 Основні методи побудови державної геодезичної мережі та мереж згущення
- •2.1 Методи, методичні підходи дослідження та оцінки геодезичного забезпечення території
- •Аналіз топографо-гедезичного забезпечення території Путильського району
- •2.2 Стан топографічного забезпечення території
- •2.3 Стан геодезичного забезпечення території
- •3.1 Оцінка стану геодезичного забезпечення території Путильського району Чернівецької області.
- •Значення радіусів кіл для топографічних карт і планів
- •Обчислення кошторисної вартості виконання робіт традиційним методом
- •Обчислення кошторисної вартості виконання робіт з використанням gps‒ технологій
- •3.2. Проблемні аспекти топографо-геодезичного забезпечення і можливі шляхи їх вирішення
- •4.1 Основні вимоги до здійснення топографо-геодезичних робіт з позицій безпеки на різних етапах
- •4.2. Техніка безпеки і охорона праці під час камеральних робіт
- •Висновки
фундаментальні
положення
Аналіз топографо-гедезичного забезпечення території Путильського району
Методи
дослідження
Методологія
дослідження
Загальнонаукові
Конкретно-наукові
історичного
аналізу
системний
картографічного
моделювання
спеціальний
метод
аналізу
і синтезу
територіального
планування
Геоінформаційне
моделювання
класифікації та
типізації
прогнозування
Геодезичний
порівняння
Рис. 2.1. Структурна схема системи наукових методів аналізу топографо-гедезичного забезпечення території
Путильського району
Великого значення в географічних дослідженнях, і суспільно-географічних зокрема, набуває використання географічних інформаційних систем (ГІС). ГІС – це активна й багатофункціональна база даних, яка може постійно доповнюватись і оновлюватись [59]. Застосування геоінформаційних технологій дозволяє по-новому якісно проводити накопичення та опрацювання географічних даних, їх узагальнення та систематику. Саме із впровадженням ГІС ми отримали можливість побудови точних і детальних графічних й картографічних матеріалів. Все це слугувало підґрунтям для становлення геоінформаційного методу наукового пізнання, котрий полягає у створенні геоінформаційних систем, що є сучасним засобом збору, збереження та аналізу інформації.
З метою комплексного та детального аналізу зібраної інформації, а також для унаочнення отриманих результатів, застосовуючи потужності наявного програмного забезпечення, ГІС-пакетів MapInfo Professional 9.5.1. та Easy Trace Pro 7.99. побудована добірка графічного і табличного матеріалу по даній темі дослідження.
Приклади реалізації ГІС показують , що навіть “настільні” ГІС пакети сучасного рівня для персональних комп’ютерів дозволяють оперувати значними обсягами інформаційних ресурсів та вирішувати складні аналітичні задачі. Впровадження цих систем на різних рівнях дозволяє підняти рівень, оперативність та ефективність рішення задач у галузі керування земельними ресурсами, на основі топографо-геодезичного забезпечення, до сучасного рівня.
Застосування ГІС, як методу одержання результатів, стосовно навколишнього середовища не має собі рівних серед інших методичних прийомів. Вони дозволяють максимально використовувати картографічний метод досліджень, а також методи геостатистики, які дозволяють об’єктивно та оперативно оцінювати ситуацію щодо стану й розвитку території регіону. Використання картографічного підходу і представлення дозволяє: провести спостереження ґрунтового покриву, отримати відповідну вихідну інформацію, що підлягає картуванню, аналізу та обробці; розробити картограми (карти, серії карт, атласи); отримати нову інформацію, шляхом вивчення та аналізу розроблених картограм, і відповідно прогнозувати стан земельних ресурсів.
Програмні ГІС-продукти, які використовуються досить різноманітні. Вагоме місце серед цих програм займають і вітчизняні. Ключовими перевагами для усіх видів програмних продуктів є:
а) зручне для користувача відображення просторових даних (зображення просторових даних, у тому числі в найзручнішому для сприйняття тривимірному вигляді, спрощує побудову запитів і їх наступний аналіз);
б) інтеграція даних усередині організації (ці системи поєднують дані, накопичені в різних підрозділах компанії або у різних галузях діяльності організацій цілого регіону. Колективне використання накопичених даних і їх інтеграція в єдиний інформаційний масив дають істотні конкурентні переваги та підвищують ефективність експлуатації геоінформаційних систем);
в) прийняття обґрунтованих рішень (автоматизація процесу аналізу і побудови звітів про будь-які явища, пов'язані з просторовими даними, допомагає прискорити й підвищити ефективність процедури у прийнятті рішень);
г) зручний засіб для створення карт та ЦМР (геоінформаційні системи оптимізують процес розшифровки даних космічних та аерофо-тознімків, використовуючи вже створені плани місцевості, схеми, креслення. ГІС істотно заощаджують тимчасові ресурси, автоматизуючи процес роботи з картами, і створюють тривимірні моделі місцевості) [29].
Практично усі ГІС більшою чи меншою мірою дають користувачеві інструмент для створення та підтримки цифрових карт, інтегруючи інформацію з різних джерел. Світовий досвід показав, що сучасні ГІС-технології незамінні у створенні та веденні системи державного земельного кадастру, а їхня база даних дозволяє вмістити усю інформацію, що характеризує земельні ділянки та нерухоме майно, яке на ній знаходиться, а також просторову область, що дозволить провести їхній адекватний опис і диференціювання.
Одним із напрямів вдосконалення цього виду картографування є застосування ГІС. Геопросторові дані складають основу сучасних інформаційних систем моніторингу навколишнього середовища, управління природними ресурсами та моделювання екологічних процесів у природному середовищі. Сучасний рівень розвитку геоінформаційних систем та технологій впливає і на інфраструктуру геопросторових даних об'єктів землеустрою. Він дозволяє перейти на якісніший рівень формування баз геопросторових даних.
Геоінформаційні системи і технології, цифрові моделі стали переконливою альтернативою традиційним засобам картографічного моделювання геосистем, оскільки для комплексного моделювання найскладніших просторових об’єктів та явищ в сучасних ГІС застосовується увесь арсенал числових методів та потужних програмних засобів комп’ютерної обробки, просторово-часового моделювання, накопичення, поширення і візуалізації інформації, в тому числі і з використанням глобальних інформаційних мереж.
Зауважимо, що одночасне застосування різноманітних методів в дослідженнях того чи іншого характеру лише поглиблює напрям пізнання та підкреслює значимість одержаних результатів. Найдоцільнішим є поєднання різних методів з урахуванням конкретних можливостей кожного з них.