фундаментальні положення

Аналіз топографо-гедезичного забезпечення території Путильського району

Методи дослідження

Методологія дослідження

Загальнонаукові

Конкретно-наукові

історичного аналізу

системний

картографічного моделювання

спеціальний метод

аналізу і синтезу

у забезпечення території Хмельницької області

територіального планування

Геоінформаційне

моделювання

класифікації та типізації

прогнозування

Геодезичний

порівняння

Рис. 2.1. Структурна схема системи наукових методів аналізу топографо-гедезичного забезпечення території

Путильського району

Великого значення в географічних дослідженнях, і суспільно-географічних зокрема, набуває використання географічних інформаційних систем (ГІС). ГІС – це активна й багатофункціональна база даних, яка може постійно доповнюватись і оновлюватись [59]. Застосування геоінформаційних технологій дозволяє по-новому якісно проводити накопичення та опрацювання географічних даних, їх узагальнення та систематику. Саме із впровадженням ГІС ми отримали можливість побудови точних і детальних графічних й картографічних матеріалів. Все це слугувало підґрунтям для становлення геоінформаційного методу наукового пізнання, котрий полягає у створенні геоінформаційних систем, що є сучасним засобом збору, збереження та аналізу інформації.

З метою комплексного та детального аналізу зібраної інформації, а також для унаочнення отриманих результатів, застосовуючи потужності наявного програмного забезпечення, ГІС-пакетів MapInfo Professional 9.5.1. та Easy Trace Pro 7.99. побудована добірка графічного і табличного матеріалу по даній темі дослідження.

Приклади реалізації ГІС показують , що навіть “настільні” ГІС пакети сучасного рівня для персональних комп’ютерів дозволяють оперувати значними обсягами інформаційних ресурсів та вирішувати складні аналітичні задачі. Впровадження цих систем на різних рівнях дозволяє підняти рівень, оперативність та ефективність рішення задач у галузі керування земельними ресурсами, на основі топографо-геодезичного забезпечення, до сучасного рівня.

Застосування ГІС, як методу одержання результатів, стосовно навколишнього середовища не має собі рівних серед інших методичних прийомів. Вони дозволяють максимально використовувати картографічний метод досліджень, а також методи геостатистики, які дозволяють об’єктивно та оперативно оцінювати ситуацію щодо стану й розвитку території регіону. Використання картографічного підходу і представлення дозволяє: провести спостереження ґрунтового покриву, отримати відповідну вихідну інформацію, що підлягає картуванню, аналізу та обробці; розробити картограми (карти, серії карт, атласи); отримати нову інформацію, шляхом вивчення та аналізу розроблених картограм, і відповідно прогнозувати стан земельних ресурсів.

Програмні ГІС-продукти, які використовуються досить різноманітні. Вагоме місце серед цих програм займають і вітчизняні. Ключовими перевагами для усіх видів програмних продуктів є:

а) зручне для користувача відо­браження просторових даних (зображення просторових да­них, у тому числі в найзруч­нішому для сприйняття три­вимірному вигляді, спрощує побудову запитів і їх наступ­ний аналіз);

б) інтеграція даних усередині організації (ці системи по­єднують дані, накопичені в різних підрозділах компанії або у різних галузях діяльно­сті організацій цілого регіону. Колективне використання на­копичених даних і їх інтегра­ція в єдиний інформаційний масив дають істотні конку­рентні переваги та підвищу­ють ефективність експлуата­ції геоінформаційних систем);

в) прийняття обґрунтованих рішень (автоматизація процесу аналі­зу і побудови звітів про будь-які явища, пов'язані з про­сторовими даними, допомагає прискорити й підвищити ефек­тивність процедури у прий­нятті рішень);

г) зручний засіб для створення карт та ЦМР (геоінформаційні системи оптимізують процес розшифровки даних космічних та аерофо-тознімків, використовуючи вже створені плани місцевості, схеми, креслення. ГІС істот­но заощаджують тимчасові ре­сурси, автоматизуючи процес роботи з картами, і створюють тривимірні моделі місцевості) [29].

Практично усі ГІС більшою чи меншою мірою дають користувачеві інструмент для створення та підтримки цифрових карт, інтегруючи інформацію з різних джерел. Світовий досвід показав, що сучасні ГІС-технології незамінні у створенні та веденні системи державного земельного кадастру, а їхня база даних дозволяє вмістити усю інформацію, що характеризує земельні ділянки та нерухоме майно, яке на ній знаходиться, а також просторову область, що дозволить провести їхній адекватний опис і диференціювання.

Одним із напрямів вдосконалення цього виду картографування є застосування ГІС. Геопросторові дані складають основу сучасних інформаційних систем моніторингу навколишнього середовища, управління природними ресурсами та моделювання екологічних процесів у природному середовищі. Сучасний рівень розвитку геоінформаційних систем та технологій впливає і на інфраструктуру геопросторових даних об'єктів землеустрою. Він дозволяє перейти на якісніший рівень формування баз геопросторових даних.

Геоінформаційні системи і технології, цифрові моделі стали переконливою альтернативою традиційним засобам картографічного моделювання геосистем, оскільки для комплексного моделювання найскладніших просторових об’єктів та явищ в сучасних ГІС застосовується увесь арсенал числових методів та потужних програмних засобів комп’ютерної обробки, просторово-часового моделювання, накопичення, поширення і візуалізації інформації, в тому числі і з використанням глобальних інформаційних мереж.

Зауважимо, що одночасне застосування різноманітних методів в дослідженнях того чи іншого характеру лише поглиблює напрям пізнання та підкреслює значимість одержаних результатів. Найдоцільнішим є поєднання різних методів з урахуванням конкретних можливостей кожного з них.