1

ВСТУП

Актуальність дослідження. Актуальність дослідження топографо-геодезичного забезпечення території Путильського району Чернівецької області обумовлюється його результуючим значенням для оптимізації всієї системи природокористування території. Адже територія Путильського району збагачена різними природніми ресурсами і тому є цікавим об’єктом дослідження.

Усе це ставить серйозні завдання щодо розвитку та оновлення державної геодезичної мережі, зокрема на рівні найменших. Оскільки топографічні карти та плани, створені на основі геодезичної мережі відповідно служать інформаційним забезпеченням прийняття управлінських рішень, а аналіз топографо-геодезичного забезпечення території спрямований на визначення проблемних питань та розробку заходів спрямованих на подолання негативних тенденцій у розвитку державної геодезичної мережі, пошуки резервів, покращення результативності згущення мережі геодезичних пунктів, підтримки її на сучасному рівні.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є аналіз топографо-геодезичного забезпечення території Путильського району Чернівецької області, та розробка проекту згущення геодезичної мережі.

Для досягнення цієї мети було сформульовано та розв’язано наступні завдання:

- з'ясувати основні вимоги щодо точності топографо-геодезичних і картографічних робіт при створенні топографічних карт масштабу 1:10 000;

- вивчити стан геодезичного забезпечення території та здійснити підрахунок кошторису розвитку геодезичної мережі до вимог нормативних документів на територію Путильського району;

- запропонувати можливості створення топографічних карт і планів того чи іншого масштабу за існуючою розрідженою геодезичною мережею;

- встановити роль топографо-геодезичного забезпечення для інвентаризації та управління земельними ресурсами.

Об’єктом дослідження є топографо-геодезичне забезпечення території Путильського району Чернівецької області.

Предметом дослідження є методичні аспекти топографо-геодезичне забезпечення території Путильського району.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

• проаналізовано чинники, які вплинули на формування картографо-геодезичного забезпечення території Путильського району;

• здійснено підрахунок кошторису добудови геодезичної мережі до вимог нормативних документів на територію Путильського району;

• розроблено серію моделей, які відображають стан топографо-геодезичного забезпечення території;

• запропоновано можливі напрями використання топографо-геодезичного забезпечення території в управлінні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання отриманих результатів дослідження та рекомендацій для відображення системно упоряд­кованого та конкретизованого стану топографо-геодезичного забезпечення території, висвітлення проблем його розвитку та оновлення, рекомендацій можливих шляхів їх вирішення.

Теоретичні та методичні положення роботи, крім того, можна використовувати при аналогічних дослідженнях для інших адміністративних одиниць, а конкретні результати досліджень  – організаціями, підприємствами, відомствами, які виконують топографо-геодезичні роботи на території Чернівецької області.

Структура та обсяг роботи. Робота представлена 80 сторінками друкованого тексту і структурно складається зі вступу (3 стор.), чотирьох розділів (60 стор.), висновків (2стор.), списку використаних джерел (62джерел.)

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТОПОГРАФО- ГЕОДЕЗИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРІЇЙ

1. Сутність, поняття та характеристика топографо-геодезичного забезпечення.

Сьогодні топографо-геодезичне забезпечення та картографічне виробництво розвинутих держав є одним із пріоритетних у створенні національних геоінформаційних ресурсів, які збираються, зберігаються, оновлюються та надаються для багатогалузевого використання в державі чисельним користувачам під безпосереднім керівництвом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади [27].

Під топографо-геодезичним забезпеченням слід розуміти два взаємопов’язаних компоненти: геодезичну основу та топографічні продукти.

Вони є результатом топографо-геодезичної та картографічної діяльності (робіт), що передбачає наукову, виробничу й управлінську діяльність, спрямовану на визначення параметрів фігури, гравітаційного поля Землі, координат точок земної поверхні та їх змін у часі, створення і використання державної геодезичної і гравіметричної мереж України, мережі постійно діючих станцій супутникового спостереження, топографічних, тематичних карт (планів), створення та оновлення картографічної основи для державних кадастрів, банків (баз) геопросторових даних та геоінформаційних систем. Об’єктом діяльності виступає територія України, в тому числі водні, міста та інші населені пункти, системи промислових, гідротехнічних та інших інженерних споруд і комунікацій, континентальний шельф та виключно (морська) економічна зона України [37].

Топографо-геодезичні і картографічні роботи поділяються на два рівні: загальнодержавного та спеціального призначення.

До першого рівня робіт належать: вивчення і визначення параметрів фігури Землі та гравітаційного поля для цієї мети; створення та оновлення державних топографічних карт і планів у графічній, цифровій, фотографічній та інших формах, точність і зміст яких забезпечують вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань, видання цих карт і планів; створення, розвиток і підтримка в робочому стані державної геодезичної і висотної геодезичної мереж, у тому числі гравіметричної фундаментальної та першого класу, щільність, точність яких забезпечують створення державних топографічних карт і планів, вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань; створення та оновлення кадастрових карт (планів), надання їх, а також необхідної топографо-геодезичної інформації користувачам для ведення Державної реєстраційної системи землі та іншого нерухомого майна, ведення банку даних; визначення сталих географічних об'єктів на території України; дистанційне зондування Землі повітряними та наземними засобами, а також використання даних дистанційного зондування Землі із космосу, з метою використання в топографо-геодезичній і картографічній діяльності, геодинамічні дослідження на основі результатів геодезичних вимірювань; формування і ведення державного та регіональних картографо-геодезичних фондів; створення й розвиток національної інфраструктури геопросторових даних та системи стандартизації у сфері геодезії і картографії; створення геоінформаційних систем; проектування, складання і видання загальногеографічних, політико-адміністративних, науково-довідкових та інших тематичних карт і атласів міжвідомчого значення, навчальних картографічних посібників; топографо-геодезичне, картографічне та гідрографічне забезпечення делімітації, демаркації і перевірки державного кордону України; здійснення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у галузі геодезії, картографії, дистанційного зондування Землі, метрологічне та нормативне забезпечення топографо-геодезичних і картографічних робіт.

      До другого – спеціального призначення належать: роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення кадастрової діяльності – створення, розвиток та підтримка в робочому стані геодезичних мереж спеціального призначення, створення і оновлення картографічної основи державного кадастру, створення місцевих систем координат, порядок ведення яких встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності; роботи із топографо-геодезичного й картографічного забезпечення містобудівної діяльності – створення геодезичних та картографічних матеріалів і даних для планування території, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів капітального будівництва, створення інженерної та транспортної інфраструктури, а також проведення необхідних для цього інженерних вишукувань; створення географічних інформаційних систем спеціального (тематичного) призначення; створення тематичних карт, планів і атласів спеціального призначення в графічній, цифровій та іншій формах, видання таких карт, планів і атласів; геодезичні, топографічні, аерозйомочні та інші спеціальні роботи під час інших вишукувань і спеціальних робіт; виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у напрямах, зазначених у цій статті [37].

Повертаючись до компонентів топографо-геодезичного забезпечення, основним з яких є геодезична основа, то в Україні з цією метою використовується геодезична мережа, побудована протягом 1950-1990 років. На всій території країни діє референцна система координат 1942 року (СК-42), яка є основою для умовної системи координат СК-63 і Балтійська система висот 1977 року, що досі в основному задовольняло потреби країни.

Державна геодезична мережа (далі ДГМ) України – це мережа геодезичних пунктів, рівномірно розміщених на території держави, що забезпечує поширення координат та висот, і є вихідною для створення інших мереж. Задає, є носієм на всій території країни референцну систему координат та поширює з необхідною точністю, щільністю пунктів ДГМ загальноземну систему координат. Положення пунктів ДГМ визначається в двох системах координат, між обома системами встановлюється однозначний зв'язок, який визначається параметрами взаємного переходу (елементами орієнтування).

Складовими частинами ДГМ є планова і висотна геодезичні мережі, пункти яких повинні бути суміщені або мати між собою надійний геодезичний зв'язок. Планова геодезична мережа складається з: астрономо-геодезичної мережі 1 класу; геодезичної мережі 2 класу; геодезичної мережі згущення 3 класу. Висотна геодезична мережа складається з: нівелірної мережі I та II класів; нівелірної мережі III та IV класів [34].

ДГМ закріплена на місцевості геодезичними пунктами та нівелірними реперами, що забезпечують збереженість та стійкість у плані, по висоті протягом тривалого часу, положення яких визначено в установлених системах координат і висот. Типи центрів геодезичних пунктів та нівелірних реперів вибираються з урахуванням фізико-географічних умов району робіт, глибини промерзання ґрунтів, гідрогеологічного режиму та інших особливостей місцевості. ДГМ призначена для вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань:

- розповсюдження єдиної державної  системи координат і висот на всю територію держави;

- поширення єдиної системи гравіметричних вимірювань на території держави;

- вивчення фігури і гравітаційного поля Землі та їх змін у часі;

- дослідження геодинамічних явищ та сучасних вертикальних рухів земної поверхні;

- вивчення зон деформацій земної поверхні для уточнення карт загального та локального сейсмічного районування;

- дослідження рухів полюсів та нерівномірності обертання Землі;

- геодезичного забезпечення картографування території країни, у тому числі акваторій морів та внутрішніх водойм;

- геодезичного забезпечення виконання кадастрових зйомок та ведення державних кадастрів;

- забезпечення функціонування національної інфраструктури геопросторових даних;

- геодезичного забезпечення вивчення природних ресурсів та моніторингу навколишнього середовища;

- постачання вихідних геодезичних даних для засобів наземної, морської та аерокосмічної навігації;

- метрологічного забезпечення високоточних технічних засобів визначення місцеположення та орієнтування.

Побудову та підтримку в належному стані ДГМ забезпечує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з топографо-геодезичної і картографічної діяльності у взаємодії з Міністерством оборони України шляхом здійснення комплексу наукових, виробничих, матеріально-технічних та фінансових заходів відповідно до нормативно-технічної документації в сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Науково-технічний та виробничий цикли побудови ДГМ складається з таких основних видів робіт:

• проектування мережі;

• рекогностування і побудова пунктів;

• вимірювання елементів мережі;

• математичне оброблення результатів вимірювань;

• складання каталогів пунктів ДГМ;

• ведення банку геодезичних даних;

• моніторинг ДГМ [37].

Однак у сучасних умовах прискореного технологічного розвитку державна геодезична мережа та система відліку за своєю густотою і точністю пунктів уже не може на належному рівні забезпечити перехід до інших систем координат та необхідної точності прив'язки до геодезичних пунктів, а також задовольнити потреби економіки, науки, оборони та безпеки держави.

Що ж стосується топографічних продуктів, то топографічними картами масштабу 1:10000 покрито на 96 відсотків територію України, а 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000 – всю територію України, а топографічними планами масштабу 1:2000 і 1:5000 – територію, що охоплює 95 відсотків міст та селищ. Разом з цим близько 70 відсотків топографічних карт і планів усіх масштабів створено понад 10 років тому, за своєю актуальністю та інформаційним змістом вони не відповідають сучасним потребам [34]. Це стосується й тематичного та спеціального картографування.

Впровадження в різних галузях економіки геоінформаційних систем зумовлює необхідність забезпечення їх цифровою картографічною інформацією. Вже створено цифрові карти масштабу 1:1000000, 1:500000, 1:200000, 1:50000 на всю територію України, масштабу 1:10000 та більших масштабів на великі міста та окремі ділянки місцевості на основі існуючих картографічних матеріалів. Розпочато роботи зі створення інформаційних банків та баз геопросторових даних. У розробках геоінформаційних системвикористовуються в основному інструментальні програмні засоби іноземного виробництва [45].

Основні тенденції розвитку топографо-геодезичної та картографічної діяльності в Україні обумовлюються розвитком інформаційних технологій, глобальних систем визначення місцезнаходження об'єктів, аерокосмічних систем високої роздільної здатності для отримання інформації про Землю, цифрових методів обробки зображень та геопросторової інформації тощо. На стан справ у цій сфері здійснюють вирішальний вплив такі основні технологічні чинники, як розвиток глобальної та національної інфраструктури геопросторових даних (збирання, оброблення та розповсюдження), широке використання геоінформаційних систем і телекомунікаційних технологій як основного засобу забезпечення доступу суспільства до геопросторових даних та інформації; розширення сфери використання цифрових технологій, впровадження мультиспектральних систем дистанційного зондування Землі високої роздільної здатності, створення високопродуктивних засобів отримання просторової інформації про Землю в режимі реального часу на основі систем оптико-електронного сканування місцевості та цифрової аерофотозйомки, які забезпечують виконання більшості геодезичних робіт.