67.Початок перетворення Китаю в напівколонію. Доктрина хея

Перша «опіумна» війна стала важливим рубежем у розвитку Китаю. Силою зброї він був відкритий для проникнення іноземного капіталу. Колонізатори Англії, Франції та США завоювали перші важливі політичні та економічні позиції в Китаї. Частина китайської території - о-в Сянган - стала англійською колонією (Гонконг). Нанкінські договори поклали початок ущемлення суверенітету і національної незалежності китайської держави.

З появою відкритих портів почав розширюватися ввезення до Китаю товарів з капіталістичних країн Європи і з США. Китай втягувався в орбіту світового капіталістичного ринку. Розпочався процес перетворення незалежної феодальної держави в напівколонію, що завершився в кінці XIX ст. Однак тимчасово було покладено і початок визвольній боротьбі китайського народу проти іноземних колонізаторів.

Доктрина Хея («відкриті двері» в Китаї).

6 вересня 1899 державний секретар США Хей доручив американським послам звернутися до урядів Англії, Німеччини, Франції та Росії (а в листопаді - до Японії та Італії) з нотами, в яких проголошував так звану доктрину «відкритих дверей» у Китаї. Хей запрошував приєднатися до цього принципу. Суть такого політичного курсу полягала в тому, що в Китаї повинна проводитися вільна торгівля і вільне проникнення капіталів.

68.Масові антиколоніальні виступи в Індії в 1908р. Процес Тілака

Після 1908 настав період політичної реакції. Однак англійським колонізаторам доводилося враховувати у своїй політиці уроки революційних подій 1905-1908 рр.. У 1909 р. англійським парламентом був прийнятий «Акт про індійських законодавчих порадах».

Але це була чисто зовнішня поступка, бо самі поради ні яких реальних прав не мали. Хоча вони офіційно іменувались законодавчими, а виконували лише дорадчі функції при англійському віце-королі і губернаторах провінцій. Вибори в них були не прямими, а двох-і трьохстатечними. Створювалася окрема курія для мусульман. Вони отримували більше місць у маріонеткових радах, ніж їм належало за кількістю виборців-мусульман. Така система виборів сприяла розпалюванню релігіозної ворожнечі.

У 1911 р. британський уряд переглянув закон про розділ Бенгалії. Західна і східна частини Бенгалії возз'єдналися. Біхар і Орісса були виділені в самостійну провінцію. Одночасно було оголошено про перенесення столиці Індії з Калькутти в Делі

Незважаючи на поразку, революційні виступи народів Індії на початку XX в. свідчили про настання нової епохи в історії цієї найбільшої колоніальної країни Азії. Народи Індії пробудилися до свідомої боротьби за свободу.

Процес Тілака і загальний політичний страйк в Бомбеї

У липні англійські власті організували судовий процес над Тілаком. Для того щоб розправитися з вождем індійського визвольного руху, був підібраний спеціальний склад присяжних, головним чином англійців.

Тілак використовував суд для викриття колонізаторів.

Голосами англійців-присяжних Тілак був визнаний виновним . Його засудили до шести років каторги.

Звістка про арешт і суд над Тілака викликало бурю в країні. Особливо сильне обурення охопило пролетарський Бомбей. У дні судового процесу відбувалися масові мітинги і демонстрації протесту. На заклик «крайніх» почалися політичні страйки.

У страйку брало участь більше 100 тис. чоловік. Коли проти робітників було кинуто поліцію і війська, Бомбей покрився барикадами. Робочі пустили в хід палиці і каміння. Майже через 15 днів бомбейські робочі приступили до роботи.

Бомбейські робочі показали велику стійкістьБомбейський страйк, організований прихильниками Тілака, був першим великим політичним виступом пролетеріату не тільки в Індії, але і у всій Азії.

Липневі події 1908 в Бомбеї були кульмінаційним пунктом революційного підйому. Після цього почався спад антиімперіалістичного руху.