- •4. Модернізація як прояв між цивілізаційної взаємодії Заходу й Сходу
- •5. Основні риси індійської цивілізації
- •6.Цивілізаційні особливості китайського суспільства
- •7.Базові ціності мусульманської цивілізації
- •8.Ірак, Сірія, Ліван, Палестина у 17 - пер пол. 19 ст
- •9.Особливості японської соціокультурної системи 17-18 ст
- •10. Соціально- економічний та політичний розвиток Османської імперії у др. Пол. 19 ст.. Режим зулюму .Перетворення імперії в напів колонію.
- •11. Соціально-економічний розвиток Китаю в останній третині хіх- на початку хх ст..
- •12. Криза режиму Токугава
- •13. Боротьба народів басейну р. Конго проти колонізаторів у другій половині хіх- на початку хх ст..
- •14. Особливості соціально-економічного розвитку народів Тропічної і Південної Африки у хvііі – хіх
- •15. Посилення колоніальної експлуатації Індії в останній третині хіх- на початку хх ст..
- •16. Бабідські повстання 1848-1852 рр. В Ірані та їх історичне значення. Бехаїзм.
- •17. Боротьба сомалійського народу проти колоніального поневолення в кінці хіх – початку хх ст.
- •18. Зовнішня політика Японії в останній третині хіх – початку хх ст.
- •19. Боротьба народів Західної Африки за незалежність в останній третині хіх – початку хх ст.
- •20. Політика «самопосилення» правлячих кіл Китаю (1860-1895) та її наслідки для країни.
- •26. Становище в таборі тайпінів 1857-1860рр. Проект реформ Хун Женганя.
- •27. Виникнення «Східного питання» та його загострення в 1пол xiXcт. Східна війна 1853-1856рр та і наслідки для Османської імперії.
- •29. I етап іранської революції «Доповнення до основного закону».
- •30. Економічний і політичний розвиток Османської імперії в XVII-xviiIcт. Розклад військово-ленної системи..
- •32. Рух «нових» османів у Туреччині. Мідхат-паша. Конституція 1876 року та її значення.
- •33. Устрій і соціально-економічна політика тайпінської держави. «Земельна система Небесної династії» та її оцінка в історіографії.
- •34. Соціально-економічний та політичний розвиток китаю у xvіі- хvііі ст. Особливості соціальної структури і роль кунфуціанства.
- •35. Селянське повстання в кореї 1893-1894 рр. Поневолення країни Японією.
- •36. Другий етап Іранської революції. Причини поразки та історичне значення революції.
- •37.Проведення буржуазних реформ в Японії в кінці 60-70-х років хіх століття.
- •38.Рух за свободу і народні права. Прийняття конституції в Японії.
- •39.Боротьба зулусів проти колонізаторів у 30-70-х роках. Чака Зулу.
- •40. Реформаторський рух у Китаї та причини його поразки (1895-1898 рр.)
- •48. Виникнення буржуазно – національного руху в Індії. Утворення Індійського національного конгресу. Діяльність б. Г. Тілака.
- •50. Визрівання революційної ситуації в Китаї (1905-1910 рр.). Маневри цінського двору та конституційний рух.
- •51. Англо-бурська війна 1899-1902 рр. Утворення пас
- •52. Зовнішня політика Китаю в другій пол. Xvіі-xvііі ст.
- •53. Повстання в Східній Африці та визрівання революційної ситуації в Османській імперії (1905-1907)
- •54. Боротьба ефіопського народу проти англійських та італійських колонізаторів. Битва під Адуа та її значення
- •55. Атифеодальні постання в Індії в др. Пол. Xvіі - першій пол. Xvііі ст. Причини розпаду імперії Моголів
- •56.Насильницьке «відкриття» Японії
- •57.Вплив колоніальної політики європейських держав на розвиток Тропічної і Південної Африки
- •60.Реформи Амір Нізама
- •61. Боротьба народів Півд.- Зах. Африки проти колонізаторів у іі пол.. Хіх.- поч.. Хх ст.
- •63. Перетворення Ірану в напівколонію. Зародження буржуазно- національного руху.
- •64. Повстання в Стамбулі 1730 р.
- •65. Боротьба Юань Шикая за встановлення диктатури. «Друга революція». Поразка революції.
- •66. Визвольна війна алжирців проти французьких колонізаторів під проводом Абд-аль-Кадіра.
- •67.Початок перетворення Китаю в напівколонію. Доктрина хея
- •68.Масові антиколоніальні виступи в Індії в 1908р. Процес Тілака
- •69. Утворення Дурранійської держави її політичний лад та соціально економічні відносини
- •70.Японія напередодні і в роки першої світової війни
- •71 Перші колоніальні захоплення європейських держав в Азії, і Африці
- •86.Основні риси соціально-політичного й економічного розвитку держав Індокитаю в ост.XIX – поч. XX ст.
- •89.Державні утворення у народів Тропічної й Південної Африки у 2 пол.17 – поч.. 19 ст. Роль работоргівлі
- •90.Перша англо-афганська війна та її наслідки.Реформа Шер Алі-хана
- •91.Соціально-економічний і політичний розвиток Філіппін в останній третині хіх- початку хх ст.
- •95. Аравія у хvііі - першій п. Хіх ст. Ваххабізм.
- •97. Соціально-економічний і політичний розвиток Аравії в останній третині хіх – початку хх ст.
- •98. Африка на початку нового часу. Особливості соціально-економічних відносин. Державні утворення.
- •99. Визвольна боротьба філіппінців у другій половині хіх-початку хх ст..
- •101. Китай у роки першої світової війни
- •102. Повстання алжирців у 1871 р. Та його придушення.
67.Початок перетворення Китаю в напівколонію. Доктрина хея
Перша «опіумна» війна стала важливим рубежем у розвитку Китаю. Силою зброї він був відкритий для проникнення іноземного капіталу. Колонізатори Англії, Франції та США завоювали перші важливі політичні та економічні позиції в Китаї. Частина китайської території - о-в Сянган - стала англійською колонією (Гонконг). Нанкінські договори поклали початок ущемлення суверенітету і національної незалежності китайської держави.
З появою відкритих портів почав розширюватися ввезення до Китаю товарів з капіталістичних країн Європи і з США. Китай втягувався в орбіту світового капіталістичного ринку. Розпочався процес перетворення незалежної феодальної держави в напівколонію, що завершився в кінці XIX ст. Однак тимчасово було покладено і початок визвольній боротьбі китайського народу проти іноземних колонізаторів.
Доктрина Хея («відкриті двері» в Китаї).
6 вересня 1899 державний секретар США Хей доручив американським послам звернутися до урядів Англії, Німеччини, Франції та Росії (а в листопаді - до Японії та Італії) з нотами, в яких проголошував так звану доктрину «відкритих дверей» у Китаї. Хей запрошував приєднатися до цього принципу. Суть такого політичного курсу полягала в тому, що в Китаї повинна проводитися вільна торгівля і вільне проникнення капіталів.
68.Масові антиколоніальні виступи в Індії в 1908р. Процес Тілака
Після 1908 настав період політичної реакції. Однак англійським колонізаторам доводилося враховувати у своїй політиці уроки революційних подій 1905-1908 рр.. У 1909 р. англійським парламентом був прийнятий «Акт про індійських законодавчих порадах».
Але це була чисто зовнішня поступка, бо самі поради ні яких реальних прав не мали. Хоча вони офіційно іменувались законодавчими, а виконували лише дорадчі функції при англійському віце-королі і губернаторах провінцій. Вибори в них були не прямими, а двох-і трьохстатечними. Створювалася окрема курія для мусульман. Вони отримували більше місць у маріонеткових радах, ніж їм належало за кількістю виборців-мусульман. Така система виборів сприяла розпалюванню релігіозної ворожнечі.
У 1911 р. британський уряд переглянув закон про розділ Бенгалії. Західна і східна частини Бенгалії возз'єдналися. Біхар і Орісса були виділені в самостійну провінцію. Одночасно було оголошено про перенесення столиці Індії з Калькутти в Делі
Незважаючи на поразку, революційні виступи народів Індії на початку XX в. свідчили про настання нової епохи в історії цієї найбільшої колоніальної країни Азії. Народи Індії пробудилися до свідомої боротьби за свободу.
Процес Тілака і загальний політичний страйк в Бомбеї
У липні англійські власті організували судовий процес над Тілаком. Для того щоб розправитися з вождем індійського визвольного руху, був підібраний спеціальний склад присяжних, головним чином англійців.
Тілак використовував суд для викриття колонізаторів.
Голосами англійців-присяжних Тілак був визнаний виновним . Його засудили до шести років каторги.
Звістка про арешт і суд над Тілака викликало бурю в країні. Особливо сильне обурення охопило пролетарський Бомбей. У дні судового процесу відбувалися масові мітинги і демонстрації протесту. На заклик «крайніх» почалися політичні страйки.
У страйку брало участь більше 100 тис. чоловік. Коли проти робітників було кинуто поліцію і війська, Бомбей покрився барикадами. Робочі пустили в хід палиці і каміння. Майже через 15 днів бомбейські робочі приступили до роботи.
Бомбейські робочі показали велику стійкістьБомбейський страйк, організований прихильниками Тілака, був першим великим політичним виступом пролетеріату не тільки в Індії, але і у всій Азії.
Липневі події 1908 в Бомбеї були кульмінаційним пунктом революційного підйому. Після цього почався спад антиімперіалістичного руху.
