6.Цивілізаційні особливості китайського суспільства

Китайська цивілізаціЯ (Китай,Корея,Вєтнам) склались на основі соціо-культурного вчення Конфуція:

• Холодний матеріалізм (існує вічний і непорушний порядок що ґрунтується на здібностях які не злежать від волі людини;в їх баченні життя це рух по твердо встановленим законам;

• Людина (особа) вмонтована в данний порядок, вона є складовою існуючого порядку

• В баченні китайців не було творцяй Боголюдиниа відтак і особистості.Кожна людина повинна впродовж життя дотримуватись раз і назавжди встановлених правил

• Вищою соціальною цінністю для китайців булла держава а служіння їй розглядалось як сенс життя, суспільне благо

• В китайському суспільстві формально особи були вільними але в них не існувалло поняття свободи як права особи самостійно розпоряджатись собою

• В китайському суспільстві в особі людини формувалось почуття обовязку яке переважало всі інші почуття

• З почуттям обовязку в особи формувалась акуратність і почуття культури праці, китайці досягнули найвищої культури праців світі

• Китайці розглядали себе центром світу, вершиною світової цивілізації

7.Базові ціності мусульманської цивілізації

Ісламська цивілізація сформувалась в 11-13 ст характерні риси: відзначач надзвичайно сильним динамізмом.

Прикметні риси:

• Відповідно Корану кожний мусульманин зобов’язаний підкорятись Богу а тому повинен жити відповідно до законів встановлених зверху

• Іслам не допускає думки про можливість Боголюдини і про співробітництво з Богом

• Сила ісламу полягає в двох факторах: глибоке почуття колективізму; рівність людей, всі люди вважаються рівнимивід народження

• Ісламське суспільство носить авторитарний характер; функціонували умми (громади- общини) відбув завдання двом принципам:соборністьі товариськість

• В свідомості мусульман світ поділяється на дві частини: земля ісламу і земля війни

Для них світ уявлявся ареною боротьби між силами добра і правди ( іслам) і сатанізмом яке хоче знищити ісламі не допустити царства божого на землі

Коран зобовязаний докладати максимум зусиль для торжества праведної справи. Він пердбачає мирні форми боротьби але в реальному житті мирні форми замінені військовими – Джихад

Для мусульман єдиним дійсним Богом є аллах. Щоб уникнути праведного гніву аллаха і для досягнення вічного життя необхідно у всьому слідувати його волі і дотримувати його заповіді. Іслам - не тільки релігія, але і спосіб життя. У ісламі можна виділити наступні головні предмети віри:

1) у єдиного Бога;

2) у посланнічество Мухаммеда і Писання (у Корані перераховуються п'ять пророків-посланників: Ний (Нух), Аврам (Ібрагим), Мойсей (Муса), Ісус (Іса), Мухаммед);

3) віра в ангелів;

4) у неділю після смерті і в судний день.

Обов'язкові для мусульманина так само наступні п'ять "стовпів віри":

1. читання шахади ("немає ніякого божества, окрім аллаха, а Мухаммед - пророк аллаха");

2. п'ять обов'язкових молитов в день ("намаз"), виконувані арабський стоячи на колінах з уклонами у бік мекки;

3. дотримання постів протягом місяця рамадан, коли мусульмани зобов'язані утримуватися від будь-якої їжі і пиття від сходу до заходу (проте після заходу сонця дозволяється куштувати пищу без яких би то не було обмежень);

4. паломництво ("хадж") до мекки щонайменше раз в житті мусульманина;

5. пожертвування що має потребу і на потреби духівництва до 1/40 своїх доходів (що носить, в основному, скоріше рекомендаційний характер)

Вважається, що при дотриманні цих і інших заповідей аллах, який строго судить людину, дасть можливість віруючому досягти вічного життя, яке представляється як місце повного задоволення людських потреб. На відміну від християнського розуміння, бог ісламу - бог подяки за справи, бог-суддя, який кожній людині зумовлює його долю.

Взагалі іслам є нерозривна єдність віри, державно-правових встановлень і певних форм культури. Ісламу не властиве розділення сфери життя на світську і релігійну частини. Ця нероздільність привела до появи Шаріату - закону, який заснований на інтерпретації положень Корану і Сунни і містить релігійні встановлення, правові норми, етичні і побутові розпорядження.