- •4. Модернізація як прояв між цивілізаційної взаємодії Заходу й Сходу
- •5. Основні риси індійської цивілізації
- •6.Цивілізаційні особливості китайського суспільства
- •7.Базові ціності мусульманської цивілізації
- •8.Ірак, Сірія, Ліван, Палестина у 17 - пер пол. 19 ст
- •9.Особливості японської соціокультурної системи 17-18 ст
- •10. Соціально- економічний та політичний розвиток Османської імперії у др. Пол. 19 ст.. Режим зулюму .Перетворення імперії в напів колонію.
- •11. Соціально-економічний розвиток Китаю в останній третині хіх- на початку хх ст..
- •12. Криза режиму Токугава
- •13. Боротьба народів басейну р. Конго проти колонізаторів у другій половині хіх- на початку хх ст..
- •14. Особливості соціально-економічного розвитку народів Тропічної і Південної Африки у хvііі – хіх
- •15. Посилення колоніальної експлуатації Індії в останній третині хіх- на початку хх ст..
- •16. Бабідські повстання 1848-1852 рр. В Ірані та їх історичне значення. Бехаїзм.
- •17. Боротьба сомалійського народу проти колоніального поневолення в кінці хіх – початку хх ст.
- •18. Зовнішня політика Японії в останній третині хіх – початку хх ст.
- •19. Боротьба народів Західної Африки за незалежність в останній третині хіх – початку хх ст.
- •20. Політика «самопосилення» правлячих кіл Китаю (1860-1895) та її наслідки для країни.
- •26. Становище в таборі тайпінів 1857-1860рр. Проект реформ Хун Женганя.
- •27. Виникнення «Східного питання» та його загострення в 1пол xiXcт. Східна війна 1853-1856рр та і наслідки для Османської імперії.
- •29. I етап іранської революції «Доповнення до основного закону».
- •30. Економічний і політичний розвиток Османської імперії в XVII-xviiIcт. Розклад військово-ленної системи..
- •32. Рух «нових» османів у Туреччині. Мідхат-паша. Конституція 1876 року та її значення.
- •33. Устрій і соціально-економічна політика тайпінської держави. «Земельна система Небесної династії» та її оцінка в історіографії.
- •34. Соціально-економічний та політичний розвиток китаю у xvіі- хvііі ст. Особливості соціальної структури і роль кунфуціанства.
- •35. Селянське повстання в кореї 1893-1894 рр. Поневолення країни Японією.
- •36. Другий етап Іранської революції. Причини поразки та історичне значення революції.
- •37.Проведення буржуазних реформ в Японії в кінці 60-70-х років хіх століття.
- •38.Рух за свободу і народні права. Прийняття конституції в Японії.
- •39.Боротьба зулусів проти колонізаторів у 30-70-х роках. Чака Зулу.
- •40. Реформаторський рух у Китаї та причини його поразки (1895-1898 рр.)
- •48. Виникнення буржуазно – національного руху в Індії. Утворення Індійського національного конгресу. Діяльність б. Г. Тілака.
- •50. Визрівання революційної ситуації в Китаї (1905-1910 рр.). Маневри цінського двору та конституційний рух.
- •51. Англо-бурська війна 1899-1902 рр. Утворення пас
- •52. Зовнішня політика Китаю в другій пол. Xvіі-xvііі ст.
- •53. Повстання в Східній Африці та визрівання революційної ситуації в Османській імперії (1905-1907)
- •54. Боротьба ефіопського народу проти англійських та італійських колонізаторів. Битва під Адуа та її значення
- •55. Атифеодальні постання в Індії в др. Пол. Xvіі - першій пол. Xvііі ст. Причини розпаду імперії Моголів
- •56.Насильницьке «відкриття» Японії
- •57.Вплив колоніальної політики європейських держав на розвиток Тропічної і Південної Африки
- •60.Реформи Амір Нізама
- •61. Боротьба народів Півд.- Зах. Африки проти колонізаторів у іі пол.. Хіх.- поч.. Хх ст.
- •63. Перетворення Ірану в напівколонію. Зародження буржуазно- національного руху.
- •64. Повстання в Стамбулі 1730 р.
- •65. Боротьба Юань Шикая за встановлення диктатури. «Друга революція». Поразка революції.
- •66. Визвольна війна алжирців проти французьких колонізаторів під проводом Абд-аль-Кадіра.
- •67.Початок перетворення Китаю в напівколонію. Доктрина хея
- •68.Масові антиколоніальні виступи в Індії в 1908р. Процес Тілака
- •69. Утворення Дурранійської держави її політичний лад та соціально економічні відносини
- •70.Японія напередодні і в роки першої світової війни
- •71 Перші колоніальні захоплення європейських держав в Азії, і Африці
- •86.Основні риси соціально-політичного й економічного розвитку держав Індокитаю в ост.XIX – поч. XX ст.
- •89.Державні утворення у народів Тропічної й Південної Африки у 2 пол.17 – поч.. 19 ст. Роль работоргівлі
- •90.Перша англо-афганська війна та її наслідки.Реформа Шер Алі-хана
- •91.Соціально-економічний і політичний розвиток Філіппін в останній третині хіх- початку хх ст.
- •95. Аравія у хvііі - першій п. Хіх ст. Ваххабізм.
- •97. Соціально-економічний і політичний розвиток Аравії в останній третині хіх – початку хх ст.
- •98. Африка на початку нового часу. Особливості соціально-економічних відносин. Державні утворення.
- •99. Визвольна боротьба філіппінців у другій половині хіх-початку хх ст..
- •101. Китай у роки першої світової війни
- •102. Повстання алжирців у 1871 р. Та його придушення.
34. Соціально-економічний та політичний розвиток китаю у xvіі- хvііі ст. Особливості соціальної структури і роль кунфуціанства.
У першій чверті XVІІ ст. Посилюється криза імперії Мін(це прекрасний лад, ясний, розумний) Причини:Корупція,Велчезні витрати на війни з манчжурами,Винищення опзиційних сил, Влада в руках безвольної і бездарної еліти,Слабкість імператорів,Зрост. Податків, погіршення становища простолюду
Тому спалахує затяжна селянська війна. Урядові війська зазнають невдач.у 1643 відбувається скинення існуючої династії і утвердження нової. Весною 1644 р . урядова армія зазнає невдачі. В квітні штурм Столиці, 25 квітня увірвалися, імператор поступився( повісився) і за ним пішло 80 тис. чиновників. Формується нова державна структура,а керівник повстанців Лі Цзичен вирішив знайти порозуміння з командуючими армії У Сяньгунєм, яка залиш відданою імператорові
Тим часом манчжури на чолі з Нурхаці створ потужну армію.Післяйого смерті манчжури захоплюють ряд територій і в 1636р. Проголош манчжурська імперія(династія Цін «чистий»). Абахай проголошує себе імператором. Формується 8 корпусів з монголів, і 8 з китайців (разом 200 тис)Манчжур від 600 тис – до 1 млн.
Коли У Сяньгунь зустрівся з регентом, то зробив помилку – наказав воїнам побрити голову спереду, а ззаду залишити – це що він поважає манчжурів.У кінці травня 1644 р. Об,єднана армія манчжурів і У Сяньгуня розгромила армію Лі Цзичена.Манчжури проголосили внука Мухаці Імператором Китаю, але до 1683 ще тривала боротьба(активно боролися міщани). Чиновники і предстанки знаті визнали манчжурську династію.
Була проведена соціально-економічна політика манчжурів: 1. Скасовувалися найвищі податки і повинності. 2. Не втручалися в аграрну сферу.
За формою праління Китай залишався абсолютною монврхією. Імператор вважався «сином неба», ніхто не міг бачити його обличчя, його справжнє імя не можна писати і промовляти в голос. Законодавчий орган-імператорський секретаріат, для керівн воєнними діями – Військова рада. Виконавча влада- 6 відомств(чинів, податків, церемоній, військових спра, кримінальних, громадських робіт)Існували: Палата цензорів, верховний суд, приказ церемоній.
Манчжури займали вищі посади, китайці нижчі. Імперія ділилась на 10 намісництв ->18 провінцій->10 обл->повіти->волості.Діяла система кругової поруки. Створювалися органи таємної поліції.
Були Приватні землі, державні землі( удільні помістя, землі храмів, військових поселень
Населення поділялося на кілька груп:
• Окрему привілейовану складали манчжурська аристократія і манчжурські дворяни(не сплач жодних податків, були не підсудні місцевим судам, отримували земельні ділянки)Всі монголи і китайці що служили в корпусах отримували ті ж права що ї манчжури.даний прошарок був закритийдля ін станів.
• Китайці:1) Благородні(вільні: вчені, землероби, ремісники, торговці-всі користувались півними правами) 2)Низькі(підлі: артисти, домашні раби, проститутки, інородці
• Китайське дворянство не було спадковим
• Привілейовані – предстаники вченого ступеня(не виплачували подушного податку, звільн під фізичних покарань, обймали посади, були пропагандистами конфуціанської етики, мали великий вплив на суспільство)
Релігія не відігравала помітної ролі в житті сусп, роль релігії відігравало конфуціанство:
• Жень(вищий закон життя) етичні і соціальні принципи взаємовідносин між людими
• Жень реалізовувався через принцм І (це справедливість)-почуття обовязку, вірність правителів
• Лі – це етикет, норми поведінки, церемонії, обряди
• Чжі – розум (основний метод здобуття – навчання)
• Сінь- вірність в родині до імператора
• Сяо – благочестя сина, любов сина до батьків
