
- •Застосування підкладного судна
- •Застосування очисної клізми
- •Предмети та обладнання:
- •2. Послідовність дій:
- •Предмети та обладнання:
- •2. Послідовність дій:
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •Промивання шлунка
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •5.1. Методика і техніка вимірювання артеріального тиску та дослідження пульсу
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •5.2. Невідкладна допомога при непритомності
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •5.3. Невідкладна допомога при колапсі
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •Вимірювання температури тіла
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •Рєстрація температури тіла та визначення температурних кривих
- •Послідовність дій:
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •Мал.. Застосування медичних п’явок
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •Мал.2. Перша медична допомога при серцевому болю
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •Предмети та обладнання:
- •Послідовність дій:
- •Введення газовідвідноі трубки
- •1.Предмети та обладнання:
- •2. Послідовність дій:
- •Застосування підкладного судна
- •Предмети та обладнання:
- •2. Послідовність дій:
- •1.Предмети та обладнання:
- •2.Послідовність дій:
- •Догляд за носом та вухами
- •Предмети та обладнання:
- •2. Послідовність дій:
Рєстрація температури тіла та визначення температурних кривих
внести значення температури з точністю до 0,1°С до листа динамічного спостереження за хворим
зафіксувати ранковий та вечірній результати вимірювання в окремих графах листа
сполучити точки на листі ламаною лінією
визначитись у типі лихоманки хворого:
постійна (continua) висока, різниця між ранковою і вечірньою температурою в межах 0,5-1,0°С (крупозна пневмонія, тиф черевний, ревматизм)
послаблююча (remittens) – висока, різниця між ранковою і вечірньою в межах 1-2°С; вранці температура знижується до 38°С (гноячкові захворювання, вогнищеве запалення)
переміжаюча (intermittens) – гіперпіретична, спостерігається періодично, через 1-3 доби (малярія)
гектична (hectica) – гіперпіретична, коливання на протязі доби 4-5°С, з падінням вранці до нормальних показників (сепсис)
зворотна (inversa) – субфебрильна, максимальний підйом вранці, ввечері нормальні показники (сепсис, туберкульоз)
поворотна (recurrens) – гіперпіретична, чергування гарячкових періодів з безгарячковими (поворотний тиф)
хвилеподібна (undulans) – висока, поступове підвищення температури з наступним літичним падінням (лімфогранульоматоз, бруцельоз)
неправильна (irregularis, atipica) – помірно висока, різноманітніші добові коливання, поєднання різних температурних кривих (ревматизм, бронхіт, холецистит)
визначитись у ступеню підвищення температури тіла за висотою:
субфебрильна (не вище 380С)
помірно висока (38 - 390С)
висока (39 - 400С)
надтовисока (40 - 410С)
гіперпіретична (вище 410 С)
Боротьба з гіпертермією
Послідовність дій:
забезпечення постільного режиму
повітряні ванни при відкритому вікні
обдування тіла хворого за допомогою вентилятора
вологе окутування всього тіла хворого (іноді у поєднанні з включеням вентилятора
обтірання тіла водою з оцтом
холодний компрес (оцтово-водяний) на голову
застосування міхура з льодом, який кладуть на голову та ділянки, де розташовані великі судини (печінка, верхня третина передньої поверхні стегна)
обкладання усього тіла міхурами з льодом
застосування клізм з холодною (10-150С) водою
забезпечення підвищеній потреби хворого у рідині (вітамінізовані напої, мінеральна вода)
своєчасна зміна натільної та постільної білизни
Техніка постановки гірчичників:
- Ставити гірчичники можна на всі ділянки тіла.
Перед застосуванням гірчичників необхідно намочити в теплій воді (не більше 35оС), струсити та прикласти на необхідну ділянку шкіри гірчицею вниз на 10-16 хвилин.
Якщо у хворого підвищена чутливість шкіри і він швидко відчуває печіння, потрібно положити під гірчичник змочений водою шматочок цигаркового папера, а зверху – серветку або рушник.
Знявши гірчичник, шкіру обмивають теплою водою, витирають насухо, хворого одягають та добре укривають.
Техніка постановки банок:
Перед процедурою шкіру хворого змазують вазеліном для запобігання опікам.
Змочений спиртом (одеколоном) і запалений ватний тампон на металевій паличці вводять в банку на 1-2 секунди, а потім швидко прикладуть банку до шкіри.
Банки ставлять на відстані 3-4 см друг від друга, хворого накривають ковдрою. Тримають банки 10-15 хвилин.
Щоб зняти банку, пальцями однієї руки натискують на шкіру біля краю банки, іншою рукою відхиляють банку у протилежну сторону.
Техніка постановки грілки та пухиря з льодом:
Грілку наповнюють гарячою водою неповністю, видавлюють з неї повітря і щільно загвинчують пробку.
Обмотують її рушником для запобігання опіків. Перевіряють, чи не витикає з грілки вода.
Пухир для льоду також наповнюють (льодом, снігом, або холодною водою) не повністю, витискують з нього повітря та загвинчують пробкою. Перевіряють чи він не тече.
Пухир замотують у рушник або рушник підкладають під нього.
Техніка постановки компресів:
Зігріваючий компрес складається з трьох шарів:
шматок чистої щільної, але м’якої та гігроскопічної тканини, змоченої в рідині кімнатної температури та гарно віджатої;
клейонки або вощаного паперу;
вати.
Компрес прикладають до ділянки тіла так, щоб вологий шар щільно прилягав до шкіри, а інші з надлишком покривали його. Потім компрес ретельно прибинтовують. Пов’язку можна зверху зав’язати теплою шерстяною хусткою.
Тривалість використання компресу повинна складати в середньому 6-8 годин.
Змінюють компреси в ранці та ввечері.