95. Корроборі (колективні танці)

Корроборі (англ. Corroboree) - церемоніальний танець австралійських аборигенів, виконуваний традиційно чоловіками, є невід'ємною частиною культури аборигенів. Слово corroboree було придумано першими поселенцями, в наслідування слову caribberie. Під час корроборі аборигени спілкуються з Часом сновидінь за допомогою танцю. Крім традиційних сюжетів (побутові сцени, мисливство, зустріч з білими завойовниками), використовуються міфологічні та легендарні сюжети з Часу сновидінь (створення світу, історія життя людини). Рухи в танці витончені, ритмічні з чітко окресленим малюнком. Виконавці розмальовують тіло вугіллям, охрою, прикрашають себе пір'ям. «Їх тіла були пофарбовані різними фарбами, вони наділи різні прикраси, які не носять щодня» [1].

Австралійські аборигени вірять у те, що за допомогою корроборі вони спілкуються з богами, тому в похоронних обрядах вони просять у нього благополуччя для покійного. Багато з обрядів є священними, і чужинці, які не належать до громади не мають права брати участь у корроборі або спостерігати за ним.

Корроборі супроводжується індивідуальним або груповим співом і ритмічними ударами спеціально виготовленими палицями про бумеранг. Музичні інструменти, що використовуються при цьому - барабан, дерев'яний гонг, духовий інструмент з бамбука або з морської раковини. Корроборі включає в себе від 10 до 300 пісень.

У наші дні на північному заході Австралії поняття корроборі не має релігійного підтексту і має на увазі вид театрального мистецтва, який часто демонструють гостям на державних прийомах або просто туристам. Існують слова для того, щоб розмежувати поняття церемоніального і театрального танцю, такі як джую і коббакобба. У регіоні Західної Австралії Пілбара - це джаларра, в окрузі Кімберлі - джунба.

96. Народи західної Африки.

НАРОДИ ЗАХІДНОЇ ТРОПІЧНОЇ АФРИКИ. За рівнем соціального і культуриго розвитку багато народів цієї області йдуть слідом за народами Північної і Північно-Східної Африки. В минулому тут існували ранньокласові держави (Гана, Малі,Сонгаї, Канем-Борну) і ін.

В сучасних незалежних державах цієї зони відбуваються дуже важлиі етнічні процеси. Тут немає ще націй, але в кожній країні є по два трі народи, які складають більшість населення і які відіграють роль етнічного ядра в процесі етнічної консолі дації. Такі наприклад, етнічні групи манде, йоруба, хауса і ін.

Багато народів цієї зони займаються землеробством, яке замітно відрізняється від землеробства Північної і Північно-Східної Африки. Тут землеробство було засновано на виключно мотижній обробці грунту. Основне землеробське знаряддя –мотика – являє собою вигнену дерев’яну палку, або обов'язково з залізним наконечником.

Сіють рис, кукурудзу, просо, бобові, арахіс, цукрову тростину, перець, дині, тикву, табак.

Тваринництво було розвинене відносно слабо. Домашню худобу тримали хауси, мандінго, окремі етнічні групи Західної Тропічної Африки. Недостаток м’ясної їжі доповняють за рахунок полювання і рибальства.

Скотарями були частково західні і східні фульбе, які розводили зебу, безгорбих корів – ндама, коней, верблюдів, овець і кіз.

Народи Західної Тропічної Африки з давніх пір відмічались високим розвитком домашнього і ремісничого виробництва. Всі предмети домашнього вжитку – вироби з дерева, шкіри,тканини і зараз виготовляються самими селянами, Широко поширене ткацтво, особливо в хаусів північної Нігерії.

Сільське населення живе великими селами. Житла споруджуються з дерева і глини і мають різну форму. (народи волоф, бамбара, хауса будують круглі в плані глинобитні житла з конусним дахом з соломи, без вікон і димового виходу. В цих будинках тільки сплять, а ввесь і ніший час проводять на свіжому повітрі, їжу готують під навісом.

Поклоняються народи Західної Тропічної Африки духам і богам покровителям. Відмічені пережитки тотемізму, поширений фетишизм. Існують також тут таємні чоловічі союзи, які раніше відігравали важливу роль в зборі податків з населення, а також виконували судово-поліцейські функції.