Боги стародавніх греків

Давньогрецькі боги "жили" на горі Олімп.

Зевс – Громовержець, володар богів і людей.

Посейдон – Бог підводного царства, брат Зевса.

Аїд - Бог підземного царства мертвих, брат Зевса.

Гера – Дружина Зевса, захисниця родини.

Афіна – Богиня мудрості і знань.

Афродита – Богиня любові і краси.

Гефест – Бог вогню і ковальської справи.

Гермес – Бог торгівлі.

Арес – Бог війни.

Деметра – Богиня землеробства й родючості.

Артеміда – Богиня мисливства, захисниця тварин.

Діонісій – Бог виноградарства і виноробства.

Аполлон – Бог мистецтва і сонячного світла.

Питання 9. Релігія стародавніх греків Пантеон грецьких богів1

Пантеон – сукупність богів у тій або іншій релігії. Вважається, що пантеон грецьких богів сформувався під впливом Сходу. Елліни називали своїх богів олімпійцями, оскільки вважали, що ті живуть на верхівці гори Олімп. Уявлення греків про їх богів свідчать, що вони разом подолали довгий історичний час, витоки якого сягають первісного минулого. Уявлення про пантеон олімпійських богів остаточно сформувалися в греків близько VІ – V ст. до н.е.

			Зевс
			Батько богів і людей, володар небесного грому і блискавок
	Посейдон					Аїд
	Бог морів і океанів					Бог підземного царства мертвих
Гера		Артеміда		Аполлон			Афіна		Афродіта
Богиня родинного життя		Богиня мисливства, захисниця тварин і породіль		Бог сонячного світла і мистецтва			Богиня мудрості й знань		Богиня краси та кохання
Деметра		Діонісій		Гефест			Гермес		Арес
Богиня землі й родючості		Бог виноградарства та виноробства		Бог вогню і покровитель ковальства			Бог торгівлі, вісник богів		Бог війни
Сатири					Німфи
Лісові боги					Богині джерел, річок, озер

Питання 10. Тріумф грецької культури

Культурна спадщина Стародавньої Греції впродовж багатьох століть справляла величезний вплив на розвиток європейської культури й відіграла роль підґрунтя для розвитку цивілізації.

Чинники, що мали визначальний вплив на формування культури Стародавньої Греції.

- Особливі умови життя грецьких міст-полісів, що сприяли розквіту творчих сил людини.

- Релігійні вірування стародавніх греків.

- Природні умови Середземномор’я.

Питання 11. Сім чудес світу

Сім чудес світу – найвідоміші рукотворні пам’ятки Стародавнього світу. Вибір числа сім пов’язаний з давніми уявленнями про його завершеність, досконалість і тим. що це було священне число бога краси Аполлона. Перші згадки про сім чудес світу з’явилися у творах грецьких авторів починаючи з епохи еллінізму.

Єгипетські піраміди.

Усипальні єгипетських фараонів в Ель-Гізі. Збудовані на лівому – західному – березі Нілу (Захід єгиптяни вважали царством мертвих). Найбільшою є піраміда фараона Хеопса, збудована в ХХVІІ ст. до н.е. Єгипетські піраміди – це єдине із чудес світу, яке збереглося до наших днів.

Висячі сади Семіраміди.

Терасні сади, які було збудовано у Вавилоні за наказом царя Навуходоносора ІІ (604-562 рр. до н.е.) для його коханої дружини – мідійської царівни Аміїтіс.

Храм Артеміди Ефесської.

Величезний храм, площею 110 х 55 м, збудований у середині 700 р. до н.е. архітектором Херсіфроном у малоазійському місті Ефесі на території сучасної Турції.

Статуя Зевса Олімпійського.

Статуя царя богів і людей, створена афінським скульптором Фідієм для храму Зевса і Олімпії близько 430 р. до н.е. Статуя мала висоту 17 м, була вкрита золотом і слоновою кісткою.

Мавзолей у Галікарнасі.

Усипальня царя Мавсола, правителя Карійського царства в Малій Азії, який помер у 353 р. до н.е. Форма будівлі була схожа на східну ступінчасту піраміду та елементи грецького храму.

Колос Родоський.

Гігантська статуя бога сонця Геліоса, встановлена на острові Родос у міській гавані близько 292-280 рр. до н.е. Бронзову статую Геліоса, заввишки 35 м, виготовив грецький скульптор Харес. У 220 р. до н.е. статуя завалилася під час землетрусу.

Маяк на острові Фарос.

Гігантський маяк, збудований за наказом царя Птолемея ІІ архітектором Состратом Кнідським близько 280 р. до н.е. на острові Фарос, при вході до бухти Александрії Єгипетської. Мав вигляд 120-метрової триярусної башти.

1 Із наведених імен богів дванадцять були олімпійськими, оскільки, як вважали греки, мешкали на верхівці гори Олімп. Аїд не належав до них – він жив глибоко під землею, у царстві мертвих.