10. Раннє Відродження та гуманізм в Італії.

В Італії XIV – XV ст. розвивалися міста, промисловість. У той же час починають зароджуватися ранні капіталістичні відносини. Формується буржуазна культура, яка дістала назву культури Відродження. Разом із буржуазією виникає інтелігенція: лікарі, учителі, нотаріуси, літератори, філософи, історики, поети, музиканти, архітектори, інженери.

Термін Відродження (фр. – "Ренесанс") указує на звʼязок нової культури з античністю. Літератори наслідували стиль латинських письменників "золотого віку" римської літератури. Прибічників античної культури називали гуманістами. Виникає інтерес до грецької літератури та мови, діячі Відродження переробляли й засвоювали античну спадщину. Італійська культура Відродження створила свій стиль.

Гуманісти не виступали проти релігії, а критикували вади й неосвіченість духівництва. Богу була відведена роль творця, що приводив світ до руху, але не втручався в життя людини.

Гуманістична культура була світською. Діячі Відродження ставили в центр уваги людину, а не Бога. Людина сама вважалася ковалем свого щастя. Гуманісти вважали, що вона досягає успіху силою свого розуму та має насолоджуватися природою, коханням, мистецтвом, наукою. Гуманісти відкидали ідею гріховності людини та її тіла.

Центром гуманістичного руху була Флоренція.

Родоначальником гуманізму в літературі вважається Франческо Петрарка (1304-1374 рр.). Він створив італійську літературну мову, якою писав сонети своїй коханій Лаурі. Венеціанський сенат визнав Петрарку найвизначнішим поетом свого часу.

Сучасником Петрарки був Джованні Боккаччо (1313-1375 рр.). Його світогляд відбитий у збірці новел "Декамерон". Він відстоював право людини на щастя, почуттєві радощі, кохання, що не знає соціальних меж. Боккаччо вважав, що справжня шляхетність визначається не знатністю людини, а її доблестю. Творчість письменника отримала широке визнання в Західній Європі.

Питання 2. Особливості мусульманської культури

Для мусульманської культури характерне:

- Поважне ставлення до знання як необхідної передумови віри, сприяння розвитку науки.

- Збереження й використання культурних досягнень античності та Стародавнього Сходу.

- Заборона зображувати людей і будь-яких живих істот. Відсутність ікон, портретів, картин.

- Поширення арабесок (геометричних або рослинних орнаментів) та каліграфії, або „краси письма”.

Питання 3. Досягнення арабської науки іх – хі століття

Математика.

- Запозичили в індійців цифри, що згодом поширилися у Європі.

- Аль-Хаварізмі вважається засновником алгебри. Він є автором книги „Аль-Джебр” („Рахунок”), від назви якої походять слова „алгебра” та „алгоритм”.

- Заклали основи аналітичної геометрії та тригонометрії.

Фізика.

- Книга „Скарби оптики” Альхазена, де було сформульовано основні закони оптики.

- Розробили принципи збільшуючого скла.

- Відкрили і пояснили явище інерції.

Астрономія.

- У Багдаді, Дамаску та Самарканді існували великі обсерваторії.

- Завдяки складним підрахункам і точним інструментам араби визначили окружність Землі, описали розташування зірок на небі.

Хімія.

- Навчилися виготовляти спирт, сірчану кислоту.

- Передали з Китаю до Європи секрет виготовлення пороху.

- Джабер і Разі були засновниками всієї середньовічної алхімії (слово арабського походження). Алхіміки шукали секрет філософського каменя, що перетворює всі метали на золото.

- Терміни „алкоголь”, „поташ”, „селітра”, „сода” – арабського походження.

Медицина.

- Першими стали робити вівісекцію – розтини живих тварин з метою дослідження функцій і причин захворювань.

- Середньоазійський учений Ібн Сіна, відомий у Європі як Авіценна, написав трактат „Канон медичної науки”, де узагальнив досвід античних, індійських і середньоазійських лікарів. До кінця ХVІІ ст. у Європі та світі ця праця була незамінною для всіх лікарів.

- Створили перші аптеки і лікарні, знали засоби знеболювання, уміли видаляти апендицит, винайшли сиропи та еліксири для лікування хвороб.

Географія і мореплавство.

- Відомий арабам світ простягався від Атлантичного до Тихого океану і від Екваторіальної Африки до Київської Русі.

- Арабські карти були на той час найточнішими; дещо пізніше з’явився глобус.

- Для морських експедицій створили дуже зручне й надійне судно – дау, використовували запозичений у китайців компас.

- Терміни „адмірал”, „капітан”, „баржа”, „муссон” – арабського походження.