58.Оболонки спинного мозку

• М'яка оболонка

• Павутинна оболонка

• Тверда оболонка

Спинний і головний мозок вкриті трьома сполучнотканними оболонками, які розвиваються з оточуючої мозкову трубку мезодерми. Ззовні розташована тверда оболона (dura mater), яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною. Глибше знаходиться павутинна оболона (arachnoidea), яка є тонким, безсудинним листком рихлої волокнистої сполучної тканини. Безпосередньо до речовини мозку прилягає м'яка (судинна) оболонка (pia mater), яка утворена також волокнистою сполучною тканиною, але на відміну від павутинової оболонки містить мережі кровоносних судин мозку. Всі три оболонки у вигляді єдиного, безперервного футляра покривають спинний і головний мозок.

Тверда оболонка спинного мозку являє собою мішок циліндрової форми, який вільно покриває спинний мозок. В ділянці великого потиличного отвору вона щільно зрощена з його краєм, а на рівні II поперекового хребця загострюється і переходить в кінцеву нитку твердої оболонки спинного мозку . Вона доходить до II поперекового хребця, де і прикріпляється. У епідуральному просторі також проходять покриті відрогами твердої оболонки корінці спинномозкових нервів. Ці відроги мають вид рукава і зазвичай містять обидва корінці.

Павутинна оболонка спинного мозку (arachnoidea spinalis) повторює форму твердої оболонки і місцями міцно з нею зв'язана сполучнотканинними волокнами. Створюючий її тонкий, прозорий листок з обох боків покритий ендотелієм. Між павутинною і судинною оболонками є широкий підпавутиновий простір (cavum subarachnoidale) заповнене спинномозковою рідиною (liquor cerebrospinalis). Цей простір особливо широкий в ділянці кінського хвоста спинного мозку. Краніально підпавутинний простір спинного мозку безпосередньо продовжується в однойменний простір головного мозку.

Павутинна і судинна оболонки сполучені між собою тонкими сполучнотканинними нитками, які пронизують підпавутинний простір. Спинний мозок зв'язаний з твердою оболонкою симетрично розташованими з боків зубчастими зв'язками, (lig. denticulatum).

Судинна оболонка безпосередньо прилежить до мозкової речовини і утворює розташовану в передній серединній щілині передню поздовжню перегородку (septum longitudinale anterior). Судинна оболонка разом з мозковими судинами проникає в мозкову тканину.

59. Головни́й мо́зок — головний відділ центральної нервової системи всіх хребетних та великого числа безхребетних тварин. Всередині півкуль є порожнини - шлуночки мозку, заповнені рідиною - ліквором.На корі є звивини:

Головний мозок (encephalon) людини є не лише субстратом психічної діяльності, а й регулятором усіх процесів, які відбуваються в організмі. Прогресивний розвиток головного мозку у вищих приматів, зумовлений трудовою діяльністю й виразною мовою, дав змогу людині якісно виділитись у тваринному світі..Головний мозок міститься в порожнині черепа і в цілому повторює його форму.

Будова

У головному мозку людини розрізняють три частини, відмінні щодо еволюційного минулого та функціонального значення:

1. найдавнішу — стовбур головного мозку (truncus encephali) (охоплює довгастий мозок, міст і середній мозок);

2. мозочок, черв'як якого також належить до стародавніх утворів,

3. передній мозок, який у процесі еволюції хребетних сформувався найпізніше.

Головний мозок розсікають дві глибокі щілини:

• поздовжна, яка ділить великий мозок (cerebrum) на праву й ліву півкулі (hemispherium cerebri),

• поперечна, яка відокремлює півкулі великого мозку від мозочка (cerebellum).

У кожній півкулі розрізняють

• лобовий, потиличний і скроневий полюси

• верхньобічну, присередню и нижню поверхні,

• верхній, нижньоприсередній і нижньобічний краї.

Поверхня півкуль має велику кількість борозен .

Верхньобічна поверхня кожної півкулі відповідно до рельєфу склепіння черепа випукла, а присередня пласка, що добре видно при розрізі головного мозку вздовж поздовжньої щілини. В глибині цієї щілини помітно велику спайку головного мозку — мозолисте тіло (corpus callosum). Мозолисте тіло являє собою широку серединну структуру білої речовини мозку, яка з'єднує півкулі мозку. Вона формує нижню стінку міжпівкульної борозни та дах третього шлуночка. Це найпотужніше міжпівкульне з'єднання, що містить більше 300 мільйонів аксонів та відіграє важливу роль у координації інформації та обміні сенсорними стимулами між півкулями.

Нижня поверхня головного мозку нерівна і є ніби відбитком внутрішньої основи черепа.

Задня частина її — це поверхня стовбура головного мозку (головним чином моста й довгастого мозку)

Передня — поверхня лобових часток, розділена поздовжною щілиною, з боків її виступають донизу і вперед скроневі частки півкуль.

60. Довга́стий мо́зок (цибулина)— нижня частина стовбура головного мозку, що безпосередньо переходить у спинний мозок і значною мірою зберегла його сегментарні риси будови. У людини довгастий мозок становить порівняно невелику частку від загального об'єму головного мозку: має довжину приблизно 3 см, а ширину 2 см у найширшому місці і 1.5 см — у найвужчому. Це філогенетично найдавніший відділ головного мозку. Розташований між варолієвим мостом і спинним мозком, в який непомітно переходить у ділянці великого отвору потиличної кістки. Верхня частина довгастого мозку розширена у вигляді цибулини, тому його інколи називають цибулиною.

У довгастому мозку розташовані ядра деяких із черепних нервів, зокрема язиково-глоткового, блукаючого, під'язикового. Цими нервами він пов'язаний з різними органами і тканинами організму, а низхідними і висхідними провідними шляхами — з усіма відділами ЦНС. В цій ділянці головного мозку знаходиться частина ретикулярної формації, а також дихальний і серцево-судинний нервові центри і центри рефлексів чхання, кашлю, ковтання, гикання, блювання та смоктання.

У верхній частині довгастого мозку від його дорзальної поверхні відходять нижні мозочкові ніжки (лат. pedunculus cerebellaris inferior), які розходяться у боки, частково формуючи латеральні стінки четвертого шлуночка, і сполучають цибулину із мозочком.

61. Задній мозок є частиною ромбовидного мозку, формується з ромбомеров 1 2 і 3. Дорсальна частина - мозочок, ніжки мозочка (провідні шляхи), які переплітаються на вентральної стороні у вигляді масивного вароліева моста, (pons). В глибині стовбурової частини заднього мозку лежать ядра черепно-мозкових нервів, провідні шляхи, ретикулярна формація, шов. У ядрах шва - центр засипання. У товщі розташовується канал - Сільвією водопровід