90.Структура органів прокуратури України

Організація і діяльність органів прокуратури заснована на принципах, передбачених ст. 6 Закону України «Про прокуратуру»:

Централізації і єдності: органи прокуратури становлять єдину систему з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Законності: здійснення своїх повноважень на основі закону.

Незалежності і підпорядкування тільки закону. Органи прокуратури здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України і чинних законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань або їх органів.

Втручання в діяльність прокуратури щодо нагляду за дотриманням законів або розслідуванням злочинів забороняється. Вплив на працівника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або прийняти неправомірні рішення спричиняє кримінальну відповідальність.

Незалежність прокуратури не означає її безконтрольність. Її діяльність контролюється Верховною Радою, Президентом України, а окремі її дії - судом. Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України в суді можуть бути оскаржені постанови прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, про припинення справи або ж відмова прокурора скасувати такі постанови слідчого чи органу дізнання.

Рівність перед законом: захищає у межах своєї компетенції права і свободи громадян на принципах їх рівності перед законом, незалежно від національного або соціального походження, мови, освіти, віросповідання, політичних переконань, службового чи майнового стану й інших ознак.

Публічності: вживання заходів щодо усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Гласності: діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Працівники прокуратури не можуть належати до політичних партій або

рухів.

Система органів прокуратури побудована відповідно до державного ладу і адміністративно-територіального поділу України.

Систему органів прокуратури становлять:

Генеральна прокуратура України;

прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних);

міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури (спеціалізовані: транспортні, природоохоронні, з нагляду за додержанням законів при виконання судових рішень у кримінальних справах).

У системі органів прокуратури діють також військові прокуратури: регіонів і військові прокуратури Військово-морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських), а в структурі Генеральної прокуратури діє Головне управління військових прокуратур.

Генеральна прокуратура України очолює систему всіх органів прокуратури. Під керівництвом Генерального прокурора України визначається стратегія діяльності, здійснюється нагляд за дотриманням законодавства.

Відповідно до ст.122 Конституції України Генеральний прокурор призначається на посаду за згодою Верховної Ради України Президентом України і звільняється Президентом. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років.

На посади прокурорів призначаються громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, володіють необхідними діловими і моральними якостями, які досягай певного віку (на посади районних і міських прокурорів - не молодше 25 років, на посаду прокурора області - не молодше ЗО років, мають певний стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах (відповідно 3 і 7 років). Для працівників військових прокуратур необхідна наявність офіцерського звання. Прокурорам і слідчим органів прокуратури привласнюються класні чини відповідно до посад і стажу роботи.

Чинне законодавство України закріплює гарантії незалежності прокурорів при здійсненні ними повноважень. Наприклад, заборонено втручання в їх роботу органів державної влади й управління, посадових осіб, засобів масової інформації, об'єднань громадян і їх представників.