86. Конституція України про основні засади судоустрою.

Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на принципах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Це положення є найважливішим принципом організації державної влади в демократичній державі.

Суть знаменитої теорії Шарля Монтеск'є про поділ влади формулюється так: «якщо влада законодавча і виконавча будуть поєднані в одну, то свободи не буде, оскільки можна побоюватися, що монарх або сенат стануть видавати тиранічні закони для того, щоб так само тиранічно застосовувати їх, не буде свободи і в тому випадку, якщо судова влада не буде відокремлена від влади законодавчої та виконавчої». Сам автор цієї теорії не абсолютизував поділ влади на три гілки і не ізолював одну гілку від іншої.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України і судами загальної юрисдикції. Поняття «судочинство» включає діяльність судів щодо розгляду і вирішення справ, віднесених до їх компетенції процесуальним законодавством. Указані суди здійснюють такі види правоохоронної діяльності, як конституційний контроль (Конституційний Суд України) і правосуддя (суди загальної юрисдикції).

Правосуддя - це розгляд і вирішення спорів (конфліктів) і прийняття відповідних рішень у встановленому законом порядку від імені держави. Правосуддя — є одним із найважливіших повноважень, здійснення яких пов'язане з функціонуванням судової влади.

Створення надзвичайних і особливих судів в Україні не допускається (ст. 125 Конституції України).

Основними завданнями органів судової влади є:

- гарантування верховенства Конституції України на всій території України (забезпечення конституційності правових актів) (ст. 2 Закону України «Про Конституційний Суд України»);

- забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Основні ознаки судової влади:

1. Судова влада є самостійною і незалежною гілкою державної влади. Наявність незалежної судової влади є однією з головних ознак демократичної, правової держави.

Незалежність судової влади є загальновизнаною в міжнародному праві. Одним з обов'язків держави є забезпечення незалежності суддів.

2. Тільки судова влада здійснює правосуддя, яке є специфічним напрямом реалізації державної влади й основним повноваженням судової влади.

3. Органами судової влади (її представниками) в Україні є Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається (ст.124 Конституції України).

4. Носіями судової влади є професійні судді, а у встановлених законом випадках - народні засідателі та присяжні. На суддів покладаються обов'язки: забезпечувати повний, всебічний і об'єктивний розгляд судових справ.

5. Судова влада реалізується у формах цивільного, господарського, кримінального, адміністративного, конституційного судочинства.

6. Органи судової влади при здійсненні правосуддя діють на основі закону. Окрім дотримання процесуального законодавства (наприклад, КПК, ЦПК, ГПК, КАС України), до конкретних обставин у справах судді застосовують норми матеріального права (наприклад, цивільного, господарського, сімейного, трудового, кримінального і т. д.).

7. Органи судової влади при прийнятті рішень застосовують або не застосовують державний примус. Наприклад, при розгляді кримінальної справи ухвалення виправдувального вироку вказує на незастосування державного примусу.

8. Усі судові рішення, що набули чинності, підлягають виконанню на всій території України, а в деяких випадках - за її межами. Вимоги і розпорядження суддів при здійсненні ними своїх повноважень, а також судові рішення є обов'язковими. За неповагу до суду і за невиконання рішень суду винні особи притягуються до юридичної відповідальності.

Правосуддя здійснюється на встановлених законодавством принципах. Порушення принципів правосуддя (судочинства) під час судового розгляду є підставою для скасування судового рішення.

Так, у ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства:

1. законність;

2. рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3. забезпечення доведеності вини;

4. змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5. підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6. забезпечення обвинуваченому права на захист;

7. гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

Слід зазначити, що розгляд справ у всіх судах є відкритим, і кожен громадянин має можливість бути присутнім під час розгляду справ у суді. Виключення з цього принципу прямо передбачені в процесуальному законодавстві. Проте, якщо справа розглянута в закритому судовому засіданні, вироки і рішення судів у всіх випадках проголошуються публічно. Весь хід судового розгляду фіксується в протоколі судового засідання.

8. забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9. обов'язковість рішень суду.

Окрім указаних у ст. 129 Конституції України, законодавством установлені й інші принципи судочинства.

З прийняттям Конституції України повноваження судів у питаннях контролю за законністю дій органів дізнання і слідства, їх посадових осіб значно розширилися. Конституція України вперше встановила судовий порядок перевірки протягом 72 годин обґрунтованості затримання громадян..