74. Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика

Повноваження Президента України - це визначені Конституцією і законами України, іншими правовими актами права і обов'язки Президента із здійснення завдань та функцій в різних сферах державного життя.

Реалізація повноважень Президентом України — діяльність багатогранна, яка проявляється у різних формах та сферах суспільно-державного життя, тому практичне значення для розкриття сутності цих повноважень, інших їх особливостях відіграє класифікація. В українській політичній літературі в основу класифікації повноважень Президента України береться функціональний критерій і виділяється шість груп повноважень: законодавчі, виконавчі, кадрові, зовнішньополітичні, військово-політичні, символіко- церемоніальні. Але за межами такої класифікації залишаються питання, пов'язані з суто державними проблемами і забезпеченням прав особистості, зокрема, питання громадянства, надання притулку, право помилування, право розпуску парламенту. С.Л. Лисенковим виділяються наступні групи повноважень Президента України: 1) представницькі; 2) повноваження, що стосуються діяльності парламенту України; 3) повноваження у сфері законодавства; 4) повноваження щодо призначення і звільнення з посади членів Кабінету Міністрів та інших посадових осіб; 5) повноваження у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки й оборони країни; 6) установчі повноваження; 7) повноваження в області правосуддя; 8) повноваження, що стосуються питань прийняття в громадянство України і його припинення, надання притулку в Україні. Дійсно, повноваження у Президента України достатньо різноманітні, і дати їх ідеальну класифікацію вельми складно.

Чинна Конституція України у статті 106 закріплює широкий перелік повноважень Президента України. Зокрема, Президент України: забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини; нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними; приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; здійснює помилування; призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою.

Президенту України як главі держави належить провідна роль у здійсненні зовнішньої політики. Це виявляється і в значному переліку його повноважень у даній області відносин. Президент представляє державу в міжнародних зв'язках, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори і укладає міжнародні договори України, приймає рішення про визнання іноземних держав, призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав.

По відношенню до органів державної влади Президент має наступні повноваження: призначає позачергові вибори до ^Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією; припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання ' і ісГ можуть розпочатися; призначає за згодою Верховної Ради України Премьер-', міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку; призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах; призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади; призначає половину складу Ради Національного банку України; призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України. Голову Фонду державного маишГ^Україпи, Гсшову Державного, комітету телебачення і радіомовлення України; утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; призначає третину складу Конституційного Суду України; утворює суди у визначеному законом порядку.

Президент України має значні повноваження щодо забезпечення національної безпеки і оборони України. Так, Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, які згідно із Законом України «Про Збройні Сили України» від 6 грудня 1991 р. є військовим формування, на яке покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. У зв'язку із займанням цієї посади Президент призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України; приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України.

Координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові є Рада національної безпеки і оборони України (РНБО України), яка координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою РНБО України є Президент України, який і формує персональний склад Ради. Рішення РНБО України вводяться в дію указами Президента України (ст. 107 Конституції).

Компетенція та функції РНБО України визначаються Законом України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 р.

Президентом України утворюється і безпосередньо йому підпорядковується Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, що є державним органом, створеним з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України. Представництво очолює Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України. Статус і повноваження Представництва регулюється Законом України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» від 2 березня 2000 р.

Особливі повноваження Президент України має у законодавчій сфері. Так, згідно зі ст. 93 Конституції України Президенту України належить право законодавчої ініціативи. Законопроекти, які вносяться Президентом України до Верховної Ради в порядку законодавчої ініціативи, можуть бути двох видів: звичайні законопроекти і законопроекти про внесення змін до Конституції. При цьому законопроекти, визнані Президентом як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово. Глава держави може ініціювати не тільки звичайний законопроект, але і законопроект про внесення змін до Основного Закону (ст.154), а якщо він стосується змін першого, третього і тринадцятого розділів, то Президент України має право призначити всеукраїнський референдум для затвердження цього законопроекту (у разі його схвалення двома третинами конституційного складу парламенту України).

Промульгація - це завершальна стадія законодавчого процесу, підписання і оприлюднення главою держави закону, прийнятого парламентом. Актом промульгації глава держави констатує, що закон прийнятий належним чином і підлягає виконанню. Закон, таким чином, підтверджується авторитетом і владою вищої посадової особи в державі та стає актом єдиної державної влади. Так, згідно зі ст. 94 Конституції України закон підписує Голова Верховної Ради і невідкладно направляє його Президенту України, і Президент протягом 15 днів після отримання закону підписує його, приймаючи до виконання, і офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми мотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду. У випадку, якщо Президент протягом встановленого терміну не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і повинен бути підписаний і офіційно оприлюднений. Якщо ж при повторному розгляді закон знов прийнятий парламентом України не менш як двома третинами від його конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати і офіційно оприлюднити протягом десяти днів. Як бачимо, промульгація законів безпосередньо пов'язана з президентським вето - правом глави держави не погодитися із законом, прийнятим парламентом, але який ще не набув чинност