
- •1. Понятие, предмет и метод конституционного права.
- •2. Сутність і зміст конституційно-правових відносин
- •3. Особливості конституційно-правових норм. Їх види та структура
- •5. Джерела конституційного права: поняття і види
- •6. Система джерел конституційного права України
- •7. Місце кпу в сістемі права України
- •8. Поняття та предмет науки кп.
- •9. Методологія науки ксу
- •10.Задачі науки ксу на сучасному етапі конституційної реформи.
- •11. Задачі і система курсу «кпу»
- •12. Теоретичні основи Конституції: поняття, сутність, функції.
- •13. Об’єкт конституційного регулювання
- •14. Поняття та сутність конституціоналізму
- •15. Юридические свойства конституции.
- •16. Структура і зміст Конституції України, їх характеристика.
- •17. Порядок введенння Конституції України в дію
- •18. Внесення змін і доповнень до Конституції України.
- •19. Реализация Конституции Украины.
- •20. Основні види актів конституційного значення України – Русі в часи Київської держави.
- •21.Конституція Пилипа Орлика, її значення для розвитку ідей конституціоналізму в Україні.
- •27. Поняття конституційного ладу, його елементи.
- •28. Принципи конституційного ладу, їх закріплення в Основному Законі і розвиток у поточному законодавстві
- •29. Основні якісні риси України як суверенної, незалежної,демократичної,соціальної і правової держави.
- •30. Людина, її права і свободи як вища соціальна цінність.
- •31. Зміст основних принципів конституційного ладу України( принципи народного суверенітету, поділу влади, верховенства права та ін. ).
- •32. Державні символи України.
- •33.Теоретичні концепції прав людини, їх відображення в конституційному законодавстві.
- •34.Конституційнипй статус людини і громадянина як категорія Конституційного права в Україні.
- •35. Громадянство в Україні:поняття і законодавче регулювання.
- •36. Способи, порядок і умови набуття громадянства в Україні.
- •37. Підстави припинення громадянства України.
- •38. Громадянство дітей у разі зміни громадянства батьків і в разі усиновлення
- •39. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •40. Система основних прав і свобод людини і громадянина, критерії класифікації.
- •41. Особисті (громадянські) права і свободи, їх характеристика
- •42. Політичні права і свободи, їх характеристика
- •43. Соціально-економічні і культурні права і свободи, їх характеристика
- •44. Основні обов*язки людини і громадянина, їх характеристика
- •45. Конституційні гарантії захисту і практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •46. Державно-територіальний устрій як категорія конституційного права: поняття і структура.
- •47. Виникнення та розвиток державності в Україні
- •48. Принципи і форми державного устрою
- •49.Автономія в унітарній державі, її конституційне закріплення, види.
- •50. Автономна республіка:поняття, основні риси, компетенція.
- •51. Особливості конституційного статусу Автономної Республіки Крим
- •52. Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює арк. Предмет її відання.
- •53. Система адміністративно-територіального поділу України.
- •54. Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •55. Виборче право і виборча система, співвідношення понять.
- •56. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи
- •57. Види виборчих систем, їх характеристика
- •58. Виборчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання. Стадії виборчого процесу
- •59. Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування
- •60. Порядок і види референдумів
- •61. Порядок призначення, підготовки і проведення Всеукраїнського і місцевого референдумів
- •62. Порядок голосування і визначення результатів референдуму.
- •63. Порядок формування і строк повноважень Верховної Ради України
- •64. Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.
- •65. Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів.
- •66. Право законодавчої ініціативи та його суб*єкти
- •67. Законодавчий процес, його основні стадії
- •68. Повноваження парламенту щодо формування державних органів. Контрольні повноваження
- •70. Формування та функції керівних органів. Комітети і депутатські об’єднання. Коаліція депутатських фракцій
- •71. Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради
- •72. Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
- •73. Конституційне регулювання порядку обрання президента України
- •74. Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика
- •75. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України
- •76. Акти Президента України
- •77. Особливості взаємовідносин президента України з парламентом і урядом
- •78. Дострокове припинення повноважень Президента України
- •79. Система органів виконавчої влади, що закріплена Конституцією України
- •80. Порядок формування і структура Кабінету Міністрів України
- •81. Функції і повноваження Кабінету Міністрів – Уряду України
- •82. Статус глави уряду. Акти Кабінету міністрів. Відповідальність уряду
- •83 Порядок створення місцев держ адміністрацій
- •84. Повноваження Місцев державних адміністрацій
- •85. Правовий статус голови державної адміністрації і його відповідальність
- •86. Конституція України про основні засади судоустрою.
- •87.Судова система України. Статус суддів.
- •88. Конституційний статус врю.
- •89.Конституція України про задачі органів прокуратури
- •90.Структура органів прокуратури України
- •91. Поняття місцевого самоврядування і його принципи
- •92 Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування
- •93Повноваження і форми роботи органів місцев самоврядування
- •94. Гарантії і захист місцевого самоврядування
- •95. Правовий статус сільського селищного і міського голови
- •96. Виконавчий орган ради.Порядок формування, компетенція і акти.
- •97. Поняття конституційної юрисдикції, офіційного тлумачення Конституції, Законів Ураїни.
- •98. Порядок формування і склад ксу
- •99. Повноваження ксу
- •100. Стасус суддів ксу
- •101. Правове регулювання процедури роботи ксу: стадії судового розгляду, їх учасники, права та обов’язки сторін.
- •102. Рішення і висновки ксу, їх юридична сила і спроби реалізації
71. Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради
Першочергове значення у встановленні порядку роботи парламенту має його нормативно-правове закріплення. Порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських фракцій у Верховній Раді встановлюються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та Законами України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України. Відповідно до цих правових актів основними організаційними (органЬаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради є її сесії і засідання. Верховна Рада працює сесійно (ст. 82).
Сесії підрозділяються на чергові та позачергові. Відповідно до ст.Ю Регламенту ВРУ чергові сесії Верховної Ради, крім першої сесії, починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Верховна Рада може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.
Позачергові сесії, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента України. Вмотивовані вимоги про скликання позачергової сесії Верховної Ради, підписані їх ініціаторами, разом із проектами документів, які пропонуються до розгляду, надсилаються Голові Верховної Ради України. При цьому підписи ініціаторів не відкликаються (ст.83 Конституція України, ст.И Регламенту ВРУ).
Позачергова сесія Верховної Ради скликається не пізніш як у семиденний строк після дня надходження вимоги про її скликання, поданої відповідно до частини другої ст. 83 Конституції України.
Якщо сірок повноважень ВРУ закінчився під час дії воєнного чи надзвичайного стану, вона повинна продовжувати свою роботу до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Проекти законів, постанов та інші документи розповсюджуються серед депутатів під час їх реєстрації.
Відповідно до ст.20 Регламенту ВРУ порядок денний сесії Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесію.
Порядок денний сесії Верховної Ради включає два розділи: перший - питання, повністю підготовлені для розгляду Верховною Радою і у встановленому порядку надані народним депутатам; другий - питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим спеціальним комісіям, а також законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні.
До затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради можуть включатися додаткові питання шляхом внесення змін до нього. Питання, включені до порядку денного сесії, можуть переноситися, змінюватися чи виключатися з нього після обговорення за скороченою процедурою. Пропозиції про внесення змін до затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради готуються і вносяться в такому самому порядку, як до проекту порядку денного сесії Верховної Ради.
Постанова про включення, виключення чи перенесення розгляду питань затвердженого в цілому порядку денного сесії Верховної Ради за наполяганням суб'єкта права законодавчої ініціативи приймається більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Рішення про перенесення розгляду питань, включених до порядку денного сесії Верховної Ради, може прийматися не більше одного разу щодо одного й того ж питання, за винятком питань про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України або їх денонсацію. Перенесене питання порядку денного сесії Верховної Ради може бути розглянуто на позачерговій сесії Верховної Ради. Не підлягають перенесенню на наступну сесію Верховної Ради питання, зазначені в п. 7, 9, 12, 23, 28, ЗО, 31 ч.І ст.85 Конституції України.
Відповідно до ст.9 Регламенту ВРУ сесії Верховної Ради складаються із засідань Верховної Ради, засідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, роботи народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями. Комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради лише за процедурним рішенням Верховної Ради.
Засідання Верховної Ради можуть бути пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формі парламентських слухань.
Вони проводяться, як правило, відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (ч.І ст.84 Конституції України). Основним видом засідань і тим самим пріоритетною організаційною формою роботи парламенту є пленарні засідання.
Відповідно до Конституції України (ст.84) рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.
Рішення (окрім процедурних) приймаються тільки з питань, внесених до порядку денного, за винятком випадків, встановлених Регламентом Верховної Ради. У разі порушення цієї вимоги прийняте рішення є недійсним, і Голова Верховної Ради не має права підписувати відповідний акт.
Засідання Верховної Ради відкриває, веде і закриває Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, крім випадків, передбачених Регламентом ВРУ. Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів особисто на підставі пред'явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом, а також за допомогою електронної системи.
На початку ранкового та вечірнього пленарних засідань Апарат Верховної Ради подає головуючому на пленарному засіданні список народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні Верховної Ради на підставі розпоряджень Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України (перебування у відрядженні, відпустці). Такий список одночасно висвітлюється на моніторі головуючого на пленарному засіданні.
На початку першого засідання кожного робочого дня головуючий оголошує порядок денний на весь день роботи. Питання розглядаються в тій послідовності, у якій вони включені до порядку денного. Перед закриттям засідання робочого дня головуючий уточнює й оголошує порядок денний наступного дня пленарної роботи відповідно до розкладу засідань Верховної Ради.
Рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймаються, як правило, після його обговорення. Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань або у відведеному для таємного голосування місці.
Верховна Рада приймає закони, постанови й інші акти більшістю голосів депутатів від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.
Рішення Верховної Ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених цим Регламентом, коли проводяться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів.
Голосування здійснюється народними депутатами особисто за допомогою електронної системи в залі засідань Верховної Ради або у визначеному для таємного голосування місці біля залу для пленарних засідань.
Верховна Рада може прийняти рішення з процедурних питань (процедурне рішення), зазначених Регламенті, без підготовки в комітетах та включення до порядку денного. Такі рішення приймаються відразу після скороченого обговорення однією третиною голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Процедурне рішення приймається відкритим поіменним голосуванням і заноситься до протоколу пленарного засідання Верховної Ради.
Для доповіді надається не менше 10 хвилин, співдоповіді - п'яти хвилин і заключного слова - трьох хвилин. Для виступу в обговоренні, для заяв, резолюцій, повідомлень, оголошення депутатських запитів, обґрунтування відповіді на депутатський запит посадовою особою, до якої був звернений депутатський запит, надається три хвилини; для повторних виступів в обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, для виступів щодо постатейного голосування проектів законів, інших актів Верховної Ради, виступів щодо кандидатур на посади, внесення пропозицій, для відповіді членів Кабінету Міністрів України на запитання - дві хвилини; для виступів з процедури та з мотивів голосування, пояснень, обґрунтування пропозицій чи поправок, зауважень, запитань та відповідей на них, повідомлень, реплік, довідок, оголошення окремої думки, запитань народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України - одна хвилина (ч.2 ст.32 Регламенту ВРУ).
На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Оратор повинен виступати тільки з питання, з якого йому надане слово: він не повинен вживати образливі вислови і непристойні та лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні повинен попередити оратора про неприпустимість таких висловів і закликів або припинити його виступ, а в разі повторного порушення позбавити його права виступу на даному засіданні.