- •1. Понятие, предмет и метод конституционного права.
- •2. Сутність і зміст конституційно-правових відносин
- •3. Особливості конституційно-правових норм. Їх види та структура
- •5. Джерела конституційного права: поняття і види
- •6. Система джерел конституційного права України
- •7. Місце кпу в сістемі права України
- •8. Поняття та предмет науки кп.
- •9. Методологія науки ксу
- •10.Задачі науки ксу на сучасному етапі конституційної реформи.
- •11. Задачі і система курсу «кпу»
- •12. Теоретичні основи Конституції: поняття, сутність, функції.
- •13. Об’єкт конституційного регулювання
- •14. Поняття та сутність конституціоналізму
- •15. Юридические свойства конституции.
- •16. Структура і зміст Конституції України, їх характеристика.
- •17. Порядок введенння Конституції України в дію
- •18. Внесення змін і доповнень до Конституції України.
- •19. Реализация Конституции Украины.
- •20. Основні види актів конституційного значення України – Русі в часи Київської держави.
- •21.Конституція Пилипа Орлика, її значення для розвитку ідей конституціоналізму в Україні.
- •27. Поняття конституційного ладу, його елементи.
- •28. Принципи конституційного ладу, їх закріплення в Основному Законі і розвиток у поточному законодавстві
- •29. Основні якісні риси України як суверенної, незалежної,демократичної,соціальної і правової держави.
- •30. Людина, її права і свободи як вища соціальна цінність.
- •31. Зміст основних принципів конституційного ладу України( принципи народного суверенітету, поділу влади, верховенства права та ін. ).
- •32. Державні символи України.
- •33.Теоретичні концепції прав людини, їх відображення в конституційному законодавстві.
- •34.Конституційнипй статус людини і громадянина як категорія Конституційного права в Україні.
- •35. Громадянство в Україні:поняття і законодавче регулювання.
- •36. Способи, порядок і умови набуття громадянства в Україні.
- •37. Підстави припинення громадянства України.
- •38. Громадянство дітей у разі зміни громадянства батьків і в разі усиновлення
- •39. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •40. Система основних прав і свобод людини і громадянина, критерії класифікації.
- •41. Особисті (громадянські) права і свободи, їх характеристика
- •42. Політичні права і свободи, їх характеристика
- •43. Соціально-економічні і культурні права і свободи, їх характеристика
- •44. Основні обов*язки людини і громадянина, їх характеристика
- •45. Конституційні гарантії захисту і практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •46. Державно-територіальний устрій як категорія конституційного права: поняття і структура.
- •47. Виникнення та розвиток державності в Україні
- •48. Принципи і форми державного устрою
- •49.Автономія в унітарній державі, її конституційне закріплення, види.
- •50. Автономна республіка:поняття, основні риси, компетенція.
- •51. Особливості конституційного статусу Автономної Республіки Крим
- •52. Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює арк. Предмет її відання.
- •53. Система адміністративно-територіального поділу України.
- •54. Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •55. Виборче право і виборча система, співвідношення понять.
- •56. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи
- •57. Види виборчих систем, їх характеристика
- •58. Виборчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання. Стадії виборчого процесу
- •59. Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування
- •60. Порядок і види референдумів
- •61. Порядок призначення, підготовки і проведення Всеукраїнського і місцевого референдумів
- •62. Порядок голосування і визначення результатів референдуму.
- •63. Порядок формування і строк повноважень Верховної Ради України
- •64. Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.
- •65. Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів.
- •66. Право законодавчої ініціативи та його суб*єкти
- •67. Законодавчий процес, його основні стадії
- •68. Повноваження парламенту щодо формування державних органів. Контрольні повноваження
- •70. Формування та функції керівних органів. Комітети і депутатські об’єднання. Коаліція депутатських фракцій
- •71. Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради
- •72. Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
- •73. Конституційне регулювання порядку обрання президента України
- •74. Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика
- •75. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України
- •76. Акти Президента України
- •77. Особливості взаємовідносин президента України з парламентом і урядом
- •78. Дострокове припинення повноважень Президента України
- •79. Система органів виконавчої влади, що закріплена Конституцією України
- •80. Порядок формування і структура Кабінету Міністрів України
- •81. Функції і повноваження Кабінету Міністрів – Уряду України
- •82. Статус глави уряду. Акти Кабінету міністрів. Відповідальність уряду
- •83 Порядок створення місцев держ адміністрацій
- •84. Повноваження Місцев державних адміністрацій
- •85. Правовий статус голови державної адміністрації і його відповідальність
- •86. Конституція України про основні засади судоустрою.
- •87.Судова система України. Статус суддів.
- •88. Конституційний статус врю.
- •89.Конституція України про задачі органів прокуратури
- •90.Структура органів прокуратури України
- •91. Поняття місцевого самоврядування і його принципи
- •92 Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування
- •93Повноваження і форми роботи органів місцев самоврядування
- •94. Гарантії і захист місцевого самоврядування
- •95. Правовий статус сільського селищного і міського голови
- •96. Виконавчий орган ради.Порядок формування, компетенція і акти.
- •97. Поняття конституційної юрисдикції, офіційного тлумачення Конституції, Законів Ураїни.
- •98. Порядок формування і склад ксу
- •99. Повноваження ксу
- •100. Стасус суддів ксу
- •101. Правове регулювання процедури роботи ксу: стадії судового розгляду, їх учасники, права та обов’язки сторін.
- •102. Рішення і висновки ксу, їх юридична сила і спроби реалізації
49.Автономія в унітарній державі, її конституційне закріплення, види.
Автономія - це внутрішнє самоврядування, що здійснюється органами відповідного державного утворення або регіональної одиниці в межах прав, наданих їм центральною владою. Автономія може будуватися як по національно-територіальному, так і за територіальним ознаками. Звідси розрізняють національну і територіальну автономію. За обсягом прав, що надаються автономним частинам держави, виділяють адміністративну та політичну (законодавчу) автономію. Автономію як форму організації влади слід відрізняти від ідеї культурно-національної автономії, яка є способом реалізації національних прав громадян і, як правило, не пов'язаної з певною автономією.
До форм територіальної автономії можна віднести:
а) у федеративних державах – самостійність суб’єктів федерації у вирішенні питань, віднесених конституцією до їх відання;
б) в унітарних державах – місцеве та регіональне самоврядування.
Хоча більшість унітарних держав, як уже зазначалося, включають тільки ті чи інші адміністративно-територіальні одиниці, і не мають яких-небудь автономних утворень, чимало й таких унітарних держав, які володіють автономіями. Це, безсумнівно, ускладнює їх політико-територіальну організацію, вносить до неї відому асиметрію. Але сама по собі наявність на
території даної країни однієї, двох і навіть декількох автономій не виводить її за рамки унітарності і не перетворює її на федерацію. Автономність і суверенність - це якісно різні рівні самостійності політико-територіальних одиниць, суб'єктів. Загальна тенденція демократизації устрою держав у сучасному світі визначає загальну тенденцію зростання децентралізації політико-територіального устрою різних країн, розширення автономії та місцевого самоврядування. Найбільш яскравим проявом цього може служити перетворення Італії і Іспанії в «держави автономій», вся територія яких складається сьогодні з автономних одиниць. Їх нерідко називають регіоналістські державами, котрі займають у певному сенсі проміжне місце між унітарною і федеративною державами, не виходячи в загальному і цілому за рамки унітаризму. Територіальні автономії в унітарній державі не порушують її єдину сутність.
Нормативно-правовим закріпленням процесу регіоналізації є Декларація щодо регіоналізму в Європі, яка була схвалена на засіданні Асамблеї європейських регіонів 04.12.1996 р. Регіон, згідно з ч.1 ст.1 Декларації – „територіальне утворення, сформоване в законодавчому порядку на рівні, що є безпосередньо нижчим після загальнодержавного, та наділене політичним самоврядуванням”. Таким чином, регіон має бути визнаним на законодавчому рівні. Саме конституція або конституційний закон гарантують автономію регіону.
50. Автономна республіка:поняття, основні риси, компетенція.
Автономна республіка - форма держави, при якій ця республіка входить на правах широкої автономії до складу іншого унітарного або федеративної держави і самостійно здійснює на своїй території владу і управління поза межами прав і повноважень тієї держави, в якому вона входить.
Автономна республіка має деякі ознаки державності - це державо-подібне утворення у складі відповідної держави, органи якого мають право видавати закони з питань місцевого значення. В такій автономії створюється парламент, вона має свій орган місцевої виконавчої влади, інколи - свою конституцію, громадянство, інші атрибути державності.