40. Система основних прав і свобод людини і громадянина, критерії класифікації.

Основні права і свободи людини і громадянина - це закріплені в Конституції України невід 'ємні права і свободи людини і громадянина, що належать 'їм від народження чи завдяки наявності у них громадянства України, гарантуються Українською державою і становлять ядро правового статусу особи в Україні. Ці права і свободи характеризуються специфічними рисами, а саме

Свободиа- це можливість люд. Здійснювати певні дії в межах, встановл. правом.

Права людини – це права , пов’язані з самим ії існуванням і розвитком. Права громадянина – це їх можливість здійснювати певні дії для задоволення своїх життєво-важливих матеріальних і духовниз інтересів.

Система конституційних прав і обов’язків – це їх сукупність, яка характер-ться наявністю внутр.зв’язків, послідовністю розташування і єдністю, принципами правового положення людини, що визнаються в державі.

Основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина становлять певну систему і класифікуються за різними підставами:

1)  залежно від суб'єкта їх поділяють на права людини і права громадянина;

2) за черговістю їх включення до конституцій та міжнародно-правових документів - на права першого, другого і третього покоління. Перше покоління включає проголошені буржуазними революціями (XVII-XVIII ст.) громадянські й політичні права, які отримали назву «негативних», себто таких, що виражають незалежність особистості від держави, позначають межі її втручання у сферу свободи індивідуума (право на життя, недоторканність житла, виборче право тощо).

Друге покоління стосується соціальних, економічних і культурних прав, що дістали закріплення в міжнародно-правових документах і конституціях багатьох держав до середини XX ст. Цю групу прав інколи називають «позитивними», оскільки їх реалізація, на відміну від реалізації прав першої групи, вимагає «позитивного втручання» держави, створення відповідних механізмів реалізації (право на працю, на відпочинок, на соціальне забезпечення, на освіту тощо).

До третього покоління відносять солідарні або колективні права, існування яких пов'язане з глобальними проблемами людства та які належать більше націям, народам чи територіальним громадам, ніж окремим індивідуумам (на мир, безпечне довкілля, самовизначення, на місцеве самоврядування тощо). Становлення прав цієї групи почалося після Другої світової війни.

3) за генезою - на природні (природжені) та похідні від них;

4) за видом суб 'єкта - на індивідуальні та колективні;

5) за ступенем їх абсолютизації на такі, що підлягають обмеженню, і такі, що не підлягають законодавчому обмеженню;

6) за характером утворення на основні та додаткові.

Найбільш поширеним в юридичній літературі критерієм класифікації прав і свобод людини і громадянина є їхній зміст. Звичайно за змістом вони поділяються на три групи: особисті або громадянські права і свободи( з народження, навідчужувані та невід’ємні); політичні права і свободи(формув. Орг.. держ влади, право громадян); економічні, екологічні, соціальні та культурні права і свободи(реалізація своїх можливостей)– це все система.