- •Дипломний проект спеціаліста
- •Завдання на дипломний проект студента ярошенко в.М.
- •Завдання
- •Розрахунково - пояснювальна записка
- •4. Охорона і безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Аналіз шкідливих і небезпечних факторів при роботі по відновленню чавунних колінчастих валів 80
- •5. Економічна частина 5.1. Розрахунок доцільності відновлення
- •Аналіз вихідних даних
- •1.Загальна частина
- •1.1. Призначення, опис і оцінка технологічності деталі
- •1.2. Несправності і аналіз причин експлуатаційних відмов деталі
- •1.3. Основні вимоги, що пред'являються до технології відновлення деталі
- •Завдання роботи:
- •2. Технологічна частина
- •2.1. Вибір технології ремонту
- •2.2. Основні етапи технологічного процесу відновлення деталі
- •2.3. Дефектація деталі
- •2.4. Вибір способу відновлення дефектів чавунних колінчастих валів
- •Обробка деталей під ремонтний розмір.
- •Детонаційне напилення.
- •Переваги та недоліки:
- •Плазмове напилення.
- •Переваги та недоліки:
- •2.5. Вибір технологічних баз
- •2.6. Вибір обладнання та технологічної оснастки
- •2.7. Розрахунки.
- •2.7.1. Розрахунок припусків на механічну обробку.
- •2.7.2. Розрахунок режимів наплавлення
- •2.7.3. Розрахунок витрат дроту та машинного часу при наплавці
- •2.7.4. Розрахунок режимів різання при механічній обробці
- •2.7.4.1 Розрахунок на попереднє шліфування.
- •2.7.4.2 Розрахунок на чорнове шліфування.
- •2.7.4.3 Розрахунок на чистове шліфування.
- •2.7.5. Розрахунок граничних розмірів деталей і калібрів
- •3. Конструкційна частина
- •3.1. Пристосування для наплавлення Токарно-гвинторізний верстат. Пристрій і класифікація
- •Технічні характеристики токарно-гвинторізного верстата модифікації 16к20
- •3.2. Ергономічна компоновка робочого місця
- •3.3. Ергономічні показники
- •3.4. Робочі зони
- •3.5. Соматографія робочого місця
- •3.6. Компонування робочого місця
- •4. Охорона і безпека в надзвичайних ситуаціях.
- •4.1. Аналіз шкідливих і небезпечних факторів при роботі по відновленню чавунних колінчастих валів.
- •4.2. Заходи щодо захисту робітників від небезпечних і шкідливих факторів.
- •4.3. Розрахунок вентиляції.
- •4.4. Пожежна безпека.
- •Розрахунок економіки
- •Висновки:
- •Література:
4.3. Розрахунок вентиляції.
Системи опалення та системи кондиціонування слід встановлювати так, щоб ні теплий, ні холодне повітря не прямував на людей. На виробництві рекомендується створювати динамічний клімат з визначеними перепадами показників. Температура повітря в поверхні підлоги і на рівні голови не повинна відрізнятися більш, ніж на 5 градусів. У виробничих приміщеннях крім природної вентиляції передбачають приточно-витяжну вентиляцію. Основним параметром, що визначає характеристики вентиляційної системи, є кратність обміну, тобто скільки разів на годину зміниться повітря в приміщенні.
Розрахунок для приміщення:
Vвент - об'єм повітря, необхідний для обміну;
Vприм - обсяг робочого приміщення.
Для розрахунку приймемо наступні розміри робочого приміщення:
• довжина В = 18 м;
• ширина А = 24 м;
• висота Н = 10,9 м.
Відповідно,
обсяг приміщення дорівнює:
V прим = А В H =4708,8 м3
Необхідний для обміну об'єм повітря Vвент визначимо виходячи з рівняння теплового балансу:
Vвент С( tуход - tприход ) Y = V помещения Qизбыт
V прим - об'єм приміщення (м3);
Qнадл - надлишкова теплота (Вт);
С = 1000 - питома теплопровідність повітря (Дж/кгК);
Y = 1.2 - щільність повітря (мг/см).
Температура повітря, що минає визначається за формулою:
tуход = tр.м. + ( Н - 2 )t , де
t = 1-5 градус. - перевищення t на 1м висоти приміщення;
tр.м. = 18 градусів - температура на робочому місці;
Н = 10,9 м - висота приміщення;
tприход = 15 градусів
tуход = 18+ ( 10,9 - 2 ) 2 = 13.45
Qнад= Qнад.1 + Qнад2, де
Qнадл. - надлишок тепла від освітлення.
Qнад.1 = Е р , де
Е - коефіцієнт втрат електроенергії на топловідвід ( Е=0.55);
р - потужність,
росв = 57 шт х 80 Вт = 4560 Вт.
Qнад.1 = 0.55 * 4560 = 2508 Вт
Qнад.3 - тепловиділення людей
Qнад.3 = n q , де
q = 120 Вт/люд. , n - число людей, наприк. n = 2
Qнад.3 = 120 * 2 = 240 Вт
Qнад = 2508 +240 = 2748 Вт
З рівняння теплового балансу випливає:
Vвент
м3
Оптимальним
варіантом є кондиціонування повітря,
тобтоавтоматична підтримка його стану
в приміщенні відповідно до певних вимог
(задана температура, вологість, рухливість
повітря) незалежно від зміни стану
зовнішнього повітря і умов в самому
приміщенні.
Вибір вентилятора.
Вентиляційна система складається з наступних елементів:
1.Припливної камери, до складу якої входять вентилятор з електродвигуном, калорифер для підігріву повітря в холодну пору року і жалюзна решітка для регулювання об'єму повітря, що поступає;
2. Круглого сталевого повітровода, довжиною 1.5 м;
3. Повітророзподільники для подачі повітря в приміщення.
Втрати тиску у вентиляційній системі визначаються за формулою:
,
де
Н - втрати тиску, Па;
R - питомі втрати тиску на тертя в повітроводі, Па/м;
l - довжина повітровода, м;
V - швидкість повітря, ( V = 3 м/с );
р
- щільність повітря, (р
= 1.2 кг/м ).
Необхідний діаметр повітроводу для даної вентиляційної системи:
м
Приймаються в якості діаметра найближчу велику стандартну величину - 0,75 м, при якій питомі втрати тиску на тертя в повітроводі - R = 0.1 Па / м (Табл. в методичці).
Місцеві втрати виникають в залізній решітці (=1.2), повітророзподільники (=1.4) і калорифері (=2.2). Звідси, сумарний коефіцієнт місцевих втрат у системі: = 1.2 +1.4 + 2.2 = 4.8
Тоді:
Па
З урахуванням 10%-го запасу:
Н = 110% * 26.07 = 28.67 Па
Vвент = 110% *8347 = 9181,7 м3/год.
За каталогом вибираємо вентилятор відцентрової серії ВЦ 4-75-5:
-витрата повітря - 1,1-2,6 м3 / год,
-тиск - 470-980 Па,
-ККД - 65%,
-швидкість обертання - 1500 об / хв.,
-діаметр колеса - 400 мм,
-потужність електродвигуна - 3 кВт.
