3.4. Робочі зони
Передбачаючи робоче місце оператора для проектованої машини, конструктор на передодні повинен визначити робочій простір і робочу зону. При цьому широко використовуються антропометричні данні. Під робочім простором розуміють сукупність всіх точок у просторі, на які може поширюватися вплив людини за весь час роботи. Робоча зона – це сукупність точок робочого простору, в якому обслуговування машин виконується оператором із фіксованого положення. Розміри РМ описуються розмірами поля зору, зонами дії рук та ніг за весь час роботи оператора.
Оптимальним рішенням при розрахунку робочого місця оператора машини слід вважати таке, коли забезпечена можливість роботи в усіх випадках без зміни навантаження не тільки в положенні стоячи, але і в положенні сидячи. В цьому випадку елементи управління повинні бути розташовані в межах радіуса дії рук та ніг.
РМ має представляти однаково хороші умови роботи для великої кількості людей різного зростання і пропорції.
Вихідною
координатою поля зору є лінія спостереження,
уявна лінія від перенісся до об’єкта,
на якому фокусується погляд.
Нормальна лінія спостереження проходить на 10°нижче лінії горизонту при роботі у позі «стоячи» та 15° - у позі «сидячи».
Кут, вимірювальний вертикальною та горизонтальною площиною, в межах якого може бачити органи управління та індикатори, тільки переводячи погляд з необхідною швидкістю і точністю, вважається оптимальним кутом зору. Кути зору 30° вище лінії горизонту та 40°нижче не в вертикальній площині відповідають роботі без напруги очей і концентрованій увазі.
Кут, під яким сприйняття забезпечується фронтальним спостереженням з кутом огляду 30°. Допустимий кут розглядання збоку до 45°, а при його збільшенні зображення значно спотворюється.
В залежності від точності сприйняття об’єктів в зоровому полі виділяють 3 зони:
зона центрального зору, з найбільш чітким сприйняттям предметів, в межах 15-3%;
зона миттєвого зору, з найбільш чіткім сприйняттям предметів, де можливо зорове сприйняття при обмеженому часі;
зона ефективної видимості складає <130°, в межах якої можливо достатньо чітке сприйняття при необхідності концентрованої уваги;
поле
зору обмежено кутом зору та дистанцією
спостереження. Кут, огляду в горизонтальній
площині при нерухомій голові складає
120°, при обертах голови збільшується
до 220°.
Положення тіла оператора при роботі залежить:
від робочого місця, його розмірів, компонування органів управління і індикаторів в розташуванні керованих частин машин, огляду і т.д. ;
від фізичного навантаження. Наприклад, від необхідного зусилля на органи управлянні при маніпулюванні ними.
від розташування предметів на робочому місці (інструментів, ручних пристроїв, деталей, необхідних у процесі роботи) , які повинні розташовуватися таким чином, щоб забезпечити найбільш раціональне, фізіологічно доцільне положення людського тіла під час роботи;
від висоти розташування роботи – робочої поверхні (або зони), яка повинна відповідати зростанню оператора, необхідного фізичного навантаження, розмірам предметів, якими доводиться маніпулювати, а також вимогам, які пред’являються до зору.