
- •Дипломний проект спеціаліста
- •Завдання на дипломний проект студента ярошенко в.М.
- •Завдання
- •Розрахунково - пояснювальна записка
- •4. Охорона і безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Аналіз шкідливих і небезпечних факторів при роботі по відновленню чавунних колінчастих валів 80
- •5. Економічна частина 5.1. Розрахунок доцільності відновлення
- •Аналіз вихідних даних
- •1.Загальна частина
- •1.1. Призначення, опис і оцінка технологічності деталі
- •1.2. Несправності і аналіз причин експлуатаційних відмов деталі
- •1.3. Основні вимоги, що пред'являються до технології відновлення деталі
- •Завдання роботи:
- •2. Технологічна частина
- •2.1. Вибір технології ремонту
- •2.2. Основні етапи технологічного процесу відновлення деталі
- •2.3. Дефектація деталі
- •2.4. Вибір способу відновлення дефектів чавунних колінчастих валів
- •Обробка деталей під ремонтний розмір.
- •Детонаційне напилення.
- •Переваги та недоліки:
- •Плазмове напилення.
- •Переваги та недоліки:
- •2.5. Вибір технологічних баз
- •2.6. Вибір обладнання та технологічної оснастки
- •2.7. Розрахунки.
- •2.7.1. Розрахунок припусків на механічну обробку.
- •2.7.2. Розрахунок режимів наплавлення
- •2.7.3. Розрахунок витрат дроту та машинного часу при наплавці
- •2.7.4. Розрахунок режимів різання при механічній обробці
- •2.7.4.1 Розрахунок на попереднє шліфування.
- •2.7.4.2 Розрахунок на чорнове шліфування.
- •2.7.4.3 Розрахунок на чистове шліфування.
- •2.7.5. Розрахунок граничних розмірів деталей і калібрів
- •3. Конструкційна частина
- •3.1. Пристосування для наплавлення Токарно-гвинторізний верстат. Пристрій і класифікація
- •Технічні характеристики токарно-гвинторізного верстата модифікації 16к20
- •3.2. Ергономічна компоновка робочого місця
- •3.3. Ергономічні показники
- •3.4. Робочі зони
- •3.5. Соматографія робочого місця
- •3.6. Компонування робочого місця
- •4. Охорона і безпека в надзвичайних ситуаціях.
- •4.1. Аналіз шкідливих і небезпечних факторів при роботі по відновленню чавунних колінчастих валів.
- •4.2. Заходи щодо захисту робітників від небезпечних і шкідливих факторів.
- •4.3. Розрахунок вентиляції.
- •4.4. Пожежна безпека.
- •Розрахунок економіки
- •Висновки:
- •Література:
2.7.4.3 Розрахунок на чистове шліфування.
Необхідний діаметр: 47,98 мм;
Діаметр шліфований деталі: 48,5 мм;
Використовується круглошліфувальний верстат 3В423;
Довжина оброблюваної шийки: Lш - 30 мм;
Кількість шийок - 4.
Обрано шліфувальний круг - ПП 750Х25Х305 25А-16-СМ1-К3-А ГОСТ 2424-83.
Розрахункова
швидкість обертання деталі:
, (2.9.11)
де dд – діаметр шліфований поверхні, мм;
Т – стійкість шліфувального круга. Прийнято Т=40 мин;
t – глибина різання при шліфуванні, мм.
Значення (Сv, k, m, t. x,) принято по
м/хв;
Розрахункова частота обертання деталі:
, (2.9.12)
об/хв.
-
частота обертання деталі знаходиться
в межах паспортних даних станка.
Швидкість обертання шліфувального круга:
, (2.9.13)
де Dк – діаметр шліфувального кругу, мм;
- частота обертання шліфувального круга. Прийнято за паспортними даними верстата - 1200 об/хв.
м/хв;
Швидкість переміщення столу:
, (2.9.14)
де Sпр – переміщення оброблюваної деталі вздовж її осі за один оборот; , (2.9.15)
де Вк – ширина шліфувального круга, мм;
- розрахунковий коефіцієнт шліфування.
= 0,35
мм/об;
мм/хв;
Потужності обраного верстата достатньо для чистового шліфування на обраних режимах.
Отримані результати внесені в таблицю 2.9.1
Оброблювана поверхню |
Найменування операції |
Vд,м/мин |
n, об/мин |
t,мм |
S, мм/об |
Шатунні шийки |
Попереднє шліфування |
16,7 |
111 |
0,6 |
0,03 |
Чорнове шліфування |
17 |
116 |
0,6 |
0,03 |
|
Чистове шліфування |
16,9 |
112 |
0,15 |
0,005 |
2.7.5. Розрахунок граничних розмірів деталей і калібрів
Визначити розміри калібрів-пробок для отвору діаметром D = 30 мм з полем допуску H10.
1. За
таблицями, стандарту знаходять граничні
відхилення отвору Æ30
H10
тобто ES
= 84 мкм, EI
= 0 мкм.
Отже, граничні розміри отвору:
найбільший Dmax = 30 + 0,084 = 30,084 мм;
найменший Dmin = 30 + 0 = 30 мм.
2. За таблицями стандарту знаходять дані для розрахунку розмірів калібрів: H = 4 мкм; Z = 9 мкм; Y = 0 мкм.
3. Розраховуємо граничні розміри калібрів.
Найбільший розмір пpoxiдної нової калібру-пробки
Прmax = Dmin +Z +H/2 = 30 + 0,009 + 0,002 = 30,011 мм.
Найменший розмір прохідної нової калібру-пробки
Прmin = Dmin +Z – H/2 = 30 + 0,009 – 0,002 = 30,007 мм.
Найменший розмір зношеної прохідної калібру-пробки
Пр зн =Dmin – Y = 30 – 0= 30 мм.
Коли калібр-пробка ПР матиме цей розмір, його треба вилучити з експлуатації.
Найбільший розмір нeпpoxiдної нової калібру-пробки
НЕ max = Dmax + H/2 = 30,084 + 0,002 = 30,086 мм.
Найменший розмір непрохідної нової калібру-пробки
НЕ min = Dmax – H/2 = 30,084 – 0,002 = 30,082 мм.
4. Визначають виконавчі розміри калібру, що наведені на кресленні:
для пpoxiдної сторони – 30,011-0,004 мм;
для непpoxiдної сторони – 30,082-0,004 мм.
Визначити розміри калібрів-скоб для вала діаметром d = 47,83 мм з полем h6.
1. Знаходимо граничні відхилення вала Æ47,83 h6, тобто es = 0 мкм, ei = -19 мкм.
Тоді граничні розміри вала:
найбільший dmax = 47,83 + 0 = 47,83 мм;
найменший dmin = 47,83 - 0,019= 47,811 мм.
2. Знаходять дані для розрахунку розмірів калібрів: H1 = 3 мкм; Z1 = 4 мкм; Y1 = 3 мкм; HP = 2 мкм.
3. Визначаємо граничні розміри калібрів.
Найбільший розмір пpoxiдної нової калібру-пробки
ПPmax
= dmax
– Z1
+
H1/2
= 47,83 – 0,004 + 0,0015 = 47,8275 мм.
Найменший розмір пpoxiдної нової калібру-скоби
ПPmin = dmax – Z1 – H1/2 = 47,83 – 0,004 – 0,0015 = 47,8245 мм.
Найбільший розмip пpoxiдної спрацьованої калібру-скоби
Пр зн = dmax + Y1 = 47,83- 0,003 = 47,827 мм.
Найбільший розмір непрохідної калібру-скоби
НЕ max = dmin + H1/2 = 47,811 + 0,0015 = 47,8125 мм.
Найменший розмір непрохідної калібру-скоби
НЕ min = dmin – H1/2 = 47,811 – 0,0015 = 47,8095 мм.
4. Визначають виконавчі розміри калібру-скоби:
для пpoxiдної сторони – 47,81+0,003 мм;
для непpoxiдної сторони – 47,824+0,003 мм.