
- •Г) фундаментальні принципи буття у системі відношень „світ – людина”;
- •В) Буття – це все те, що існує навкруги нас;
- •В) істина – то знання, що адекватно віддзеркалює реальність;
- •Г) гіпотеза – це припущення щодо причин тих чи інших явищ, яке спирається на вірогідні факти;
- •Д) Філософія – це форма світогляду.
- •Г) пізнання;
- •В) суспільна свідомість – ідеальне та узагальнене відображення суспільного буття, що викристалізовує себе у таких формах як релігія, філософія, наука, мистецтво, мораль;
- •Д) соціальне.
- •Б) система узагальнених поглядів на світ та на місце і призначення людини у світі;
- •В) різновид людської діяльності, що полягає у створенні, накопиченні та систематизації об’єктивно-істинних знань;
- •Д) все разом узяте.
Д) соціальне.
74. Філософія розуміє рух таким чином:
А) Заперечує;
Б) Розуміє його як інерційний процес, що почався від первинного поштовху;
В) Як спосіб існування матерії;
Г) Як енергію всесвітнього розвитку;
Д) Як переміщення тіл у просторі.
75. Філософія і наука розуміє час таким чином:
А) Це абстракція, що існує у нашому розумі;
Б) Це суб’єктивна форма відображення реальності;
В) Це об’єктивна форма існування матерії;
Г) Це нескінченна тривалості усіх речей у бутті;
Д) Це загальна умова творення світу (Всесвіту).
76. Яке з визначень світогляду є найбільш точним:
А) сукупність поглядів на світ в цілому;
Б) система узагальнених поглядів на світ та на місце і призначення людини у світі;
В) система поглядів на світ щодо його практичного перетворення;
Г) це відчуття спокою і гармонії у душі;
Д) це зацікавленість у суспільному прогресі.
77. Із наведених висловлювань виберіть таке, що є правильним по відношенню до наукової гіпотези:
А) Будь-яка гіпотеза приводить до нової теорії;
Б) Справжня наукова теорія не потребує гіпотез;
В) Лише перевірена гіпотеза приводить до нової теорії;
Г) Не кожна гіпотеза, що набула експериментального підтвердження, має вирости у нову теорію;
Д) Наукова гіпотеза повинна ґрунтуватися на переконливих фактах.
78. Наука може бути визначена як:
А) художньо-творче відображення дійсності;
Б) буденно-практичний досвід людини (здоровий глузд);
В) різновид людської діяльності, що полягає у створенні, накопиченні та систематизації об’єктивно-істинних знань;
Г) відтворення традицій абстрактного мислення;
Д) навички, що здобуті в процесі навчання.
79. Яка логічна процедура є базовою (основною) для раціоналізму:
А) синтез;
Б) аналогія;
В) аналіз;
Г) дедукція;
Д) індукція.
80. Яке пізнання базується на чуттєвому досвідові:
А) емпіричне;
Б) теоретичне;
В) математичне;
Г) логічне;
Д) повсякденне.
81. Основними формами, у яких функціонують духовні цінності є:
а) високі технології;
б) політичні інтереси;
в) естетичні ідеали;
г) економічні потреби;
д) норми (моральні, художні, наукові).
82. Метою пізнання як всесвітньо-історичного процесу є:
а) осягнення об’єктивної істини;
б) розв’язання життєвих протиріч у практично-перетворюючій діяльності людини;
в) задоволення особистих потреб людини в пізнанні оточуючого світу;
г) вияв творчої обдарованості людини, результатом якого є виникнення нових уявлень про світ;
д) отримання політичних переваг у конкурентній боротьбі.
83. Яким є зміст поняття „культура”:
А) культура – це друга (штуч но створена) природа;
Б) оброблення землі;
В) духовно-творча діяльність людей;
Г) спосіб суспільного життя, що об’єднує собою всі види людської життєдіяльності;
Д) все разом узяте.
84. Визначте, яке з тверджень є правильним:
а) істина – то є особиста думка людини, яка ґрунтується на її переконаннях і життєвому досвідові;
б) істина – відображення об’єктивної дійсності в мисленні людини;
в) істина – домовленість між людьми щодо змісту правди, добра і зла, моралі, сенсу життя, тощо;
г) істина - мислене проникнення у сутність речей, глибинне осягнення дійсності;
д) істина – духовна цінність, на основі якої люди намагаються побудувати гармонійне і високо розвинуте життя.
Питання для підготовки до іспиту з курсу «Філософія».
Філософія, її предмет та коло проблем.
Основні функції філософії. Місце філософії у духовній культурі людства.
Чуттєвий рівень пізнання та його основні форми.
Раціональний рівень пізнання та його основні форми.
Специфіка та методи емпіричного пізнання.
Специфіка та методи теоретичного пізнання.
Гносеологія та коло її проблем.
Пізнання, його сутність, структура та основні форми.
Філософське розуміння істини. Проблема критеріїв істини.
Наукове пізнання, його принципи, форми та методи.
Онтологія та коло її проблем. Основне питання філософії.
Філософська категорія буття. Рівні та форми буття.
Рух як спосіб існування матерії. Рух та розвиток.
Діалектика, її принципи, закони та категорії.
Простір як всезагальна форма існування матерії.
Час як всезагальна форма існування матерії.
Матерія як філософська категорія. Атрибути матерії.
Фундаментальна структура матерії. Матерія та світ. Матеріальна єдність світу.
Філософське розуміння свідомості. Проблема ідеального.
Біологічні та соціальні чинники свідомості. Проблема генезису свідомості.
Структура та функції свідомості. Самосвідомість.
Суспільна свідомість. Структура та основні форми суспільної свідомості.
Філософські концепції розвитку. Діалектика та метафізика як концепції розвитку.
Сучасні філософські уявлення про побудову Всесвіту та місце у ньому людини.
Культура, її сутність та основні форми. Культура і цивілізація.
Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
Духовний світ особистості. Проблема сенсу життя.
Соціальна філософія та коло її проблем.
Філософське осмислення суспільства. Об’єктивні закономірності суспільного життя.
Проблема рушійних сил та суб’єктів суспільного розвитку.
Глобальні проблеми сучасності та ймовірні шляхи їх розв’язання.
Суспільний прогрес та його критерії. Проблема сенсу історії.
Соціальне передбачення та прогнозування майбутнього.
Питання іспиту мають характер тестових завдань.
Якщо студент успішно захистив реферат (10-12 балів), активно працює на семінарських заняттях, він має можливість складати іспит обравши теоретичне питання курсу. Обране питання викладається на 2-4 сторінках учнівського зошиту самостійно і аргументовано.
Бажаю успіху!