Розділ 3 Результати дослідження та їх обговорення

3.1. Морфо-фізіологічні особливості Acer platanoides l

Відсоток некротизації листкової пластини деревної породи, Acer platanoides L. Відомо [43], що прямий вплив атмосферних забруднювачів на рослини починається з моменту контакту і сорбції їх наземними органами рослин. Асиміляційні органи, які мають найбільш розвинену поверхню обміну з оточуючим середовищем, поглинають і осаджують з повітря найбільшу кількість атмосферних домішок. Токсичні речовини, що проникають на покривні і внутрішні тканини листків, спершу слабо порушують їх функції та структуру. Лише при накопиченні фіто-токсикантів вище певного рівня відбуваються незворотні патологічні зміни: уражені частини листка стають візуально відмінними по реформованості листкової пластини, появі хлорозних та некротичних плям, рідше - загибелі листка чи пагона.

З іншого боку позитивним є те, що рослини поглинаючи забруднюючі речовини, очищують повітря, і таким чином сприяють оздоровлення оточуючого середовища.

Під час дослідження звертали увагу на зміну їх забарвлення, наявність і тип некрозів, початок деформації листкової пластинки.

Всі клени висаджені на невеликій, за площею, ділянці, в практично однакових умовах, в один час та одного віку. На деяких досліджуваних об’єктах відмічались точкові та крайові некрози. Виникає питання чому одні дерева в хорошому стані а на інші пошкоджені. Некротичні ушкодження даних типів дає можливість зазначити, що наслідками цих проявів можуть бути різні негативні впливи, як прямі через атмосферне повітря, так і через ґрунт.

Пожовтіння країв листка та інших його частин можливо є наслідком впливу хлоридів на рослини.

а) б) в)

Рис. З.1.1. Aser platanoides L. на вул. О. Кобилянської, група 1 (а), група 2 (б), група 3 (в).

Як видно з (рис.3.1.2.). відсоток ушкодження листкових пластинок клена гостролистого становить (0,7 - 10%) від загальної площі листка. Група 1 (рис.3.1.1.), це дерева які візуально «почували» себе найкраще, тобто здорові, без зовнішніх ознак пошкодження, величина річного приросту пагонів в середньому 8-9 см.. Для даної групи відсоток некротизації знаходиться в межах 2 %, що відповідає нормі. Група 2 – це дерева, в яких були деякі візуальні пошкодження, крона слабо-ажурна, окремі гілки всохли, листя із жовтуватим відтінком, приріст пагонів дещо нижчий за контроль. Відсоток некротизації листків коливається в межах 3-4 %. Група 3 – дерева, в яких спостерігалась слабка рідка крона, зі значним всиханням гілок, листя дрібне, відмічається рання дефоліація. Найгірше себе «почувають» дерева під № 11, 14, 32, де відсоток некротизації листкових пластинок найбільший, а саме від 8,0 до 10%. Значне пошкодження листків впливає на асиміляційні процеси і річний приріст пагонів.

Рис.3.1.2. Відсоток некротизації листкової пластини деревної породи,

Aser platanoides L.

Оцінка річного приросту пагонів Aser platanoides L. Важливим показником стану рослин, який часто використовують для фіто-індикаційних цілей, є річний приріст пагонів.

Показники річного приросту пагонів досліджених нами груп дерев, можна побачити на рисунку 3.1.3.

У першій групі дерев, з нормальним станом листкової пластинки річний приріст пагонів найбільший, і знаходиться в межах від 6,3 до 9,05 см. Друга група дерев з незначним відсотком ураження некротичних плям характеризується річним приростом пагонів у межах 5,25 до 6,2 см. В найбільш уражених ( 3 група) дерев річний приріст пагонів незначний від 3,0 до 4,2 см. Слід зазначити що серед даної групи дерев спостерігається зменшення кiлькостi листків та їх розмірів а також всохлі гілки. Це свідчить про те що дерева втратили стійкість, що в подальшому може призвести до відмирання дерев в цілому.

Рис.3.1.3. Річний приріст пагонів Aser platanoidesL.

Таким чином дослідження морфо-анатомічних показників пагонів, а також аналіз літературних джерел показали, що Aser platanoides L. є стійкою породою, яка може добре рости і розвиватись в умовах урбогенного середовища. Проте для деяких дерев на дослідній ділянці характерний незадовільний стан, щоб вияснити причину ми вирішили дослідити фізико-хімічні властивості ґрунту під Aser platanoides L. у «вікнах» бруківки на вул. О. Кобилянської.