Момент виникнення права власності

Слід відрізняти в залежності від виду майна(рухоме, нерухоме), а також в залежності від підстав його набуття у праві власності.

У разі набуття майна за договором момент виникнення права власності у набувача є неоднаковим щодо рухомого та нерухомого майна.

За загальним правилом право власності виникає у момент передачі його набувачу, до якої прирівнюються вручення майна для пересилання, перевезення або вручення товарно-розпорядчого документу на майно(ч.1,2 ст. 334 ЦКУ)

Якщо договір про передачу рухомого майна має бути нотаріально посвідчений, то момент набуття права вдасності – з моменту нотаріального посвідчення

Право власності на нерухомість виникає з моменту державної реєстрації цього права ( ч.4 ст.334)

Гарантії

1. Рівність всіх суб’єктів та форм власності

2. Непорушність права власності проявляється нормі , що ніхто не можк бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 КУ).

Протиправність – позбавлення права власності, без підстав, порядку передбачених конституцією або законом.

Є примусове вилучення майна на законних підставах, наприклад, реквізиція тощо.

3. Визначення правового режиму власності винятково ЗУ.

4. Свобода у здійсненні власником своїх повноважень (ч.1,2,6 ст. 319)

5. Діяльність судового захисту права власності. Має більш детальне регулювання.

Документи, що підтверджують право власності:

На сьогодні законодавчо немає розмежування документів, що посвідчують право власності на нерухомість на право встановлюваний та право підтверджувальний акту передачі.

Натомість у порядку ведення державного реєстру речових прав на рухоме майно підтверджений Постановою КМУ 26.10.2001 наводиться перелік документів, на підставі яких проводиться реєстрації прав.

Правовідносини щодо державної реєстрації у всіх форм власності регулюються законом про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» ред. 11.12.2011 вступає в дію 1 січня 2013 року.

Нерухоме майно – земельні ділянки, об’єкти спорудження на цій ділянці, переміщення яких є без обезціннювання та зміни їх призначення.

Дія цього закону не поширюється на об’єкти цих прав, які можуть прирівнюватися до нерухомого майна.

Закон об’єднує існуючі попередні реєстри в 1 реестр речових прав на нерухоме майно. Державним є МінЮст, який визначає порядок реєстрації. Адміністратором є державне підприємство, яке підвідомче МінЮсту. Водночас державна реєстрація в результаті вчинення нотаріальної дії над майном проводиться нотаріусом, яким вчинена така дія (абз.3 ч.5 ст.