Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільне.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
103.94 Кб
Скачать
  1. Фізична особа – людина як учасник цивільних правовідносин

Цивільна правоздатність – можливість мати цивільні права та обов’язки. Виникає з народження, припиняється зі смертю.

Згідно з п.28 підрозділу 1 розділу 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану від 24 грудня 2010 року в тих випадках коли смерть дитини на стала на 1 тижні життя(навіть якщо вона прожила декілька хвилин) складаються 2 записи про наодження та про смерть але видається тільки свідоцтво про смерть. За п. 29 якщо у батьків є необхідність одержати документ, що підтверджує ці факти відділ РАЦСу віддає справку довідку про народження, зазначаючи, що вона померла.

Правоздатність не свідчить про обов’язкову наявність права, а є лише передумовою на підставі якої за наявністю юридичних фактів у особи виникає суб’єктивне право. Правоздатність є лише абстрактною можливістю мати права.

Розмежування цивільної правоздатності та суб’єктивного права:

  1. Суб’єктивне право – елемент змісту цивільного правовідношення, правоздатність – ознака суб’єкта цивільного права

  2. Правоздатність реалізується через конкретні суб’єктивні права. Особа не може відмовитися від правоздатності, передати її.

Момент біологічної смерті згідно з ЗУ «Про трансплантацію органів та ін. частин людини» є смерть мозку, що являє собою повну та незворотну втрату всіх його функцій.

Цивільна дієздатність – здатність фізичної особи своїми діями набувати, здійснювати свої права, створювати обов’язки, виконувати їх, а також нести відповідальність у разі їх невиконання.

Деліктоздатність включається у дієздатність.

Види дієздатності:

  1. Повна – максимальна можливість участі фізичної особи в цивільному обороті

  2. Неповна

Часткова дієздатність

У осіб до 14 років.

  1. Самостійно вчиняти дрібні побутові

  2. Здійснювати немайнові права щодо права інтелектуальної власності.

  3. Інші правочини від її імені вчиняються батьками, усиновлювачами або опікунам.

Психічний розлад – затуманення мислення, емоцій, пам’яті, який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати дійсність,свій психічний стан та поведінки.

У розгляді щодо визнання особи недієздатної обов’язково має бути присутнім заявник та представник органу опіки та піклування.

Опіка та піклування

Опіка над малолітніми(сиротами або позбавлені батьківського піклування та над недієздатними

Піклування над неповнолітніми (сиротами або позбавлені батьківського піклування) та над обмежено дієздатними.

Підставою для встановлення – рішення суду(у випадках недієздатності або обмеження недієздатності) або органу опіки та піклування.

Опікун та піклувальник – 18 років, повна дієздатність, не позбавлена батьківських права, інтереси якого не суперечать інтересам особи, не є алкоголіком та наркоманом на підставі заяви

В основі цивільних суб’єктивних прав лежить комплекс можливостей, які надаються особі; право на чужі дії, можливість захисту свого права

Ст.. 12 закріплює принцип диспозитивності, за яким суб’єкти цивільного права здійснюють свої права на власний розсуд.

Не здійснення суб’єктивного цивільного права не є підставою для його припинення, якщо інше не передбачено законом.

Прострочення кредитора призводить до зменшення обсягу відповідальності боржника щодо відшкодування збитків або сплати неустойки(ч.1 ст.616),

Ч.3ст.13 передбачає право особи відмовитися від свого майнового права.

При здійсненні цивільних прав особа має діяти добросовісно та розумно. Встановлюється презумпція добросовісності та розумності.

Шикана – неприпустимість в процесі здійснення права зловживання ним в будь-яких формах, в том числі з наміром завдати шкоду іншому суб’єкту.

Необхідною умовою реалізації суб’єктивних прав є їх відповідність юридичних обов’язкам іншим учасників відносин.

Якщо договором або законодавством не встановлено обов’язок , вона не може бути примушена до виконання.

Наслідки за невиконання обов’язку можуть бути передбачені законом або договором

Право на захист – суб’єктивне цивільне право, яке виникає у особи у разі порушення належних їй прав та інтересів, невизнання права(невизнання права власності), оспорювання права

Способи захисту – невичерпні, встановлюються законом(ч.2ст.16 ЦК) або договором. Ці способи можуть бути застосовані при захисті прав судом і іншими органами та посадовими особами

Крім суду захист може здійснюватися ПУ, органами влади АРК, місцевого самоврядування

Нотаріус захищає захист прав, шляхом здійснення написів на договорів, які встановлюють безпірність заборгованості та за умови, що від моменту виникнення права вимоги минуло не більше 3 років, а у відносинах між юридичними особами – 1 рік.

  1. Наявність порушеного права

  2. Наявність протиправної поведеніки

  3. Відсутність законодавчої заборони застосування обраного способу захисту та його відповідність моральним засадам суспільства

  4. Спрямованість на протидію правопорушення(ст..19)

Шкода нанесена внаслідок протидії не відшкодовується, якщо не перевищені межі необхідної оборони, якщо шкода нанесена 3 особі, то вона може підлягати відшкодування заподіювачем, якщо вона завдана способами, які заборонені, або суперечить моральним засадам суспільства.