
- •1.Предмет та метод конституційного права України. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової держави.
- •2.Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- •3.Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- •4.Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р.Р.).
- •Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •6.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- •7.Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- •8.Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •9.Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента України.
- •10.Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- •11.Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •13.Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •14.Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •15.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •16.Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- •17.Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •18.Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •19.Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •20. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- •21. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •22.Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- •23.Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •24.Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- •25.Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- •26. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •27.Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- •29.Система виконавчої влади в Україні.
- •Державні служби
- •Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •30.Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- •31.Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- •32.Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- •33.Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- •34.Правовий статус депутата місцевої ради.
- •35.Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- •36.Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- •37.Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- •38.Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- •Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- •Методи адміністративного права в умовах реформування.
- •41.Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- •42.Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- •43.Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- •44.Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- •45.Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- •46.Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- •47.Державне управління: поняття, принципи, функції.
- •48.Форми державного управління: сутність, види.
- •49. Методи державного управління: сутність, види.
- •51.Режими і рівні державного управління.
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •53.Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- •58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- •59.Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- •60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- •61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- •62.Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- •63.Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •66.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- •67.Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- •68.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі освіти і науки.
- •71.Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу.
- •73. Стадії адміністративного процесу.
- •74.Поняття адміністративної юрисдикції.
- •75.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства. Основні категорії публічно-правових спорів.
- •76.Предметна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •77.Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •79.Поняття та види учасників адміністративного процесу.
- •80.Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •81.Сторони в адміністративному процесі.
- •82.Треті особи в адміністративному процесі.
- •83.Представництво в адміністративному процесі.
- •84.Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •85.Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування.
- •86.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •87.Поняття і види процесуальних строків.
- •88.Характеристика заходів процесуального примусу.
- •89.Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •90.Поняття, мета та завдання підготовчого провадження.
- •91.Поняття, мета та завдання судового розгляду адміністративної справи.
- •92.Судовий розгляд справи по суті.
- •93.Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •95.Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
- •96.Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •97.Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.
- •98.Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •99.Скорочене провадження.
- •100.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- •101. Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •102.Розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції.
- •103.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •104.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- •105.Розгляд справи за нововиявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
89.Поняття, види та структура адміністративного позову.
«Адміністративний позов» - засіб, що забезпечує ініціювання адміністративно-судового захисту прав і свобод громадян від неправомірних рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень, що відбувається за правилами адміністративного судочинства. Існує позиція, згідно якої адміністративний позов характеризується, як виражена у процесуальній формі вимога позивача до відповідача, звернена через адміністративний суд, з метою вирішення адміністративно-правового спору, який виникає у зв’язку з необхідністю визнання неправомірним рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Ю.С. Педько пропонує досить розгорнуте визначення і вказує на те, що адміністративний позов виступає процесуальним засобом ініціювання суб’єктом конфліктних публічно-правових відносин правозахисної адміністративно-судової діяльності, що оформлює правову вимогу матеріально-правового характеру однієї із сторін публічно-правового спору (учасника адміністративного судочинства) і невід’ємно пов’язана з розглядом адміністративним судом відповідної справи адміністративної юрисдикції та прийняттям по ній рішення. Офіційне визначення адміністративного позову, як звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, безумовно, зупиняє наукову дискусію про те, в якому сенсі використовувати поняття адміністративного позову в законодавстві. Існування таких двох елементів позову, як предмет та підстава позову не визивають жодних сумнівів, проте основна дискусія точиться навколо третього елементу позову – його змісту. Трактування предмету адміністративного позову як матеріально-правової вимоги позивача до відповідача відбиває матеріально-правову сторону адміністративного позову. Безумовно, якщо трактувати адміністративний позов тільки з матеріально-правової сторони, або як категорію, що об’єднує матеріально-правову та процесуально-правову сторони позову таке положення буде логічним. Проте, вище ми вже вказували на свою прихильність до позиції про визначення адміністративного позову як процесуальної категорії. Отже ми цілком згодні з висловлюванням Ю.М. Мирошниченко в якому автор, посилаючись на позицію К. Юдельсона, пропонує трактувати предмет адміністративного позову, як «вимогу позивача до суду про задоволення матеріально-правової претензії до відповідача». Такі вимоги є конкретними та індивідуалізованими для кожного адміністративного позову, проте їх уніфікований перелік закріплено законодавцем у ч. 3 ст. 105 КАС України. Правильне визначення предмету позову має важливе практичне значення, тому, що предмет позову визначає сутність вимоги, з якої суд повинен дати відповідь в рішенні. Саме з предмету позову виявляється підвідомчість справи, проводиться класифікація на окремі категорії справ Вимоги позивача до суду про задоволення матеріально-правової претензії до відповідача повинні підтверджуватися підставою позову, що складає другий елемент адміністративного позову. У найбільш широкому смислі підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. До цих обставин може бути віднесено такий юридичний факт або їх сукупність, які підтверджують наявність або відсутність спірних правовідносин між сторонами та наявність порушення прав або інтересів позивача. Переважна більшість вчених вказують на те, що підставою позову можуть бути тільки юридичні факти (як правило, фактичний склад), які тягнуть певні правові наслідки, а саме виникнення, зміну та припинення правовідносин. Отже до підстави позову не відносяться фактичні дані, тобто докази у справі. Вони лише підтверджують наявність або відсутність тих юридичних фактів, які складають підставу позову. Єдність думок, за деякими виключеннями, існує також з приводу вказівки в позові його правових підстав. Відомо, що закон не вимагає від позивача посилання в позовній заяві на ті правові норми, якими врегульовані спірні правовідносини або якими він обґрунтовує свої позовні вимоги. Вважаємо,що це питання належить до компетенції адміністративного суду. Законодавець прямо вказує на те, що одним з питань, яке вирішує суд під час прийняття постанови у справі є питання про визначення правової норми, яку належить застосувати до цих правовідносин (п. 3 ч. 1 ст. 161 КАС України). Активні підстави адміністративного позову підтверджують, що спірне право або інтерес належать позивачу, а відповідач, у свою чергу, має кореспондуючи з ними обов’язки. Факти, які дають змогу стверджувати, що відповідач прийняв рішення, здійснив певні дії, або навпаки, не здійснив їх, чим порушив чи заперечив права та інтереси позивача, відносяться до пасивних підстав адміністративного позову.Питання про існування третього елементу адміністративного позову – його змісту, в юридичній науці є дискусійним. Так, М.А. Гурвіч вказує на те, що позов складається з трьох основних частин (елементів): предмету позову, підстави позову та змісту позову. При цьому зміст складає вказаний позивачем вид судового захисту. Деякі вчені, хоча і виділяють такий елемент позову, як його зміст, проте наголошують на тому, що практичне значення матимуть лише підстава і предмет адміністративного позову, оскільки вони допоможуть визначити тотожність позову. Інши автори вказують на те, що елементи позову характеризують його зміст та правову природу, а далі на те, що позов складається з двох елементів: предмету та підстави. Законодавець і сам додає складностей при вирішенні питання про наявність такого третього елементу адміністративного позову, як зміст. Так, ст. 105 КАС України має назву «Форма і зміст адміністративного позову». Стаття 105. Форма і зміст адміністративного позову1. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.2. Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом.3. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.4. Адміністративний позов може містити вимоги про:1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. 5. Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.Стаття 106. Вимоги до позовної заяви1. У позовній заяві зазначаються:1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.3. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.4. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.5. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. Логічно було б припустити, що саме перелік вимог, якій закріплено в цій статті й складає зміст адміністративного позову. Однак, і тут ми абсолютно згодні з Ю.М. Мирошниченко, таке визначення змісту адміністративного позову повністю збігається з уявленням про його предмет. Отже ми вважаємо, що саме предмет та підстава адміністративного позову складають його зміст та мають вирішальне значення для індивідуалізації та розгляду спору по суті. Один з варіантів класифікації адміністративних позовів на види так би мовити «лежить на поверхні». Так, в залежності від предмету адміністративного позову, а саме від тих вимог, що закріплені законодавцем у ст. 105 КАС України, можна розрізняти наступні види адміністративних позовів: адміністративний позов про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; адміністративний позов про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; адміністративний позов про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; адміністративний позов про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; адміністративний позов про виконання зупиненої чи невчиненої дії; адміністративний позов про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; адміністративний позов про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.Е.Ф. Демський пропонує класифікувати адміністративні позови за способом процесуального захисту на: зобов’язуючі позови, які спрямовані на примусове здійснення вимог позивача; установчі позови, спрямовані на підтвердження судом наявності чи відсутності легітимності нормативних актів чи повноважень осіб, які беруть участь у справі; застосовчі позови, спрямовані на примусове забезпечення виконання вимог законодавства за зверненням до суду суб’єкта владних повноважень.Види позовів - на позови про присудження (виконавчі), позови про визнання (установчі) та перетворювальні позови. Позов про присудження має на меті поновлення порушеного права і усунення наслідків такого порушення. Це, наприклад, адміністративні позови про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням , дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Позови про визнання спрямовуються на отримання від суду підтвердження наявності або відсутності прав і обов’язків або компетенції зацікавлених суб’єктів. Це, наприклад, адміністративний позов про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.Останній вид – перетворювальні позови – спрямовані на зміну чи припинення правовідносин. До таких позовів з нашої точки зору, можуть бути віднесені адміністративні позови про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.