
- •1.Предмет та метод конституційного права України. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової держави.
- •2.Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- •3.Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- •4.Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р.Р.).
- •Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •6.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- •7.Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- •8.Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •9.Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента України.
- •10.Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- •11.Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •13.Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •14.Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •15.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •16.Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- •17.Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •18.Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •19.Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •20. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- •21. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •22.Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- •23.Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •24.Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- •25.Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- •26. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •27.Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- •29.Система виконавчої влади в Україні.
- •Державні служби
- •Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •30.Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- •31.Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- •32.Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- •33.Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- •34.Правовий статус депутата місцевої ради.
- •35.Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- •36.Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- •37.Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- •38.Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- •Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- •Методи адміністративного права в умовах реформування.
- •41.Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- •42.Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- •43.Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- •44.Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- •45.Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- •46.Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- •47.Державне управління: поняття, принципи, функції.
- •48.Форми державного управління: сутність, види.
- •49. Методи державного управління: сутність, види.
- •51.Режими і рівні державного управління.
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •53.Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- •58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- •59.Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- •60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- •61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- •62.Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- •63.Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •66.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- •67.Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- •68.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі освіти і науки.
- •71.Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу.
- •73. Стадії адміністративного процесу.
- •74.Поняття адміністративної юрисдикції.
- •75.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства. Основні категорії публічно-правових спорів.
- •76.Предметна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •77.Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •79.Поняття та види учасників адміністративного процесу.
- •80.Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •81.Сторони в адміністративному процесі.
- •82.Треті особи в адміністративному процесі.
- •83.Представництво в адміністративному процесі.
- •84.Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •85.Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування.
- •86.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •87.Поняття і види процесуальних строків.
- •88.Характеристика заходів процесуального примусу.
- •89.Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •90.Поняття, мета та завдання підготовчого провадження.
- •91.Поняття, мета та завдання судового розгляду адміністративної справи.
- •92.Судовий розгляд справи по суті.
- •93.Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •95.Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
- •96.Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •97.Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.
- •98.Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •99.Скорочене провадження.
- •100.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- •101. Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •102.Розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції.
- •103.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •104.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- •105.Розгляд справи за нововиявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
Інші центральні органи виконавчої влади
Адміністрація Державної прикордонної служби України;Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів;Пенсійний фонд України.
Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
Антимонопольний комітет України Державний комітет телебачення і радіомовлення України;Фонд державного майна України;Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. На Адміністрацію також покладені функції ліквідованої Державної служби зв'язку України, що була утворена шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України. Також Адміністрація є правонаступником Державної адміністрації зв'язку — урядового органу, що діяв у складі Міністерства транспорту та зв'язку України;Національне агентство України з питань державної служби — утворене шляхом реорганізації Головного управління державної служби України.
30.Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
Правові основи – КУ, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів». Відповідно до КУ, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 07.2010 зі змінами від 2012 р. судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції.Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд УкраїниСудова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України". Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний Суд України. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права; обов'язковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування. Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом.Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду. У місцевому суді, кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду. У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення. Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України. У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.
Прокуратура — це правоохоронний орган держави, покликаний забезпечувати представництво держави і громадян у суді, нагляд за додержанням законів, а в деяких державах — і досудове розслідування злочинів.Прокуратура України — це єдина централізована система, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим. Систему органів прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).Правову основу організації та діяльності прокуратури утворюють Конституція України (розділ VІІ “Прокуратура”) та Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (з наступними змінами і доповненнями від 2012 р.) та ряд інших законодавчих актів. Відповідно до зазначених актів прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України строком на п’ять років. Президент може звільнити Генерального прокурора з посади, і згоди Верховної Ради для цього не потрібно. Верховна Рада може висловити Генеральному прокуророві свою недовіру, що тягне його безумовну відставку та призначення нового Генерального прокурора. Крім цього, Генеральний прокурор України звільняється з посади також у разі:закінчення строку, на який його призначено;неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;порушення вимог щодо несумісності;набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства;подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням. На прокуратуру Ук р а ї н и покладається виконання таких функцій:підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і Законом України “Про прокуратуру”. У зв’язку з цим у п. 9 “Перехідних положень” Конституції зазначається, що прокуратура продовжує виконувати раніше закріплені за нею функції нагляду за додержанням і застосуванням законів та попереднього слідства до того часу, коли буде введено в дію закони, що конкретизуватимуть відповідні конституційні положення, та до сформовано систему досудового слідства.Саме на цій підставі Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори продовжують здійснювати прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами. На цій же підставі органи прокуратури продовжують здійснювати попереднє (досудове) слідство. З метою забезпечення незалежності прокуратури у здійсненні повноважень втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їх представників у діяльність прокуратури щодо нагляду за додержанням законів або розслідування діянь, що містять ознаки злочину, забороняється. З цією ж метою працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.