
- •1.Предмет та метод цивільного права
- •2. Поняття, особливості, елементи та види цивільних правовідносин
- •3.Вчинення правочинів представником
- •4. Фізична особа. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •5. Акти цивільного стану.
- •6. Підстави, порядок та правові наслідки обмеження дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною.
- •7. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою.
- •8. Індивідуалізація фізичної особи.
- •9. Види юридичних осіб.
- •10. Речі, як об’єкти цивільних прав.
- •11. Поняття та значення строку та терміну у цивільному праві. Види строків.
- •12. Поняття, ознаки та значення правочинів.
- •13. Види правочинів
- •14. Недійсні правочини. Майнові наслідки визнання правочинів недійсними.
- •15. Поняття, підстави виникнення та значення представництва
- •16. Поняття права власності та його зміст.
- •17. Форми та види права власності.
- •18. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •19. Опіка та піклування.
- •20. Створення та припинення юридичних осіб
- •21. Юридичні особи: поняття та ознаки.
- •22. Право промислової власності
- •23. Захист особистих немайнових прав фізичної особи
- •24. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •25. Джерела цивільного права
- •26. Підстави набуття права власності.
- •27. Захист цивільних прав та інтересів
- •28. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов’язків.
- •29. Види права власності.
- •30. Цивільно-правова відповідальність.
- •31. Загальні положення про право інтелектуальної власності.
- •33. Поняття, сутність та значення позовної давності.
- •34. Суміжні права.
- •35. Договори про надання послуг: загальні положення
- •36. Укладання, зміна, припинення, продовження договору.
- •37. Відшкодування шкоди завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •38. Особисті немайнові права фізичної особи: загальні положення
- •39. Сторони зобов’язання
- •40. Оформлення права на спадщину
- •41. Авторське право
- •42. Захист права власності
- •43. Право власності на житло. Об’єднання власників житлових будинків, квартир
- •44. Припинення права власності
- •45. Поняття та особливості договору позички
- •46. Класифікація зобов’язань
- •47. Деліктні зобов’язання (зобов’язання з відшкодування шкоди).
- •48. Створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності
- •49. Підстави виникнення зобов’язань
- •50. Особисті немайнові права фізичної особи
- •51. Участь держави та Автономної Республіки Крим у цивільних правовідносинах
- •52. Цивільне право як наука та навчальна дисципліна
- •53. Право власності на землю (земельну ділянку)
- •54. Речові права на чуже майно
- •55. Найм (оренда) житла
- •57. Поняття зобов’язання. Підстави виникнення зобов’язань
- •58. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини
- •59. Спільна діяльність
- •60. Поняття та особливості договору комерційної концесії
- •61. Загальні та відмінні риси договорів про виконання робіт
- •62. Спадкування за заповітом
- •63. Договори про передачу майна у власність та їх особливості
- •64. Поняття договору найму (оренди) та сфера його застосування
- •65. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Кондиційні зобов’язання.
- •66. Цивільно-правовий договір
- •67. Поняття та зміст договору найму житла
- •68. Виконання зобов’язань
- •69. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •70. Поняття та характерні ознаки договору підряду
- •71. Речове право: загальні положення
- •72. Способи забезпечення належного виконання зобов’язань
- •73. Поняття, умови і порядок укладання шлюбу
- •74. Поняття шлюбного договору
- •75. Реєстрація шлюбу
- •77. Зміст цивільно-правового договору
- •78. Припинення зобов’язань.
- •80. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя
- •81. Підстави, порядок і наслідки позбавлення батьківських прав
- •83. Патронат над дітьми
- •84. Правові наслідки розірвання шлюбу
- •85. Дитячі будинки сімейного типу
- •86. Реєстрація смерті
- •87. Підстави, порядок і наслідки позбавлення батьківських прав
- •88. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
- •89. Права батьків та дітей на майно
- •91. Поняття та предмет сімейного права
- •92. Умови усиновлення
- •93. Шлюбний догові
- •94. Розірвання шлюбу за рішенням суду
- •95. Припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •96. Визнання походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
- •97. Облік дітей, які можуть бути усиновлені та облік осіб, які бажають усиновити дитину
- •98. Порядок усиновлення та його правові наслідки
- •99. Опіка та піклування над дітьми.
- •100. Право спільної сумісної власності та роздільного майна подружжя.
- •101. Способи і розмір надання утримання одним із подружжя другому
- •103. Право спільної власності
- •104. Види строків позовної давності.
- •105. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Ліцензійний договір.
- •106. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
- •107. Загальні положення про спадкування.
- •108. Обов’язки батьків утримувати повнолітніх дітей
- •109. Найм (оренда) житла
- •110. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •111. Спадкове право: загальні положення
- •113. Договори про передачу майна у тимчасове володіння та користування: їх види, загальні відмінні риси.
- •114. Спадкування за законом.
- •115. Спадковий договір
- •116. Момент виникнення права власності. Здійснення права власності.
- •117. Цивільна правоздатність юридичної особи: загальні положення
- •118. Дійсність правочину. Тлумачення правочинів.
- •119. Транспортне експедирування.
- •120. Майно як особливий об’єкт цивільних прав
- •121. Виконання заповіту.
106. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
107. Загальні положення про спадкування.
Поняття та види спадкування
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Склад спадщини
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (ст. 1219 ЦК України).
Час і місце відкриття спадщини
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).
Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них (ст. 1220 ЦК України).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст.1221 ЦК України).
Спадкоємці
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу) (ст. 1222 ЦК України).
Спадкування обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем
Спадкування обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем
До спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.
До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.
До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.
Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.
За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину (ст. 1231 ЦК України).
Здійснення права на спадкування. Оформлення права на спадщину. Поняття і строки прийняття спадщини. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини. Відмова від прийняття спадщини. Перехід права на прийняття спадщини
Здійснення права на спадкування
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст.1268 ЦК України).
Оформлення права на спадщину
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ст. 1269 ЦК України).
Поняття і строки прийняття спадщини
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (ст. 1270 ЦК України).
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Відмова від прийняття спадщини
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття (ст. 1273 ЦК України).
Перехід права на прийняття спадщини
Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (ст.1276 ЦК України).
Поділ спадщини між спадкоємцями. Переважне право окремих спадкоємців на виділення їм певного спадкового майна в натурі. Перерозподіл спадщини. Претензії кредиторів спадкодавця до спадкоємців. Охорона спадщини та її відумерлість
Поділ спадщини між спадкоємцями
Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (ст. 1278 ЦК України).
Переважне право окремих спадкоємців на виділення їм певного спадкового майна в натурі
Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.
Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення (ст. 1279 ЦК України).
Перерозподіл спадщини
Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.
Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.
Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію (ст. 1280 ЦК України).
Претензії кредиторів спадкодавця до спадкоємців
Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (ст. 1281 ЦК України).
Охорона спадщини та її відумерлість
Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідні органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів щодо охорони спадкового майна.
Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1283 ЦК України).
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (ст. 1277 ЦК України).