91. Поняття та предмет сімейного права

Сімейне право - це сукупність правових норм, які регулюють сімейні відносини. Тобто Сімейне право регулює особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між подружжям, іншими членами сім'ї, тощо. Крім того, сімейне право України регулює відносини усиновлення (удочеріння), опіки, піклування, патронату та інше.

Відповідно до Сімейного кодексу України, учасниками сімейних відносин є: подружжя, батьки та діти, усиновлювачі та усиновлені, мати та батько дитини, дід, баба, онуки та правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, пасинок, падчерка, опікун, піклувальник, дитина над якою встановлено опіку або піклування, особа, яка уклала договір про патронат, та дитина передана у сім'ю патронатного виховання. Проте сімейне право не регулює відносин між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням.

Предмет сімейного права складають: а) відносини, які виникають у зв'язку зі шлюбом; б) особисті та майнові відносини міжчленами сім'ї; в) особисті та майнові відносини між іншими родичами; г) відносини, які виникають у зв'язку із влаштуванням дітей, які позбавлені батьківського піклування.

92. Умови усиновлення

При здійсненні усиновлення необхідно дотримання декількох важливих умов. Перед усе необхідно бажання усиновителя та письмова згода на усиновлення з боку батьків дитини, що усиновлюється, якщо вони у неї є, або осіб, які замінюють батьків, опікуна (піклувальника). Згода батьків повинна бути свідомою, не примусовою, без отримання будь-якої винагороди, засвідчена державним нотаріусом або адміністрацією державного дитячого закладу, в якому перебуває, утримується чи виховується дитина. Батьки можуть дати згоду на усиновлення лише після народження дитини. Якщо усиновитель перебуває в шлюбі, для усиновлення ним потрібна згода на це іншого з подружжя.

Якщо дитині, яка усиновлюється, більше 10 років, для усиновлення необхідна її згода. Згода ця не повинна мати характер формальної підписки, треба прагнути до того, щоб ця підписка засвідчувала дійсне бажання дитини.

Не може бути здійснене усиновлення дитини проти її бажання, вмотивоване, наприклад тим, що дитина відмовилась від усиновлення, або будь-якими іншими міркуваннями.

В силу статті 107 КпШС України при усиновленні дитини сымєю, яка перебуває в шлюбі, необхідна згода іншого з подружжя в письмовій формі. Ця вимога відпадає, якщо інший з подружжя також виступає усиновителем дитини. Дані особи не можуть бути усиновителями однієї і тієї ж самої дитини, за винятком випадків, коли усиновителями виступає подружжя.

Якщо про бажання усиновити дитину заявляє тільки один із подружжя, орган опіки і піклування з'ясовує, чому інший з подружжя не подає заяви про усиновлення, а обмежується тільки поданням письмової згоди, та роз'яснює йому можливість усиновлення дитини обома з подружжя.

Можливе усиновлення двох або більше дітей. Таке усиновлення частіше буває, коли усиновлюють братів і сестер інших родичів, для того щоб їх не розлучати. У таких випадках про усиновлення кожної дитини виноситься окреме рішення суду.

Усиновлення може бути проведено, як виняток, і без згоди на це іншого з подружжя (стаття 108 КпШС України) останній є недієздатним внаслідок душевної хвороби, недоумства чи коли він визнаний безвісно відсутнім.

Як правило, усиновлюються діти, які не мають батьків факт, що у дітей немає батьків, посвідчується свідоцтво про смерть обох батьків або рішенням суду про оголошення їх померлими. Діти, від яких відмовилися батьки в пологовому будинку, можуть бути усиновлені за наявності письмової згоди батьків на усиновлення після досягнення ними двомісячного віку (стаття 1011 КпШС України).

У виняткових випадках (стаття 106 КпШС України) усиновлення може бути проведено без згоди батьків, якщо: батьки невідомі; батьків позбавлено батьківських прав; батьків визнано недієздатними; батьки понад шість місяців не проживають разом з дитиною і без поважних причин не беруть участь в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи.

При усиновленні дітей, які знаходяться на вихованні та утриманні в державних дитячих установах (в будинку дитини, дитячому будинку), при відсутності батьків необхідна згода цієї установи.

Адміністрація дитячого закладу, який приймає дитину, має право з'ясувати згоду батьків на усиновлення їх дитини в майбутньому без зазначення особи усиновителя і, як правило, відбирає розписку про батьківську згоду, але до прийняття рішення про усиновлення, батьки мають право в будь-який час анулювати дану раніше згоду. Якщо усиновлюється дитина, над якою раніше була встановлена опіка (піклування), на усиновлення потрібна письмова згода опікуна (піклувальника), засвідчена державним нотаріусом. Така згода не потрібна, коли опікун (піклувальник) ухиляється від обов'язків, якщо він позбавлений своїх опікунських прав, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім.

У тих випадках, коли усиновлюваний має не тільки опікуна (піклувальника), але й батьків, для усиновлення потрібна як згода опікуна (піклувальника), так і батьків дитини, за виключенням тих випадків, які передбачені статтею 10б КпШС України.