- •1.Предмет та метод цивільного права
- •2. Поняття, особливості, елементи та види цивільних правовідносин
- •3.Вчинення правочинів представником
- •4. Фізична особа. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •5. Акти цивільного стану.
- •6. Підстави, порядок та правові наслідки обмеження дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною.
- •7. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою.
- •8. Індивідуалізація фізичної особи.
- •9. Види юридичних осіб.
- •10. Речі, як об’єкти цивільних прав.
- •11. Поняття та значення строку та терміну у цивільному праві. Види строків.
- •12. Поняття, ознаки та значення правочинів.
- •13. Види правочинів
- •14. Недійсні правочини. Майнові наслідки визнання правочинів недійсними.
- •15. Поняття, підстави виникнення та значення представництва
- •16. Поняття права власності та його зміст.
- •17. Форми та види права власності.
- •18. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •19. Опіка та піклування.
- •20. Створення та припинення юридичних осіб
- •21. Юридичні особи: поняття та ознаки.
- •22. Право промислової власності
- •23. Захист особистих немайнових прав фізичної особи
- •24. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •25. Джерела цивільного права
- •26. Підстави набуття права власності.
- •27. Захист цивільних прав та інтересів
- •28. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов’язків.
- •29. Види права власності.
- •30. Цивільно-правова відповідальність.
- •31. Загальні положення про право інтелектуальної власності.
- •33. Поняття, сутність та значення позовної давності.
- •34. Суміжні права.
- •35. Договори про надання послуг: загальні положення
- •36. Укладання, зміна, припинення, продовження договору.
- •37. Відшкодування шкоди завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •38. Особисті немайнові права фізичної особи: загальні положення
- •39. Сторони зобов’язання
- •40. Оформлення права на спадщину
- •41. Авторське право
- •42. Захист права власності
- •43. Право власності на житло. Об’єднання власників житлових будинків, квартир
- •44. Припинення права власності
- •45. Поняття та особливості договору позички
- •46. Класифікація зобов’язань
- •47. Деліктні зобов’язання (зобов’язання з відшкодування шкоди).
- •48. Створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності
- •49. Підстави виникнення зобов’язань
- •50. Особисті немайнові права фізичної особи
- •51. Участь держави та Автономної Республіки Крим у цивільних правовідносинах
- •52. Цивільне право як наука та навчальна дисципліна
- •53. Право власності на землю (земельну ділянку)
- •54. Речові права на чуже майно
- •55. Найм (оренда) житла
- •57. Поняття зобов’язання. Підстави виникнення зобов’язань
- •58. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини
- •59. Спільна діяльність
- •60. Поняття та особливості договору комерційної концесії
- •61. Загальні та відмінні риси договорів про виконання робіт
- •62. Спадкування за заповітом
- •63. Договори про передачу майна у власність та їх особливості
- •64. Поняття договору найму (оренди) та сфера його застосування
- •65. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Кондиційні зобов’язання.
- •66. Цивільно-правовий договір
- •67. Поняття та зміст договору найму житла
- •68. Виконання зобов’язань
- •69. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •70. Поняття та характерні ознаки договору підряду
- •71. Речове право: загальні положення
- •72. Способи забезпечення належного виконання зобов’язань
- •73. Поняття, умови і порядок укладання шлюбу
- •74. Поняття шлюбного договору
- •75. Реєстрація шлюбу
- •77. Зміст цивільно-правового договору
- •78. Припинення зобов’язань.
- •80. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя
- •81. Підстави, порядок і наслідки позбавлення батьківських прав
- •83. Патронат над дітьми
- •84. Правові наслідки розірвання шлюбу
- •85. Дитячі будинки сімейного типу
- •86. Реєстрація смерті
- •87. Підстави, порядок і наслідки позбавлення батьківських прав
- •88. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
- •89. Права батьків та дітей на майно
- •91. Поняття та предмет сімейного права
- •92. Умови усиновлення
- •93. Шлюбний догові
- •94. Розірвання шлюбу за рішенням суду
- •95. Припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •96. Визнання походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
- •97. Облік дітей, які можуть бути усиновлені та облік осіб, які бажають усиновити дитину
- •98. Порядок усиновлення та його правові наслідки
- •99. Опіка та піклування над дітьми.
- •100. Право спільної сумісної власності та роздільного майна подружжя.
- •101. Способи і розмір надання утримання одним із подружжя другому
- •103. Право спільної власності
- •104. Види строків позовної давності.
- •105. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Ліцензійний договір.
- •106. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
- •107. Загальні положення про спадкування.
- •108. Обов’язки батьків утримувати повнолітніх дітей
- •109. Найм (оренда) житла
- •110. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •111. Спадкове право: загальні положення
- •113. Договори про передачу майна у тимчасове володіння та користування: їх види, загальні відмінні риси.
- •114. Спадкування за законом.
- •115. Спадковий договір
- •116. Момент виникнення права власності. Здійснення права власності.
- •117. Цивільна правоздатність юридичної особи: загальні положення
- •118. Дійсність правочину. Тлумачення правочинів.
- •119. Транспортне експедирування.
- •120. Майно як особливий об’єкт цивільних прав
- •121. Виконання заповіту.
25. Джерела цивільного права
Джерела цивільного права — це зовнішні та формалізовані носії цивільно-правових норм і внутрішнє право.
Сучасна теорія різноджерельного права дає підстави віднести до джерел цивільного права:
— внутрішнє право особи;— засади цивільного права;— договір: міжнародно-правовий (Конвенція про права людини), з нормативним змістом (засновницький договір), звичайний цивільно-правовий договір як мононорму права;— звичаї (зокрема звичаї ділового обігу);— судову практику (судовий прецедент);— аналогію права й аналогію закону;— нормативно-правовий документ (нормативний акт). Перші належать до так званого природного права, а нормативно-правові документи — до позитивного законодавства. Формалізовані джерела права (позитивне законодавство) мають свою залежність за силою і датами прийняття. Акт нижчої юридичної сили не може суперечити акту вищої юридичної сили.
До джерел цивільного права належать прийнята система права, релігія, національний менталітет, уклад економіки, культура тощо.
Хоча цивілістична доктрина безпосередньо не належить до джерел цивільного права, але як доктринальне тлумачення норм права береться до уваги судом утих випадках, коли виникають сумніви щодо застосування конкуруючих норм права, конкурен- цій кваліфікації тощо. Ці тлумачення норми права враховуються при вирішенні справи по суті. На їх підставі розробляються і вносяться пропозиції щодо вдосконалення законодавства.
Не можуть бути джерелами цивільного права розроблювані, обнародувані, навіть прийняті, але не введені вдію у встановленому порядку проекти нормативних актів. Якщо учасники правовідносин, суди та інші органи посилаються на мононор- ^ – ми та локальні норми, то ці норми є обов’язковими. Акти цивільного законодавства України — це сукупність структурно упорядкованих у нормативно визначеному ієрархічному співвідношенні зовнішніх форм цивільного права, у кожній з яких правові норми згруповані з урахуванням особливостей окремих сфер правового регулювання з метою забезпечення найбільш ефективного регламентування особистих немайнових і майнових відносин, що складають предмет цивільного права.
Акти цивільного законодавства як такого, у свою чергу, поділяються на: головний акт — Цивільний кодекс України та інші закони України, що видаються відповідно до Конституції України і ЦК України.
26. Підстави набуття права власності.
Підстави набуття права власності — це передбачені законом юридичні факти, за наявності яких особа набуває майно, стає його власником.
Підстави набуття права власності в науці цивільного права традиційно поділяють на первісні і похідні.
Первісними підставами є такі, за яких право власності на річ виникає у суб'єкта вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ.
До первісних способів набуття права власності належать: виготовлення або створення нової речі (виробництво); переробка речі (специфікація); привласнення загальнодоступних дарів природи; знахідка; скарб; бездоглядні домашні тварини; набуття права власності на річ за набувальною давністю, тобто по закінченні певного часу, особою, яка відкрито, добросовісно і безперервно володіла чужою річчю.
Похідними підставами набуття права власності вважаються такі, за яких право власності у суб'єкта виникає внаслідок волевиявлення попереднього власника (купівля-продаж, поставка, контрактація, дарування, міна та інші договори із передачі майна у власність, а також спадкування за заповітом).
Особливим способом набуття права власності є приватизація державного майна.