- •1.Предмет та метод цивільного права
- •2. Поняття, особливості, елементи та види цивільних правовідносин
- •3.Вчинення правочинів представником
- •4. Фізична особа. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •5. Акти цивільного стану.
- •6. Підстави, порядок та правові наслідки обмеження дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною.
- •7. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою.
- •8. Індивідуалізація фізичної особи.
- •9. Види юридичних осіб.
- •10. Речі, як об’єкти цивільних прав.
- •11. Поняття та значення строку та терміну у цивільному праві. Види строків.
- •12. Поняття, ознаки та значення правочинів.
- •13. Види правочинів
- •14. Недійсні правочини. Майнові наслідки визнання правочинів недійсними.
- •15. Поняття, підстави виникнення та значення представництва
- •16. Поняття права власності та його зміст.
- •17. Форми та види права власності.
- •18. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •19. Опіка та піклування.
- •20. Створення та припинення юридичних осіб
- •21. Юридичні особи: поняття та ознаки.
- •22. Право промислової власності
- •23. Захист особистих немайнових прав фізичної особи
- •24. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •25. Джерела цивільного права
- •26. Підстави набуття права власності.
- •27. Захист цивільних прав та інтересів
- •28. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов’язків.
- •29. Види права власності.
- •30. Цивільно-правова відповідальність.
- •31. Загальні положення про право інтелектуальної власності.
- •33. Поняття, сутність та значення позовної давності.
- •34. Суміжні права.
- •35. Договори про надання послуг: загальні положення
- •36. Укладання, зміна, припинення, продовження договору.
- •37. Відшкодування шкоди завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •38. Особисті немайнові права фізичної особи: загальні положення
- •39. Сторони зобов’язання
- •40. Оформлення права на спадщину
- •41. Авторське право
- •42. Захист права власності
- •43. Право власності на житло. Об’єднання власників житлових будинків, квартир
- •44. Припинення права власності
- •45. Поняття та особливості договору позички
- •46. Класифікація зобов’язань
- •47. Деліктні зобов’язання (зобов’язання з відшкодування шкоди).
- •48. Створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності
- •49. Підстави виникнення зобов’язань
- •50. Особисті немайнові права фізичної особи
- •51. Участь держави та Автономної Республіки Крим у цивільних правовідносинах
- •52. Цивільне право як наука та навчальна дисципліна
- •53. Право власності на землю (земельну ділянку)
- •54. Речові права на чуже майно
- •55. Найм (оренда) житла
- •57. Поняття зобов’язання. Підстави виникнення зобов’язань
- •58. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини
- •59. Спільна діяльність
- •60. Поняття та особливості договору комерційної концесії
- •61. Загальні та відмінні риси договорів про виконання робіт
- •62. Спадкування за заповітом
- •63. Договори про передачу майна у власність та їх особливості
- •64. Поняття договору найму (оренди) та сфера його застосування
- •65. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Кондиційні зобов’язання.
- •66. Цивільно-правовий договір
- •67. Поняття та зміст договору найму житла
- •68. Виконання зобов’язань
- •69. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •70. Поняття та характерні ознаки договору підряду
- •71. Речове право: загальні положення
- •72. Способи забезпечення належного виконання зобов’язань
- •73. Поняття, умови і порядок укладання шлюбу
- •74. Поняття шлюбного договору
- •75. Реєстрація шлюбу
- •77. Зміст цивільно-правового договору
- •78. Припинення зобов’язань.
- •80. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя
- •81. Підстави, порядок і наслідки позбавлення батьківських прав
- •83. Патронат над дітьми
- •84. Правові наслідки розірвання шлюбу
- •85. Дитячі будинки сімейного типу
- •86. Реєстрація смерті
- •87. Підстави, порядок і наслідки позбавлення батьківських прав
- •88. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
- •89. Права батьків та дітей на майно
- •91. Поняття та предмет сімейного права
- •92. Умови усиновлення
- •93. Шлюбний догові
- •94. Розірвання шлюбу за рішенням суду
- •95. Припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •96. Визнання походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
- •97. Облік дітей, які можуть бути усиновлені та облік осіб, які бажають усиновити дитину
- •98. Порядок усиновлення та його правові наслідки
- •99. Опіка та піклування над дітьми.
- •100. Право спільної сумісної власності та роздільного майна подружжя.
- •101. Способи і розмір надання утримання одним із подружжя другому
- •103. Право спільної власності
- •104. Види строків позовної давності.
- •105. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Ліцензійний договір.
- •106. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
- •107. Загальні положення про спадкування.
- •108. Обов’язки батьків утримувати повнолітніх дітей
- •109. Найм (оренда) житла
- •110. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •111. Спадкове право: загальні положення
- •113. Договори про передачу майна у тимчасове володіння та користування: їх види, загальні відмінні риси.
- •114. Спадкування за законом.
- •115. Спадковий договір
- •116. Момент виникнення права власності. Здійснення права власності.
- •117. Цивільна правоздатність юридичної особи: загальні положення
- •118. Дійсність правочину. Тлумачення правочинів.
- •119. Транспортне експедирування.
- •120. Майно як особливий об’єкт цивільних прав
- •121. Виконання заповіту.
1.Предмет та метод цивільного права
Предметом цивільного права є:
1) майнові відносини, пов'язані з використанням товарно-грошової форми:
а) відносини власності, що закріплюють існуючий в суспільстві розподіл матеріальних цінностей (благ), вони виражають статику майнових відносин, ознакою яких є те, що власник як уповноважена особа має абсолютне право щодо володіння, користування і розпорядження належним йому майном;
б) відносини, що виникають під час здійснення товарообігу, тобто товарно-грошові, які виникають у сфері товарного виробництва і відображають рух товарів від виробника до споживача, при цьому перехід матеріальних благ від одних суб'єктів до інших здійснюється через опосередковану вартість.
Ознаками цих відносин є:
- майнова відокремленість учасників відносин;
- еквівалентний о платний характер відносин.
Норми цивільного права в окремих випадках регулюють відносини у галузі товарообігу і на безоплатній основі, що має місце при даруванні, благодійництві, меценатстві тощо.
Метод цивільного права це певний прийом (спосіб) за допомогою якого цивільно-правова норма впливає на поведінку суб'єктів цивільно-правових відносин.
Цивільно-правовий метод характеризується такими ознаками: • юридичною рівністю сторін. Кожна зі сторін має свій комплекс прав і обов'язків і не підпорядкована іншій; • диспозитивністю сторін, на підставі чого сторонам налається право визначити свої взаємовідносини на власний розсуд повністю або частково в межах, передбачених законом;
• особливим способом вирішення майнових спорів між учасниками цивільних правовідносин (через загальний, господарський чи третейський суд); • наявністю майнової відповідальності сторін.
2. Поняття, особливості, елементи та види цивільних правовідносин
Цивільні правовідносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові відносини, відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності, та особисті немайнові відносини, учасники яких виступають юридичне рівними носіями суб'єктивних цивільних прав і обов'язків, реалізація яких забезпечується можливістю застосування засобів державно-примусового впливу.
У цьому визначенні зазначені такі особливості цивільних правовідносин:
по-перше, це певні майнові і деякі особисті немайнові відносини, а також відносини, що виникають в сфері інтелектуальної діяльності;
по-друге, ці відносини виникають між суб'єктами на засадах юридичної рівності, незалежності, самостійності, вільного волевиявлення, що робить неможливим панування одного із суб'єктів над іншим, підпорядкування волі іншого своїй волі;
по-третє, невиконання будь-ким із учасників правовідносин взятих обов'язків або порушення чужих прав тягне за собою застосування до порушника засобів державного примусу. Як правило, засоби такого примусу носять майновий характер. [4]
Основні елементи цивільно-правових відносин:
Кожне просте (а тим більше складне) цивільно-правове відношення є інтегральним правовим явищем. Воно має принаймні три основних елементи (частини):суб'єктів,об'єкт (чи об'єкти);зміст (суть).
Суб'єктами цивільного правовідношення виступають його учасники. Ними можуть бути громадяни (фізичні особи), організації (юридичні особи) і в передбачених законом випадках держава (скарбниця).
До об'єкт цивільних правовідносин можна віднести:
1) майно (речі та послуги);
2) результат інтелектуальної діяльності;
3) особисті немайнові права.
Види цив. Правовідносин:
Майнові та особисті немайнові. Майнові правовідносини спрямовані головним чином на задоволення матеріальних інтересів сторін. Більшість цивільних правовідносин є майновими (відносини власності, договірні, із відшкодування заподіяної шкоди тощо). Особисті немайнові правовідносини пов'язані з охороною індивідуальності людини і з нематеріальними благами, які належать громадянину з народження і є невідчужуваними від нього (честь, гідність, ділова репутація тощо). Абсолютні та відносні. В абсолютних правовідносинах правомочній особі протистоїть невизначене коло зобов'язаних осіб. Так, у відносинах власності зобов'язаною стороною виступають всі особи, що оточують власника, оскільки ніхто з них не може порушувати права власника щодо володіння, користування та розпорядження річчю. У відносних правовідносинах правомочній особі протистоїть певна особа. Так, за договором купівлі-продажу продавець має право вимагати оплати товару від конкретного покупця, а покупець — відповідно передачі речі від конкретного продавця. Речові та зобов'язальні. У речових правовідносинах права можуть бути здійснені їх носієм самостійно. Так, власник користується своєю річчю і не потребує сприяння інших осіб. У зобов'язальних правовідносинах реалізація права передбачає певні дії зобов'язаної особи: продавець реалізує своє право на отримання грошової суми, якщо покупець виконає обов'язок щодо її сплати.