
- •1. Основні поняття та категорії фольклористики як науки.
- •2. Фольклор і художня література. Проблема «фольклоризації» літературних текстів.
- •3. Проблема колективного та індивідуального в фольклорі.
- •4. Питання жанрово-тематичної співвіднесеності колядок і щедрівок
- •5. Цикл весняних обрядів та вірувань веснянок
- •6. Жанрово-тематична характеристика народних дум
- •7. Народні думи, які відображають різні аспекти стосунків українського народу з турками і татарами
- •8. Образи і поетика соціальних дум
- •9. Етапи історичного розвитку українського народу і тематична класифікація історичних пісень
- •10. Характеристика «Пісні про Байду». Стаття Франка «Пісня про…»
- •11. Тематичне розмаїття ліричних пісень
- •2.1. Історичний характер соціально-побутових пісень
- •2.2. Родинно-побутові пісні як вид ліричних пісень
- •12. Питання жанру балади. Специфіка літературної фольклорної балади
- •13. Основні типи баладних сюжетів
- •14. Основні жанри дитячого фольклору
- •15. Жанрове визначення казки. Казка і легенда
- •16. Різновиди літописних оповідань у Повісті минулих літ
- •17. Українська житійна традиція
- •18. Слово о законі і благодаті митрополита Іларіона – жанрово-стильові ознаки
- •19. Києво-печерський патерик: історія написання й функціонування тексту
- •20. Галицько-Волинський літопис
- •21. Слово о полку Ігоревім
- •22. Творчість Івана Вишенського
- •23. Острозький літературний осередок кінця 17 – поч. 18 ст.
- •24. Львівська братська школа
- •25. Касіян Сакович
- •26. Образ Богдана Хмельницького
- •27. Література Києво-Могилянської академії
- •28. Вірші Івана Величковського
- •29. Життя і творчість Дмитра Туптала
- •30. Історія Русів. Специфіка жанру
- •31. Українська літописна традиція: козацькі літописи
- •32. Українське літературне бароко
- •33. Сад божественних пісень Сковороди
- •34. Жанрово-стильва характеристика «Енеїди»
- •35. Драматичні твори Котляревського
- •36. Школи українського романтизму (харківська, київська, галицька)
- •37. «Руська трійця» та її роль у розвитку л-ри на народній основі
- •38. Квітка-Основ»яненко – фундатор нової укр прози
- •39. Романтичні балади та історичні поеми Шевченка
- •40. Поезія Шеченка періоду «Трьох літ»
- •41. Творчість Шевченка періоду каземату та заслання
- •42. Розвиток байки в українській літературі 1 пол. 19 ст
- •43. Бурлескно- травестійна поезія в українській літературі 1 половини 19 ст.
- •44. Побутово-етнографічна драматургія 1 половини 19 ст
- •45. Переспіви й переклади в українській літературі 1 пол. 19 ст.
- •46. Творчість т. Шевченка останніх років життя
- •47. Повісті Шевченка
- •48. Щоденник Шевченка: суспільні та естетичні погляди
- •49. Сучасні проблеми шевченкознавства
- •98. Юрій Яновськи. Роман «Чотири шаблі».
11. Тематичне розмаїття ліричних пісень
Тематика ліричних пісень та балад — це кохання щасливе і нерозділене, вірність зрадливість, розлука, ревнощі, складності родинного життя.Чимало українських народних пісень мають гумористичний зміст — «Ти ж мене підманула…». До ліричних пісень також відносять колискові, соціально-побутові, козацькі, чумацькі. «Розлилися круті бережечки…» — розповідає про те, як зажурились славні козаченьки в неволі, а пісня якраз і закликає їх здобувати волю. Гей у лузі червона калина похилилася,Чогось наша Україна зажурилася.А ми тую червону калину підіймемо,А ми ж свою славну Україну розвеселимо.Ця строфа стала 1 строфою нового патріотичного гімну «Червона калина». До народної музики нові слова написав поет Степан Чарнецький. Цей гімн виник в період зародження січового стрілецького руху і одразу набув популярності.
«Ой горе тій чайці» — близька до певної епохи в житті України. Це гірка, сповнена туги пісня, яка розповідає про степову чайку, що вивела чаєнят при дорозі: «Проходили чумаки, весело співали, чаєнят забрали». У горі цієї чайки вгадується велике страждання матері України, нещаслива доля багатьох її дітей, загублених по далеких чужих краях.
У пісні «Ой не ходи Грицю…» — її автор Маруся Чурай переповіла історію свого трагічного кохання до козака Гриця, який зрадив її, одружився з іншою. А Маруся отруїла його відваром із зілля. На мотив цієї пісні було написано багато літературних творів. Це драма Старицького «Ой не ходи Грицю…» повість Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала», та історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай».
1. Соціально-побутова пісня. Сюди ми включаємо козацькі пісні, анти кріпацькі, рекрутські, солдатські, чумацькі, бурлацько-наймитські, заробітчанські, стрілецькі та емігрантські.
2. Наступним видом ми виділяємо родинно-побутові пісні, пісні любовної і сімейної тематики, які розкривають взаємини коханих, а також повною мірою розкривають внутрішньо-сімейні відносини, нелегке життя селянства в умовах кріпацтва.
3. Окремо виділяємо жартівливі пісні, сатиричні пісні та пісні хороводи.
2.1. Історичний характер соціально-побутових пісень
Як вже було зазначено вище до цього, виділеного нами, виду пісень ми відносимо народні пісні про козаків, анти кріпацькі пісні, рекрутські та інші пісні що безпосередньо стосуються суспільних відносин та побуту українців.
Солдати і козацтво в XVIII столітті були новою значною соціальною групою із специфічними умовами побуту, життя. У зв'язку з цим і з'являються в народній поетичній творчості солдатські і козацькі пісні. Їх тематика найрізноманітніша. Тут відображені і військово-історичні події, в яких яскраво зображені картини битв, в яких розповідається про сміливість і хоробрість російських воїнів, створюються образи полководців. Війна малюється суворими, правдивими фарбами, а інколи навіть і кров'ю.
Солдатські пісні військово-історичної тематики представляють абсолютно нове та так би мовити, окреме явище в українській народній пісенній творчості. У них представлені інші образи, сюжети, теми і мотиви.
Саме виходячи з цього виду пісень можна говорити про історичність, про пізнавальний та навчальий характер пісень тому, що саме ці пісні були присвячені відповідним історичним подіям і інколи можуть розповісти для науковця чи учня більше ніж книги чи інші джерела історичних знань.Герой-солдат з'являється в солдатських військово-історичних піснях. Він постає перед нами хоробрим, сміливим воїном на тлі суворої війни. Героєм пісень стає і козак, який зображається як невпинний борець за незалежність та справедливість по відношенню до беззахисного населення та скривдженої неньки України.
У XVIII столітті у зв'язку з розвитком мануфактурної промисловості і гірничорудного виробництва в тогочасній Україні з'являються робочі люди. Відбувається розвиток так званого робочого фольклору, де головною темою є тема праці. У цих піснях розповідається і про знаряддя виробництва, і про сам процес праці.Знаходячись в тісній творчій взаємодії, селянські, солдатські і робочі пісні є єдиним пісенно-творчим процесом XIX століття. Проте саме з другої половини XIX століття в піснях цих груп розвивалися яскраві специфічні риси, своєрідність кожної групи пісень, особливо в ідейно-тематичному плані.Виразніше і яскраво показаний ліричний герой в піснях XIX - початку ХХ століття, де як ліричний герой виступає колектив Проте думки і відчуття, що розкриваються в народній поезії, не позбавлені конкретності і виражають ідеології певного класу.