
- •1. Основні поняття та категорії фольклористики як науки.
- •2. Фольклор і художня література. Проблема «фольклоризації» літературних текстів.
- •3. Проблема колективного та індивідуального в фольклорі.
- •4. Питання жанрово-тематичної співвіднесеності колядок і щедрівок
- •5. Цикл весняних обрядів та вірувань веснянок
- •6. Жанрово-тематична характеристика народних дум
- •7. Народні думи, які відображають різні аспекти стосунків українського народу з турками і татарами
- •8. Образи і поетика соціальних дум
- •9. Етапи історичного розвитку українського народу і тематична класифікація історичних пісень
- •10. Характеристика «Пісні про Байду». Стаття Франка «Пісня про…»
- •11. Тематичне розмаїття ліричних пісень
- •2.1. Історичний характер соціально-побутових пісень
- •2.2. Родинно-побутові пісні як вид ліричних пісень
- •12. Питання жанру балади. Специфіка літературної фольклорної балади
- •13. Основні типи баладних сюжетів
- •14. Основні жанри дитячого фольклору
- •15. Жанрове визначення казки. Казка і легенда
- •16. Різновиди літописних оповідань у Повісті минулих літ
- •17. Українська житійна традиція
- •18. Слово о законі і благодаті митрополита Іларіона – жанрово-стильові ознаки
- •19. Києво-печерський патерик: історія написання й функціонування тексту
- •20. Галицько-Волинський літопис
- •21. Слово о полку Ігоревім
- •22. Творчість Івана Вишенського
- •23. Острозький літературний осередок кінця 17 – поч. 18 ст.
- •24. Львівська братська школа
- •25. Касіян Сакович
- •26. Образ Богдана Хмельницького
- •27. Література Києво-Могилянської академії
- •28. Вірші Івана Величковського
- •29. Життя і творчість Дмитра Туптала
- •30. Історія Русів. Специфіка жанру
- •31. Українська літописна традиція: козацькі літописи
- •32. Українське літературне бароко
- •33. Сад божественних пісень Сковороди
- •34. Жанрово-стильва характеристика «Енеїди»
- •35. Драматичні твори Котляревського
- •36. Школи українського романтизму (харківська, київська, галицька)
- •37. «Руська трійця» та її роль у розвитку л-ри на народній основі
- •38. Квітка-Основ»яненко – фундатор нової укр прози
- •39. Романтичні балади та історичні поеми Шевченка
- •40. Поезія Шеченка періоду «Трьох літ»
- •41. Творчість Шевченка періоду каземату та заслання
- •42. Розвиток байки в українській літературі 1 пол. 19 ст
- •43. Бурлескно- травестійна поезія в українській літературі 1 половини 19 ст.
- •44. Побутово-етнографічна драматургія 1 половини 19 ст
- •45. Переспіви й переклади в українській літературі 1 пол. 19 ст.
- •46. Творчість т. Шевченка останніх років життя
- •47. Повісті Шевченка
- •48. Щоденник Шевченка: суспільні та естетичні погляди
- •49. Сучасні проблеми шевченкознавства
- •98. Юрій Яновськи. Роман «Чотири шаблі».
34. Жанрово-стильва характеристика «Енеїди»
Котляре́вський Іван Петрович (*9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769, Полтава — †10 листопада (29 жовтня ст. ст.) 1838, там же) — український письменник, поет, драматург, засновник сучасної української літератури. Громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.Народився в Полтаві в сім'ї дрібнопомісного дворянина.Початкову освіту здобув у місцевого дяка. В 1789—1793 працював канцеляристом, у 1793—1796 — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.У 1796—1808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. В 1806—1807 Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні 1806-1812, був учасником облоги Ізмаїлу. В 1808 вийшов у відставку.З 1810 працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян». У 1812 під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський, за дозволом генерал-губернатора Я. Лобанова-Ростовського, сформував у містечку Горошині Хорольського повіту на Полтавщині 5-ий український козачий полк (за умови, що полк буде збережено після закінчення війни як постійне козацьке військо), за що отримав чин майора.В 1817—1821 — директор Полтавського театру. В 1818 разом з В. Лукашевичем, В. Тарнавським та ін. входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». Котляревський сприяв викупові М. Щепкіна з кріпацтва. У 1827—1835 — попечитель «богоугодних» закладів. Помер і похований у Полтаві.
***** Літературну діяльність розпочав близько 1794 року.
У 1819 К. написав для Полтавського театру п'єси «Наталка-Полтавка» (надр. 1838) і водевіль «Москаль-чарівник» (надр. 1841), які стали основою започаткування нової української драматургії. М. Лисенко, використавши доробок своїх попередників (О. Барсицького, А. Єдлічки) створив оперу «Наталка-Полтавка».
Характерні риси драматургічної творчості Івана Котляревського:
невелика кількість дійових осіб, вдало вибраний конфлікт, напруженість і природність розвитку сюжету, стрункість композиції, органічно вмонтовані в текст пісні, народна, індивідуалізована й гранично виразна мова, гумор, чіткість ідей, рельєфно зримі образи, Поема «Енеїда» була написана Іваном Котляревським 1798 р. Вона стала першою друкованою книгою, написаною народною українською мовою"Енеїда" - енциклопедія українського життяУся поема виражає духовний світ української людини. Троянці - носії рис національного характеру; вони сміливі, дужі, завзяті. Проте, на думку автора, українець ще й покірний: на острові чаклунки Цірцеї йому судилася доля вола
мова відхід від старокнижної мови - твір написаний народною мовою. Автор вдається до фразеологізмів, нагромадження синонімів, жаргонізмів, народно-поетичних порівнянь. У поемі названі українські імена, згадуються назви міст тощо
фольклор у творі органічно вжиті народні прислів'я, приказки, пісні. На щиті Енея Вулкан викував героїв українських казок (Телесика, Котигорошка, Івана-Царевича, змію, Жеретію). Царю Латину троянці дарують "килим-самольот", скатерть-самобранку, сап'янці-самоходи
вірування відгомін язичницьких вірувань предків: Еней перед подорожжю на той світ приносить жертву: ламає гілку з чарівної яблуні (прообраз дерева життя); троянці зустрічаються з мавками; у творі описані ворожіння і знахарство.
Обрядовість троянці ходять у гості з хлібом-сіллю; беруть участь у поминках, весіллях, родинах; бувають на вечорницях і досвітках
багатство і оригінальність української природи у поемі змальована українська природа: рослини, дерева, кущі (папороть, васильки, петрів батіг, конвалія, терен, шипшина, липа, дуб, сосна); тварини дикі і свійські (вовк, ведмідь, тхір, заєць)
харчування відтворення традиційної української кухні: страв (свиняча голова з хріном, локшина, куліш, каша, пиріжки, ковбаса, борщ) і напоїв (горілка, пиво, слив'янка ,узвар)
музика, танці герої твору грають на бандурі, сопілці, скрипці, кобзі - найпопулярніших в Україні музичних інструментах; співають пісні про козаків; танцюють горлицю, санжарівку
одяг Точне зображення деталей чоловічого (сорочка, каптан з китайки, шапка, пояс з каламайки, бриль, постоли, свита) і жіночого (кораблик, кунтуш, запаска, червоні чоботи) одягу. Зображуючи український костюм, автор захоплюється його естетичністю, зручністю, підкреслює народний смак.
історія Запорізька Січ, гетьмани Сагайдачний і Дорошенко, битви під Полтавою і Бендерами і ще віддаленіша монголо-татарська навала - автор стверджує неперервність національної історії від княжих часів до його сучасності
ремесло У творі названі професії, поширені в українському суспільстві: чумак, паромщик, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, військовий. автор змальовує предмети домашнього вжитку, хатній інтер'єр, вони свідчать про майстерність українця у всякому ремеслі
Жанр "Енеїди"
БУРЛЕСКНО - ТРАВЕСТІЙНА ПОЕМА
Поема Вергілія стверджує божественне походження імператорської влади. Вона - твір героїко-патетичний. Героїчне властиве й твору І. Котляревського з його екскурсами в минуле, самозреченням в ім'я Вітчизни. Але усі персонажі, особливо у перших частинах української поеми, знижені, приземлені, навіть небожителі хитрі, підступні, жадібні, сварливі тощо. У лексиці "Енеїди" Котляревського - можна знайти просторіччя, лайливі слова - тон твору зумисне несерйозний, балаганний. Але, як зауважував О. Білецький, ця зовнішня комічність не заступає внутрішньої серйозності твору - автор порушує в ньому найактуальніші проблеми суспільного життя І. Котляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців, що прибувають з волі богів до латинських земель (пізніше Римська держава). У поемі І. Котляревського розгортаються такі ж події, збережені імена героїв, але українським автором закладений новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу - українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після руйнування української "Трої" - Запорізької Січі.
"Енеїда" І. Котляревського - твір великого обсягу, що складається з шести частин, об'єднаних головним героєм (Енеєм); віршований; багатий на події, яскраві характери. Його образна система розгалужена. "Енеїді" властиві риси лірики та епосу, оскільки розвинена сюжетність переплітається в ній з вираженою присутністю оповідача, його особистісним ставленням до героїв і перипетій - ліризмом.