«Основи психокорекції»

1. Допомога клієнту в усвідомленні своїх ігор, життєвого сценарію, «Его-станів» і за необхідності прийняття нових рішень, що відносяться до поведінки побудови життя. Мета корекції:

А) когнітивного напрямку,

Б) поведінкового напрямку,

В) гештальттерапії,

Г) психодинамічного напрямку,

Д) трансактного аналізу.

2. У трансактному аналізі «Его-стан» з інтеріоризованими раціональними нормами вимог та заборон є «Его-станом»:

А) «Дитина»;

Б) «Батько»;

В) «Дорослий».

3. У трансактному аналізі «Его-стан», при якому людина здатна об’єктивно оцінювати дійсність за інформацією, отриманою в результаті власного досвіду і на основі цього приймати незалежні, адекватні ситуації, рішення є «Его-станом»:

А) «Дитина»;

Б) «Батько»;

В) «Дорослий».

4. У трансактному аналізі висловлювання типу: «Можна», «Повинно», «Ні за що», «Так, запам’ятай», «Які нісенітниці» характерні для «Его-стану»:

А) «Дитина»;

Б) «Батько»;

В) «Дорослий».

5. У трансактному аналізі життєвий план, що нагадує спектакль, який особистість примушена грати є.

А) «погладжування та удари»;

Б) «гра»;

В) «трансакції»;

Г) «життєвий сценарій»;

Д) «психологічна позиція».

6. Ф. Перлз виділяв зони свідомості:

А) внутрішню;

Б) зовнішню;

В) середню;

Г) центральну;

Д) периферійну.

7. Механізмом порушення процесу саморегуляції у гештальттерапії – коли людина засвоює відчуття, погляди, переконання, оцінки, норми, зразки поведінки інших людей, які вступають в протиріччя з власним досвідом, не асимільованим її особою є:

А) інтроекцією;

Б) проекцією;

В) ретрофлексією;

Г) дефлексією;

Д) конфлуенцією.

8. Механізмом порушення процесу саморегуляції у гештальттерапії у випадку ухилення від реального контакту є:

А) інтроекцією;

Б) проекцією;

В) ретрофлексією;

Г) дефлексією;

Д) конфлуенцією.

9. Механізмом порушення процесу саморегуляції у гештальттерапії у випадку стирання кордонів між «Я» і оточенням є:

А) інтроекцією;

Б) проекцією;

В) ретрофлексією;

Г) дефлексією;

Д) конфлуенцією.

10. Гравець, що зображає в психодрамі героя, головного виконавця психодраматичної сцени, що представляє свої проблеми є:

А) протагоністом;

Б) допоміжним «Я»;

В) режисером;

Г) глядачем.

11. Участь в імпровізованій психодраматичній виставі, коли людині надається можливість творчо пропрацювати особистісні проблеми і внутрішні конфлікти є.

А) рольовою грою;

Б) спонтанністю;

В) катарсисом;

Г) «теле»;

Д) інсайтом.

12. Двохсторонній процес передачі емоцій між клієнтом та режисером і серед членів групи у психодрамі є:

А) рольовою грою;

Б) спонтанністю;

В) катарсисом;

Г) «теле»;

Д) інсайтом.

13. Чуттєве потрясіння і внутрішнє очищення у психодрамі є:

А) рольовою грою;

Б) спонтанністю;

В) катарсисом;

Г) «теле»;

Д) інсайтом.

14. Вид пізнання, що приводить до негайного рішення і нового розуміння проблеми у психодрамі є

А) рольовою грою;

Б) спонтанністю;

В) катарсисом;

Г) «теле»;

Д) інсайтом.

15. У зарубіжній психокорекції під причинами труднощів розвитку розуміють:

А) порушення внутрішньої структури особистості;

Б) дефіцитарний вплив середовища;

В) викривлений вплив середовища;

Г) порушення внутрішньої структури особистості та дефіцитарний вплив середовища;

Д) порушення внутрішньої структури особистості, дефіцитарний та викривлений вплив середовища.

16. У вітчизняній віковій психології виділяють напрямки постановки корекційних цілей:

А) оптимізація соціальної ситуації розвитку, створення «зони найближчого розвитку»;

Б) розвиток видів діяльності дитини, в першу чергу провідних;

В) формування психічних новоутворень віку;

Г) відновлення цілісності особистості; балансу психодинамічних сил; гармонізації внутрішнього світу;

Д) модифікація поведінки шляхом збагачення і зміни соціального середовища або навчання нових форм поведінки.

17. Моделі корекції:

А) загальна;

Б) групова;

В) індивідуальна;

Г) імпровізована;

Д) типова.

18. Система умов оптимального вікового розвитку особистості в цілому є моделлю:

А) загальною;

Б) груповою;

В) індивідуальною;

Г) імпровізованою;

Д) типовою.

19. Корекційні програми є:

А) стандартизовані;

Б) імпровізовані;

В) вільні;

Г) типові.

20. Ефективність психокорекційного впливу може бути оцінена з точки зору:

А) вирішення реальних труднощів розвитку;

Б) постановки цілей і задач корекційної програми;

В) отримання бажаних результатів клієнтом;

Г) отримання бажаних результатів оточенням.

21. Психокорекція, що триває роки і зачіпає сфери свідомого та безсвідомого, багато уваги приділяється досягненню суті розуміння переживань; ефект розвивається поступово, має тривалий характер.

А) каузальна,

Б) симптоматична,

В) індивідуальна,

Г) надтривала,

Д) спеціальна,

Е) тривала.

22. Заходи, що нормалізують спеціальне мікросередовище клієнта, регулюють психофізичне, емоційне навантаження у відповідності з віковими та індивідуальними можливостями, що оптимізують процеси дозрівання психічних якостей у особистості є психокорекцією:

А) спеціальною,

Б) каузальною,

В) загальною,

Г) симптоматичною,

Д) програмованою.

23. Корекція, що спрямована на джерела і причини відхилень:

А) Симптоматична,

Б) Загальна,

В) Спеціальна,

Г) Каузальна.

24. Основні вимоги до особистості психолога: невтручання, відмежованість, нейтралітет, особистісна закритість, уміння і здатність витримати «перенос» та працювати з «контр-переносом», тонка спостережливість і здатність до адекватних інтерпретацій у

А) аналітичної індивідуальної психокорекції А. Адлера,

Б) класичного психоаналізу З. Фрейда,

В) клієнт-центрованого підходу К. Роджерса,

Г) логотерапії.

25. «Трансфер» у психоаналізі є:

А) психологічним захисним механізмом;

Б) опором;

В) складовою структури особистості;

Г) технікою;

Д) стадією.

26. «Контрансфер» у психоаналізі є:

А) психологічним захисним механізмом;

Б) стадією;

В) складовою структури особистості;

Г) технікою;

Д) опором.

27. Базисними техніками психоаналізу є:

А) метод вільних асоціацій та інтерпретації;

Б) аналіз опору та переносу;

В) конфронтація, пророблення;

Г) інтерпретація, прояснення;

Д) тлумачення (інтерпретація) сновидінь.

28. Психологи, що в центр своєї діяльності висувають когнітивні аспекти психокорекції, намагаються знайти помилку в «картині світу» клієнта, через яку виникають психологічні проблеми працюють в:

А) аналітичної індивідуальної психокорекції А. Адлера,

Б) класичного психоаналізу З. Фрейда,

В) клієнт-центрованого підходу К. Роджерса,

Г) логотерапії.

29. За А. Адлером:

А) мета поведінки людини не міняється протягом життя, змінюється система відношень;

Б) мета поведінки людини міняється протягом життя, але не змінюється система відношень;

В) мета поведінки людини і система відношень міняється протягом життя;

Г) мета поведінки людини і система відношень не міняється протягом життя.

30. Класичне та оперантне обумовлення, мультимодальне програмування є тенденціями:

А) психоаналітичної психокорекції;

Б) когнітивної психокорекції;

В) гештальткорекції;

Г) поведінкової психокорекції.

31. Метод систематичного поступового зменшення сензетивності людини до предметів, подій або людей, що викликають тривожність є

А) «жетонний» метод;

Б) імерсійний метод;

В) метод холдингу;

Г) метод імплозії;

Д) метод систематичної десенсибілізації.

32. Метод, що спрямований на створення умовного підкріплення, що є необхідним для закріплення бажаної поведінки –

А) «жетонний» метод;

Б) імерсійні методи;

В) холдинг;

Г) імплозії;

Д) систематичної десенсибілізації.

33. Директивну та не директивну ігротерапію виділяють за критерієм:

А) теоретичний підхід;

Б) функції дорослого в грі;

В) форма організації діяльності;

Г) структура використовуваного в ігротерапії матеріалу.

34. Поняття арт-терапії було введено:

А) Маргарет Наумбург;

Б) Едіт Крамер;

В) Адріаном Хіллом;

Г) Ханною Яксою Квятковскою.

35. Основними напрямками в арт-терапії є:

А) гештальторієнтована;

Б) поведінково орієнтована;

В) динамічно орієнтована;

Г) когнітивно орієнтована.

36. Американська музикотерапія має

А) глибинну орієнтацію;

Б) емпірико-клінічну орієнтацію;

В) гештальторієнтований напрямок;

Г) трансактну орієнтацію.

37. Основні методи індивідуального психокорекційного впливу:

А) переконання;

Б) конфронтація;

В) научіння;

Г) навіювання.

38. До людей, що мають високий рівень інтелектуального розвитку і здатні самостійно справитися зі своїми психологічними проблемами застосовують:

А) переконання;

Б) конфронтація;

В) научіння;

Г) навіювання.

39. Позиція, при якій психолог протягує руку допомоги тим, хто її потребує є:

А) позицією «зверху»;

Б) позицією «на рівних»;

В) позицією «знизу»;

Г) позицією «поряд».

40. Уточнення плану реалізації рішення і здійснення послідовного виконання відбувається на етапі:

А) пошуку способів вирішення проблеми;

Б) формування психологом корекційної програми і обговорення його з клієнтом;

В) реалізації наміченої програми у відповідності із заключним контрактом;

Г) оцінка ефективності проведеної роботи.