20. Зміст та методика навчання розділу «іт персональної та колективної комунікації».

Інформаційні технології персональної та колективної комунікації

1. Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів

Зміст: Структура веб-сайтів, різновиди веб-сайтів. Різновиди веб-сторінок. Етапи створення веб-сайтів. Поняття про засоби автоматизованої розробки веб-сайтів, редактор веб-сайтів з графічним інтерфейсом. Поняття про систему управління вміс-том сайту. Поняття хостингу. Автоматизоване створення статичної веб-сторінки, вибір її типу й оформлення. Наповнення веб-сторінки текстом та графічним матеріалом, створення гіперпосилань, завантаження файлів. Основи веб-дизайну. Огляд технологій та сервісів Веб 2.0. Веб-спільноти. Вікі технології. Поняття блогу, різновиди блогів. Створення й оформлення блогу, публікація повідо-млень та налаштування його параметрів.

Учень пояснює:

- поняття та особливості сайтів різних типів: статичних веб-сайтів, інтернет-магазинів, порталів, блогів;

- відмінності між веб-сторінками типу домашньої, веб-каталогу, форуму, чату, сторінкою розділу веб-сайту;

- поняття блогу;

- дизайн та правила оформлення веб-сторінок;

- поняття хостингу;

- призначення та типи сервісів Веб 2.0;

- призначення та особливості функціонування веб-спільнот;

описує:

- процес створення веб-сайтів;

- процес створення блогу й публікації повідомлень;

- формати зображень, відео- та аудіокліпів, що публікуються на веб-сторінках;

вміє:

- засобами безкоштовного сервера створювати статичні веб-сторінки різних типів, добирати їх оформлення;

- засобами безкоштовного веб-сервера створювати вміст веб-сайту й оновлювати його;

- створювати й адмініструвати блог;

- розміщувати на веб-сторінках зображення й текст, налаштовувати параметри їх розташування, відображення та відтворення;

- створювати гіперпосилання на основі текстових фрагментів і зображень.

2. Основи створення комп’ютерних публікацій

Зміст: Поняття комп’ютерної публікації. 3асоби створення публікацій. Види публікацій та їх шаблони. Структура публікації. Особливості роботи з графічними та текстовими об’єктами під час створення комп’ютерних публікацій. Зв’язки між об’єктами публікації. Перетікання тексту між текстовими полями. Створення, збереження, відкриття та друк публікацій.

Учень пояснює:

- поняття мультимедійних даних;

- принципи часових параметрів відеокліпів;

порівнює:

- формати аудіо- та відео файлів;

- режими відображення відеоряду;

наводить приклади:

- джерел мультимедійних даних;

- мультимедійних програвачів;

- засобів перетворення аудіо- та відеоформатів;

вміє:

- використовувати мультимедійні програвачі для відтворення аудіо- та відеофайлів;

- змінювати формат аудіо- та відеофайлів;

- додавати до слайдових презентацій відеокліпи, звукові ефекти та мовний супровід;

- розробляти сценарій відеокліпу;

- створювати у програмі для опрацювання мультимедійних даних відеокліпи з використанням майстра та порожнього проекту;

- імпортувати у відеокліп аудіо- та відео відеодані з зовнішніх джерел;

- синхронізувати відеоряд з аудіорядом;

21. Зміст і методика навчання розділу «Моделювання. Основи алгоритмізації». Поняття моделі; моделювання; побудова моделей. Алгоритми; властивості алгоритмів; способи опису алгоритмів; базові алгоритмічні структури. Етапи розв’язування прикладної задачі за допомогою комп’ютера (в межах програми рівня стандарту).

Мета навчання алгоритмізації – сформувати знання та вміння щодо основних способів організації операцій і даних, а також застосування алгоритмічних конструкцій при складанні описів алгоритмів розв’язування різноманітних задач. Алгоритмізація, як розділ інформатики, який вивчає процеси створення алгоритмів. Розділ «Основи алгоритмізації» шкільного курсу інформатики має особливе методологічне значення – розкриває важливість алгоритмів, їх роль у функціональному зв’язку понять «інформація – модель – алгоритм – комп’ютер», що визначають процес автоматичного опрацювання інформації. Сучасний підхід до вивчення основ алгоритмізації повинен будуватися на таких основних положеннях: 1) процес вивчення основ алгоритмізації слід орієнтувати на використання комп’ютера як дидактичного засобу навчання; 2) метою вивчення основ алгоритмізації є виділення змісту реального об’єкта – алгоритму його побудови, а не вивчення конкретної алгоритмічної мови.

Головна мета вивчення поняття моделі пов’язана з подальшим основних етапів розв’язування задач за допомогою комп’ютера. Поняття моделі безпосередньо пов’язане з поняттям об’єкта . Об’єкт – не означуване поняття. Взагалі об’єктами називають все, на що спрямована увага людини, з чим працює людина фізично чи розумово. Для встановлення характеристик об’єкта необхідно працювати з ним безпосередньо, але часто це неможливо. В таких випадках працюють із «замінником». Такий «замінник» називають моделлю об’єкта дослідження. Моделі до певної міри характеризують вихідні об’єкти. Моделі можуть бути матеріальними (фізичними), знаковими, уявними. Мета моделювання – призначення майбутньої моделі. Модель – це штучно створений об’єкт у вигляді схеми, рисунка, логіко-математичних знакових формул, фізичних конструкцій, який певною мірою характеризує досліджуваний об’єкт. Об’єкт має певні властивості – сукупність ознак, за якими його можна відрізнити від інших. Кожну з властивостей характеризують певні параметри, які можуть набувати різних значень.

Часто для вивчення характеристик об'єкта достатньо мати необ­хідну інформацію, подану у відповідній формі. В цьому випадку гово­рять про інформаційну модель об'єкта.

Інформаційна модель — це опис об'єкта чи процесу, в якому вка­зано деякі типові властивості та характеристики об'єкта, важливі для конкретної задачі, що розв'язується.

Залежно від подання існують різні форми інформаційних моде­лей —словесні, графічні, математичні, табличні. Процес виділен­ня суттєвих для моделювання характеристик об'єкта, зв'язків між ними з метою їх д осл ідження і описання, називається системним аналізом. Форма інформаційної моделі також залежить від мети її створен­ня.

З різних видів моделей важливе місце займають математичні, тому що вони дозволяють враховувати кількісні та просторові параметри явищ та використовувати точні математичні методи. Математичне моделювання сьогодні є суттєвим фактором у різних сферах людської діяльності: у плануванні, прогнозуванні, управлінні, до проектуванні машин, механізмів та систем.

Моделювання, метою якого є одержання чисельних значень пара­метрів промесу або явища, що моделюється, називається чисельним.

У процесі чисельною моделювання використовуються математичні моделі: аналітичні, обчислювальні, імітаційні.

Аналітична модель зв'язує формульними залежностями різні па­раметри процесу або явища, що моделюється. Одні параметри при цьому відомі, інші — шукані.

У гуманітарних науках велике значення відіграють структурні моделі, основу яких складають виділені об'єкти та відношення між ними. Вив­чення структурних моделей і взагалі поняття структури близько підводить учнів до основних концептуальних питань інформатики. Тому дуже важливо звернути увагу учнів і на поняття структури та відношень між об'єктами.

Можна виділити три типи задач з галузі інформаційного моделю­вання, які за зростанням ступеня складності для сприйняття учнями розташовуються в такому порядку:

1. задано інформаційну модель об'єкта; потрібно навчитися її ана­лізувати, робити висновки, використовувати для розв'язування задач;

2. дано набір несистематизованих даних про реальний об'єкт (си­стему, процес); систематизувати їх і таким чином створити інформа­ційну модель;

3. дано реальний об'єкт (процес, система); розробити його інфор­маційну модель.

Інформаційне моделювання — це прикладний розділ інформати­ки, пов'язаний з різними предметними галузями: технікою, економікою, природничими, гуманітарними, соціальними науками та ін. Тому роз­в'язуванням задач третього типу займаються фахівці у відповідних га­лузях знань. У межах шкільного курсу інформатики інформаційне мо­делювання може бути предметом профільного курсу, пов'язаного з іншими шкільними дисциплінами: математикою, фізикою, біологією, економікою і т.д.

Етап опануванням поняттям «алгоритм» є першим етапом формування в учнів уявлень про автоматичне опрацювання інформації на комп’ютeрі. Поняття алгоритму носить описовий характер, тому формувати його доцільно конкретно-індуктивним способом із залученням учнів до з'я­сування суттєвих ознак поняття, починаючи з розгляду конкретних прикладів, які добре відомі учням з практичної діяльності. Алгоритм — скінченний, впорядкований набір дій (операцій). 2. Набір дій, направлений на досягнення певного результату. 3.Виконання кожної дії і всього набору дій повинно закінчуватися через скінченний час. 4. Кількість дій в наборі — скінченна. 5. Виконавцем алгоритму може бути людина, автомат, комп'ютер. 6. Дії описуються у вигляді вказівок.

7. Вказівки повинні бути такими, щоб виконавець міг їх виконати, тобто до послідовності дій можна включати лише дії із набору доступ­ний для виконавця дій (операцій). Властивості алгоритму: За властивістю дискретності процес розв'язування задачі пови­нен утворювати скінченний набір виконуваних у певній послідовності окремих кроків. Кожна вказівка алгорит­му повинна виконуватися за скінченний час, а виконання наступної операції має починатися після завершення попередньої.

За властивістю визначеності кожна вказівка алгоритму повинна однозначно визначати певну дію виконавця і не допускати двоякого тлумачення. При виконанні операцій не повинно виникати питань, що саме і як треба робити. Чітко визначеним має бути і порядок вико­нання операцій.

Виконуваність алгоритму означає, що алгоритм, орієнтований на конкретного виконавця, повинен включати лише ті вказівки, які входять до системи команд виконавця. Алгоритм не повинен допускати вико­нання виконавцем будь-яких дій (прийняття рішень), не передбачених укладачем алгоритму.

Скінченність (результативність) алгоритму означає, що виконання алгоритму повинно завершитися за скінченну кількість кроків через скінченний час. Виконання алгоритму не може закінчуватися невизначеною ситуацією або ж зовсім не закінчуватися. Кожен алгоритм передбачає наявність деяких вхідних даних і його виконання за скінченний час повинно приводити до цілком певних результатів.

Алгоритм повинен бути застосовним до будь-яких допустимих наборів вхідних даних. Така властивість алгоритмів називається масо­вістю.

Опис алгоритму повинен бути формальним. За властивістю формальності будь-який виконавець, здатний сприймати і виконувати вка­зівки алгоритму (навіть не розуміючи їх змісту), діючи за алгоритмом, зможе виконати поставлене завдання. Ця властивість має особливе значення для автоматизації виконання алгоритмів.

11 клас (33 години + 2 години резервного навчального часу; 1 година на тиждень)

5. Комп’ютерне моделювання. Основи алгоритмізації (5 год.) .5.1. Поняття моделі. Моделювання. Поняття моделі. Типи моделей. Моделювання як метод дослідження об’єктів. 5.2. Алгоритми. Властивості алгоритмів. Форми подання алгоритму. Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Форми подання алгоритму. Виконавець алгоритму. Система команд виконавця алгоритму. Базові структури алгоритмів: слідування, розгалуження, повторення. Графічні схеми базових структур алгоритмів. Поняття про конструювання алгоритмів різними методами. Практична робота №1. Побудова інформаційної моделі. 5.3. Основні етапи розв’язування задач за допомогою комп’ютера Етапи розв’язування задачі за допомогою комп’ютера. Вхідні дані та результати, їх взаємозв’язок. Поняття про метод розв’язування задачі. Поняття програми.

Учень: описує: поняття моделі, об’єкту, предметної області; типи моделей, їх характеристики; поняття алгоритму; властивості алгоритмів; форми подання алгоритму; базові структури алгоритмів та їх особливості; порядок складання алгоритмів; поняття методу розв’язування задачі; технологію комп’ютерного моделювання; називає: призначення графічних схем базових структур алгоритмів; пояснює: етапи розв’язування задачі за допомогою комп’ютера; поняття програми; використовує: графічні схеми базових структур алгоритмів для опису алгоритмів; різні засоби подання алгоритмів; вміє: будувати інформаційну модель задачі; аналізувати алгоритм розв’язування задачі; будувати графічні схеми найпростіших алгоритмів; формально виконувати алгоритми