98. Стадії проектування в методології Feature Drіven Development

Методологія FDD (Feature Drіven Development) розроблялася Джеффом Де Люка (Jeff De Luca) і Пітером Коадом (Peter Coad).

Як і у всіх "гнучких" методологіях розробка ведеться ітераціями. Тривалість ітерації дорівнює двом тижням.

В FDD виділені п'ять процесів (стадій життєвого циклу):

Розробка загальної моделі

Складання списку необхідних властивостей системи

Планування роботи над кожною властивістю

Проектування кожної властивості

Конструювання кожної властивості

Перші три виконуються на початку робіт над проектом, а решта виконуються під час кожної ітерації (рис 13.8).

Розробники, відповідно до методології FDD діляться на дві групи:

"class owners" (власники класів "chіef programmers" (старші програмісти).

Власники класів, як правило, займаються безпосередньо кодуванням. Старші програмісти, будучи більше досвідченими, розробляють основні властивості системи й визначають, які класи будуть використовуватися при реалізації цих властивостей.

більш подібні до правил традиційних методологій

100. Структура мови uml

Уніфікована мова моделювання (UML - Unіfіed Modelіng Language) завоювала широке визнання в якості стандартної галузевої мови для визначення, візуалізації, створення і документування артефактів програмних систем. Вона спрощує складний процес проектування ІС шляхом створення "креслення" для побудови системи. Мова UML не прив'язана до якої-небудь окремої платформи чи мови програмування, тому вона добре підходить для з'єднання різних систем, в тому числі дозволяє моделювати й веб-системи. Математична основа мови - теорія множин і графів.

Головними в розробці UML були наступні цілі:

надати користувачам готову до використання виразну мову візуального моделювання, що дозволяє їм розробляти осмислені моделі й обмінюватися ними;

передбачити механізми розширюваності і спеціалізації для розширення базових концепцій;

забезпечити незалежність від конкретних мов програмування і процесів розробки;

забезпечити формальну основу для розуміння цієї мови моделювання;

стимулювати зростання ринку об’єктно-орієнтованих інструментальних засобів;

передбачити підтримку таких високорівневих концепцій розробки, як співробітництво, середовища, зразки і компоненти;

інтегрувати кращий практичний досвід.

На сьогодні, мова UML визначає нотацію та метамодель.

Нотація – це сукупність графічних елементів, які використовуються в моделях

Метамодель – це діаграма (зазвичай діаграма класів), яка визначає нотацію. Вона дозволяє визначити, що таке синтаксично правильна модель.

Сутності – це піктограми, призначені для зображення різних типів об’єктів, їх станів та дій над ними. Детальніше сутності будуть описані нижче при описі діаграм, на яких вони використовуються

Відношення – це піктограми, за допомогою яких описують взаємини між об’єктами.

За допомогою поєднань різних сутностей та відношень між ними будуються різні типи діаграм. При цьому можеть використовуватися також деякі додаткові зображення для сутностей і відношень, не показані на рис.11.1

99. Життєвий цикл DSDM.DSDM є однією з найпоширеніших гнучкихметодологій. Вона розроблена у 1994 році консорціумом з 17 компаній. На сьогоднішній день її підтримку здійснюють більше тисячі компаній. По ній розробляються посібники й навчальні курси та ін.

Першою стадією розробки, згідно DSDM (рис.13.9), є й вивчення області застосування проекту та аналіз можливості його реалізації. Для цього проводяться кілька семінарів, на яких розробників знайомлять із предметною областю.

Далі процес розробки ділиться на три взаємозалежних цикли:

цикл функціональної моделі (створення аналітичної документації й прототипів);

цикл проектування й конструювання (приведення системи в робочий стан);

цикл реалізації (розгортання програмної системи).

Існує кілька базових принципів, на яких основана методологія DSDM:

активна взаємодія з користувачами;

часті випуски версій;

самостійність розроблювачів у прийнятті рішень;

тестування протягом усього циклу робіт.

DSDM досить близька до формальних