24. Інформаційна база для розв’язання задач оперативно-календарного планування на підприємстві.

Для автоматизованого розв’язання задач підсистеми оперативно-виробничого планування використовується, в основному, первинна нормативна інформація, зафіксована в конструкторських документах і технологічних картах виготовлення деталей, складальних одиниць і виробів. Це поопераційні норми часу на виготовлення детале-операцій, норми витрат матеріалів, норми відходів тощо. Окрім первинних норм, цін використовуються результатні дані підсистеми ТПВ, підсистеми ТЕП, підсистеми обліку (залишки матеріалів на складі, залишки деталей у незавершеному виробництві), а також довідкова інформація, яка розшифровує і доповнює планові й облікові дані. В підсистемі оперативно-виробничого планування використовуються слідуючи інформаційні масиви. Масиви постійної інформації: 1) поопераційні норми часу роботи устаткування при виготовленні деталей і складальних одиниць ( ) – масив NUST; 2) поопераційні норми витрат праці на виготовлення деталі (t_icopr) – масив NTRUD; 3) поопераційний час роботи інструмента (t_icol) – масив NINSTR; 4) поопераційні норми витрат основних і допоміжних матеріалів (m_icoj) – масив NMAT; 5) площі деталей, оброблюваних за типовими технологічними процесами (s_ico) – масив PLDET; 6) застосованість деталей, складальних одиниць у виробі ( ) – масив SVOD; 7) питомі норми витрати матеріалів на одиницю площі деталі з лакофарбовим і гальванопокриттям (Y_j ) – масив PNMAT; 8) норми стійкості інструмента (t_l) – масив NSTIN; 9) погодинні тарифні ставки (R_r) – масив TARSTAV; 10) ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування – масив FUST, первісна вартість і норма амортизації і – масив FOND; 11) коефіцієнти накладних витрат (К_се). Масиви змінної інформації: 1) залишок матеріалів на початок місяця на складі цеху ( ) – масив ZALM; 2) залишок готових деталей на складі цеху ( ) – масив ZALD; 3) залишок деталей у незавершеному виробництві цеху ( ) – масив DNZV; 4) облік особового складу (Lcpt) – масив KADR; 5) облік основних засобів – масив FOND.

25. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання задач з розрахунку завантаження обладнання для виконання місячної виробничої програми підприємства.

Підсистема оперативно-виробничого планування (ОВП) є центральною ланкою в системі управління виробництвом, оскільки забезпечує конкретизацію і досить точну прив’язку до календарних періодів робіт, що гарантують виконання підприємством основних розділів техпромфінплану. Технологія автоматизованого розв’язання задач з ОВП будується так: спочатку розраховуються календарно-планові нормативи й подетальна програма цеху на місяць, потім складається графік запуску й випуску деталей цехом, а після цього формуються плани потреби у виробничих ресурсах на програму. Завантаження і пропускна спроможність устаткування цеху розраховуються за такими формулами: де і — відповідно коефіцієнти завантаження і пропуск­ної спроможності -го устаткування с-го цеху в -му місяці; — трудомісткість виробничої програми с-го цеху в -му місяці на -му устаткуванні; — фонд часу наявного устаткування цеху в -му місяці; — план випуску і-х деталей с-го цеху в -му місяці; t_ico — поопераційний час роботи -го устаткування при виготовленні і-ї деталі; — ефективний фонд часу роботи одиниці -го устаткування в с-му цеху в -му місяці; — фактична кількість -го устаткування в с-му цеху на початок -го місяця; — коефіцієнт виконання норм виробітку на -му устаткуванні в с-му цеху.