56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види в правове регулювання.

Державний примус - це психологічний або фізичний вплив державних органів (посадових осіб) на певних осіб з метою спонукати, примусити до виконання норм права. Воно виступає у двох формах: судової й адміністративної. При цьому використаються й засоби суспільного примуса, що не є державними

Адміністративний примус - один з видів державного примуса. Йому, як і державному примусу в цілому, властиві характерні риси, сутність яких зводиться до використання державними органами, а в окремих випадках і суспільних об'єднаннях способів примусового характеру з метою забезпечення належного поводження людей. Разом з тим адміністративний примус має ряд характерних рис, які дають можливість відрізнити його від судового й суспільного примуса:

• адміністративний примус застосовується в державному керуванні для охорони суспільних відносин, що виникають у цій сфері державної діяльності;

•  механізм правового регулювання адміністративного примуса встановлює підстави й порядок застосування відповідних примусових мір;

• порядок застосування примусових мір регулюється, як правило, нормами адміністративного права, що включають у себе норми адміністративного законодавства або адміністративно-правові норми актів виконавчих і розпорядницьких органів;

• застосування адміністративного примуса - це результат реалізації державно-владних повноважень органів державного керування й лише у винятковим, установленим законодавством випадках такі міри можуть застосовувати суди (судді);

• адміністративний примус використається для: а) попередження здійснення правопорушень; б) припинення адміністративних провин; в) залучення до адміністративної відповідальності

Адміністративний примус застосовується на підставі адміністративно-процесуальних норм

У юридичній науці зложилася наступна класифікація засобів адміністративного примуса: а) міри адміністративного попередження (адміністративно-попереджувальні); б) запобіжного заходу правопорушень; в)адміністративні стягнення

Найбільше часто під мірами адміністративного попередження розуміють дії вповноважених органів або посадових осіб, спрямовані на примусове забезпечення виконання громадянами суспільних обов'язків, забезпечення суспільної безпеки й громадського порядку, запобігання й боротьбу зі стихійними лихами, епідеміями, епізоотіями й ліквідацію їх наслідків

Міри запобіжного заходу - це примусове припинення протиправних дій, що мають ознаки адміністративної провини (у деяких випадках вони можуть мати й карний характер), спрямоване на недопущення негативних наслідків і забезпечення застосування до винної особи адміністративного стягнення, а у виняткових випадках - і карного покарання

Правове регулювання: КпАП, МК ЗУ «Про міліцію», ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану», та ін.

57. Адміністративна відповідальність…

АВ - це вид юридичної відповідальності, яка характеризується такими ж ознаками, як остання (настає на підставі норм права за порушення правових норм, пов’язана з державним примусом, призначається державними органами).

Особливості, які притаманні тільки адміністивній відповідальності:

А)її підставою є адмін. проступок;

Б)накладається як на індивідуальні, так і на колективні суб’єкти, винні у вчинені адмін. проступку;

В)врегульована нормами адмін. права, які передбачають вичерпний адміністративних порушень, стягнень, держ органів, уповноважених на притягнення до відповідальності;

Г)передбаченно особливий порядок притягнення до адмін. відповідальності, який характеризується оперативністю, економічність, спрощеністю;

Д)притягнення до адмін. відповідальності у більшості випадків здійснюється в адміністративному (позасудовому) порядку тощо.

Виокремлюють три підстави адмін. відповідальності: нормативну (система норм, що регулюють її), фактичну(адмін. проступок) і процесуальну (акт компетентного органу про накладення адмін. стягнення).

Система правових норм, які регулюють застосування адміністративних стягнень, є нормативною основою адміністративної відповідальності.

За змістом їх можна поділити на три види:

а) матеріально-правові, що закріплюють загальні питання адміністративної відповідальності (завдання і система законодавства про адміністративні правопорушення, підстави і суб'єкти відповідальності, система адміністративних стягнень та ін.); склади адміністративних проступків;

б) адміністративно-процесуальні, що закріплюють провадження у справах про адміністративні правопорушення;

в) організаційні, що закріплюють порядок створення, правове становище, підвідомчість суб'єктів адміністративної юрисдикції.