
- •1.Предмет і метод конституційного права. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку.
- •2. Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути
- •3. Конституція України: загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно-правові засоби та інститути.
- •4. Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап констит. Перетворень: конст. Модернізація та реформування (1989-2013)
- •5.Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •6.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття і склад конституційного правопорушення.
- •7. Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційне провадження.
- •8. Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення правової держави і громадянського суспільства.
- •9. Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента.
- •10. Виборчий процес: поняття, принципи, суб’єкти, зміст етапів.
- •11. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •12.Конституційна характеристика України як демократичної, правової держави
- •13. Громадські обєднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •14. Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •15.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньо-державне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •16.Громадянські (правові) стани особистості.Заг. Характ.Конст-прав.Статусу…….
- •17. Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок та припинення набуття. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •18. Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •19. Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •20. Державний лад Укр: пон. Та принципи. Державні символи Укр і правовий порядок їх використання.
- •21. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнародних відносин в Україні.
- •22. Конституційні ознаки унітарної держави України. Арк у складі України.
- •23. Поняття та склад державної території. Державний кордон: пон., види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •24. Адміністративно-територіальний устрій Укр і порядок вирішення питань адмін.-територ поділу.
- •25. Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу держ. Влади в Україні.
- •26. Вру: склад, компетенція,організаційні форми діяльності, акти.Уповноважений з прав людини.
- •27. Народний депутат України:правовий статус, парвові і соціальні гарантії здійснення повноважень
- •28. Президент України: порядок обрання,акти,компетенція.Інститут Представника Президента
- •29. Система виконавчої влади в Україні
- •30. Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні
- •31. Конституційний Суд України: порядок формування,компетенція, акти
- •32 .Поняття,система та принципи місцевого самоврядування
- •33. Органи місцевого самоврядування: система,способи формування,компетенція
- •34 .Правовий статус депутата місцевої ради
- •35. Основні гарантії депутатської діяльності
- •36. Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права
- •37. Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування
- •38. Адміністративне право, державне управління і виконавча влада
- •39. Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення
- •40. Методи адміністративного права в умовах реформування
- •41. Система адміністративного права (пігалузі та правові інститути)
- •42. Джерела адміністративного права(поняття, система, види). Основні законопроектні роботи у сфері державного управління
- •43.Систематизація адмін. Права в умовах реформування
- •44. Сутність та особливост адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом субєктів.
- •45. Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура
- •46. Субьекти адмін. Права.
- •47. Державне управління.
- •48.Форми державного управління
- •49.Методи державного управління
- •50. Акти державного управління: сутність, види, вимоги
- •51. Режими та рівні державного управління
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб’єкти державного управління
- •53. Місцеві органи виконавчої влади як суб’єкти державного управління
- •54.Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види в правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність…
- •58. Адміністративний проступок…
- •59.Адміністративні стягнення
- •Глава 3 Кодексу України про адмін. Правопорушення
- •60.Державний контроль…
- •61. Адміністративний нагляд…
- •62.Звернення громадян…
- •63.Адміністративні процедури…
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •65. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі внутрішніх справ.
- •71. Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу
- •73.Стадії адміністративного процесу
- •74.Поняття адміністративної юрисдикції.
- •75.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства.Основні категорії публічно-правових спорів.
- •76.Предметна підсудність адмін. Справ та її різновиди
- •77.Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •78. Інстанційна підсудність адміністративних справ
- •79.Поняття та види учасників адміністративного процесу
- •80. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки(ст.47-49)
- •81. Сторони в адміністративному процесі(ст. 50-52 кас)
- •82. Треті особи в адміністративному процесі
- •83. Представництво в адміністративному процесі
- •84. Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі
- •85. Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування
- •86. Поняття та види доказів в адміністративному процесі
- •87. Поняття і види процесуальних строків
- •88. Характеристика заходів процесуального примусу
- •89. Поняття,види та структура адміністративного позову
- •90. Поняття, мета,завдання підготовчого провадження
- •91. Поняття, мета, завдання судового розгляду адміністративної справи
- •92. Судовий розгляд справи по суті
- •93. Поняття та види судових рішень.Вимоги до нього
- •94.Особливості провадження щодо н.П.А. Органів викон.Влади, вр арк, орг.Місц.Самовряд.Та інш.Суб.Владних повн.
- •96. Особливості провадження у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •97. Стаття 180. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності
- •98. Стаття 182. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання
- •99. Скорочене провадження
- •100.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- •101.Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •102.Розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції
- •103.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •104.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •105. Розгляд справи за нововиявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
25. Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу держ. Влади в Україні.
Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження відповідно до Конституції України і законів України. Конституція України закріплює таку систему державних органів:
1. Органи законодавчої влади (Верховна Рада України).
2. Президент України - глава держави.
3. Органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, міністерства, відомства та державні комітети, місцеві державні адміністрації)
4. Органи судової влади.
5. Контрольно-наглядові органи (органи прокуратури, різні інспекції).
6. Органи місцевого самоврядування.
Верховна Рада України, її склад та повноваження.
Ст. 75 Конституції України закріплює, що „єдиним органом” законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Проголошення Верховної Ради парламентом свідчить про те, що Україна сприйняла один із традиційних, випробуваних досвідом багатьох країн демократичних принципів - здійснення законодавчої влади загальнонаціональним представницьким органом, який обирається народом України. Конституційний склад Верховної Ради України - 450 народних депутатів, які обираються на 5 років.
Згідно зі ст. 102 Конституції Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути обраним Президентом України більше ніж два строки підряд. Президент України не може мати іншого представницького мандата, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, що має на меті одержання прибутку.
Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:- відставки;- неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;- усунення з поста в порядку імпічменту;- смерті.
Система органів виконавчої влади складається з вищих, центральних та місцевих органів виконавчої влади. від 21 грудня 2006 встановлює, що Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади; здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України. Права і обов'язки Кабінету Міністрів України визначені Конституцією України та Законом «Про Кабінет Міністрів України». До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, 1-й Віце-прем’єр і три віце-прем'єр-міністри та міністри України.
Центральні органи виконавчої влади утворюють систему, до якої згідно з Указом Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999р. входять: міністерства; державні комітети; центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Міністерство України — головний орган виконавчої влади, утворений для формування і забезпечення державної політики в основних сферах діяльності та відповідних секторах державного управління.
Державний комітет України — центральний орган виконавчої влади утворюється для забезпечення реалізації державної політики в міжгалузевих та міжсекторних сферах державного управління.
Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом створений для виконання визначених Конституцією та законами України особливих завдань і повноважень, наприклад, Антимонопольний комітет України.
Органи місцевої державної виконавчої влади України.
Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент приймає рішення про відставку голови місцевої держадміністрації (ст. 118 Конституції).
Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Воно може здійснюватися територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі комітети. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, є районні та обласні ради.
Судочинство в Україні здійснюється: Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, яка будується за принципами територіальності та спеціалізації.
Правоохоронні органи - це державні та недержавні органи, головним завданням і функцією яких є охорона правопорядку, захист прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб, держави.
До державних правоохоронних органів належать:
1) прокуратура;2) органи й установи юстиції (Міністерство юстиції, Вища рада юстиції, нотаріат, відділи реєстрації актів громадянського стану);3) органи внутрішніх справ, у тому числі — міліція;4) Служба безпеки України;5) органи державної податкової служби;6) митні органи.
До недержавних правоохоронних органів належать адвокатура, приватний нотаріат, приватні охоронні організації.
Законодавча влада — це делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, яка має виключне право приймати закони. Вона здійснює і фінансову (право щорічного затвердження бюджету країни), і установчу (участь парламенту у формуванні вищих виконавчих і судових органів), і контрольну функції. В Україні, згідно зі ст.75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади є парламент — Верховна Рада України.
Виконавча влада — це влада, яка володіє правом безпосереднього управління в державі. Носієм цієї влади у масштабі країни є уряд, який забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, відповідальний, підзвітний та підконтрольний їй. Згідно з розділом VI Конституції України органами виконавчої влади є Кабінет Міністрів України (вищий орган у системі органів виконавчої влади), центральні органи виконавчої влади та місцеві державні адміністрації (здійснюють виконавчу владу в областях і районах).
Судова влада — це незалежна влада, яка охороняє право, виступає арбітром у спорах про право, здійснює правосуддя. Судова влада обмежена нормами та принципами права, здійснюється у формі судової процедури й не може залежати від суб'єктивного впливу інших гілок влади. Юрисдикція судів поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі. Найвищим судовим органом у системі судів є ВСУ .