7. Особливості егп і пгп Латинської Америки.

ЕГП. Лат. Америка – регіон який розташований на Пд. від США і охоплюють Центральну та Пд. Америки. Регіон налічує 24 республіки і 9 країн Співдружності. Всі країни, крім Болівії та Парагваю мають вихід до Світового океану. На сході регіон омивається Атлантичним океаном, а на заході Тихим. Важливе значення для регіону має міжнародний Панамський канал, який сполучає ці два океани. Лат. Америку вважають напівпереферією світового господарства. Відчутний вплив на політику і економіку держав мають США. Більшість держав належать до групи країн що розвиваються. Деякі країни відносяться до Нових індустріальних країн (Мексика, Бразилія, Аргентина, Чилі, Уругвай, Венесуела). Важливе місце серед цих держав належить Мексиці та Бразилії.

ПГП. Безпосереднє сусідство з США суттєво впливає на геополітичне положення регіону. Латинська Америка близько розташована до Європи, проте віддалена від Китаю, Японії, Індії. Проте все більше зростає політичний вплив цього регіону в світі. Найбільшою і найдавнішою у регіоні є Організація аме­риканських держав (ОАД), до якої належать 33 країни Ла­тинської Америки. Важливими організаціями також є Ла­тиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ), і Централь­ноамериканський загальний ринок (ЦАЗР). У 1968 р. сфор­мовано Карибський загальний ринок (КАРИКОМ) у складі 12 держав і залежних територій Карибського басейну. Поді­єю у галузі інтеграції стало створення Асоціації вільної тор­гівлі Північної Америки (НАФТА), до якої з країн регіону увійшла Мексика. Передбачається, що ця організація охо­пить і південь: нині постало питання приєднання до НАФ­ТА Колумбії й Венесуели, а також усієї групи КАРИКОМ.

12. Особливості егп і пгп Республіки Південна Африка.

Південно-Африканська Республіка знаходиться на південному краю Африканського континенту, тягнучись від річки Лімпопо на півночі до мису Голковий на півдні. ПАР займає лише 4% загальної площі Африканського континенту. При цьому за розміром вона в 5 разів більше Великобританії і в 2 рази - Франції. Західне узбережжя ПАР омивається Атлантичним океаном, а східна берегова лінія йде по Індійському океану. На півночі ПАР межує з Намібією, Ботсваною і Зімбабве, на північному сході - з Мозамбіком і Свазілендом. Ця країна відіграє значну роль не тільки в Південній Африці, а й в світі. На ПАР припадає 28 % ВНП всього континенту, а його розміри на душу населення в п'ять разів вищі від середньоафриканських. У світі ПАР виступає як один з важливих постачальників сировини; її в цьому відношенні можна поставити в один ряд з Канадою та Австралією.

8. Особливості егп і пгп Африки

ЕГП. Африка займає 1/5 частину суходолу земної кулі. На економіко-географічне положення Африки найбільший вплив справили близькість до Західної Європи і Південно-Західної Азії і транзитне положення на морських шляхах, які зв'язують Європу з Азією та Австралією. Материк омивається водами 2 океанів: індійським на сході і Атлантичним на заході. 14 країн континенту не мають виходу до морів і океанів, і цей фактор істотно гальмує їхній розвиток. Більшість країн Африки залишаються економічно найвідсталішою частиною світового господарства, його периферією. Завдяки своїм ресурсам і різногалузевій економіці на цьому тлі вигідно вирізняються Південна Африка і Єгипет. Найбільш вигідне ЕГП у країн Пн. Африки, які межують через море з розвинутими країнами Пд..Європи а через Єгипет пролягає суецький канал. Найменш вигідне в континентальних держав центральної Африки. Особливістю ЕГП приморських країн є слабка розчленованість берегової лінії і невелика к-сть придатних для будівництва портів природних заток і бухт. Великі судноплавні річки (Ніл, Нігер, Конго), дають можливість пов’язати віддалені континентальні райони з портами на узбережжі, однак річки сх.. і пд.. Африки протікають гористими регіонами, тому більшість з них непридатні для судноплавства.

ПГП. Характеризується такими рисами, як: близькість до Європи, країн Пн. Америки та країн Пд. Азії. В політичному відношенні Африка не є впливовим регіоном. Тому на політичну ситуацію багатьох країн Африки суттєвий вплив мають країни Європи та США. Це особливо стосується тих країн у яких є напружена внутрішня ситуація повязна з громадянським війнами, прикордонними конфліктами, спірними територіями тощо. Тому в багатьох країнах присутні війська НАТО, миротворчі контингенти ООН. Дещо краще ПГП країн Пн. Африки та ПАР.