- •1. Типологія країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •3. Типологія країн Америки за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •4. Типологія країн Африки, Австралії і Океанії за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •6. Особливості егп і пгп Пн. Америки
- •7. Особливості егп і пгп Латинської Америки.
- •12. Особливості егп і пгп Республіки Південна Африка.
- •8. Особливості егп і пгп Африки
- •11. Особливості егп і пгп Єгипту.
- •9. Особливості егп і пгп Океанії
- •10. Егп і пгп Австралії.
- •13.Особливості егп і пгп Бразилії.
- •14. Особливості егп і пгп Аргентини.
- •16. Особливості господарського розвитку сша.
- •17.Особливості господарського розвитку «Північного пограниччя» (Північна Америка).
- •18. Особливості господарського розвитку Французької Канади.
- •19. Особливості господарського розвитку Приморського північного сходу (Північна Америка).
- •20. Особливості господарського розвитку «Серцевини» (Північна Америка).
- •21. Особливості господарського розвитку Півдня.
- •22. Особливості господарського розвитку Південного Заходу.
- •Особливості господарського розвитку «Внутрішнього континентального регіону» (Пн. Америка).
- •24. Особливості господарського розвитку«Західного пограниччя» (Північна Америка).
- •25. Особливості господарського розвитку «Тихоокеанського району» (Північна Америка).
- •29.Особливості господарського розвитку Австралії.
- •30.Особливості господарського розвитку Єгипту.
- •31.Особливості господарського розвитку Мексики.
- •32.Особливості господарського розвитку Республіки Південна Африка.
- •33. Природно-ресурсний потенціал Латинської Америки.
- •34.Природно-ресурсний потенціал Океанії.
- •35.Природно-ресурсний потенціал Республіки Південна Африка.
- •36.Природно-ресурсний потенціал Канади.
- •37.Природно-ресурсний потенціал Австралії.
- •38. Природно-ресурсний потенціал сша.
- •39.Природно-ресурсний потенціал Бразилії.
- •40. Природно-ресурсний потенціал Аргентини.
- •41. Природно-ресурсний потенціал Мексики.
- •42. Природно-ресурсний потенціал Республіки Південна Африка.
- •49. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Єгипту.
- •46. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Австралії.
- •47. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Бразилії.
- •48. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Аргентини.
- •50. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Республіки Південна Африка.
- •51. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Канади.
- •52. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості сша.
- •55. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства сша.
- •56. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Канади.
- •58. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Океанії.
- •64. Спеціалізація в мгпп, галузева структура тваринництва Африки.
- •59. Спеціалізація в мгпп, галузева структура рослинництва Латинської Америки.
- •60. Спеціалізація в мгпп, галузева структура тваринництва Латинської Америки.
- •67. Транспортна система і вузлові транспортні центри сша.
- •61. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Бразилії.
- •62. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Аргентини.
- •63. Спеціалізація в мгпп, галузева структура рослинництва Африки.
- •65. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Республіки Південна Африка.
- •66. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Єгипту.
- •69. Транспортна система і вузлові транспортні центри Бразилії і Аргентини.
- •70. Транспортна система і вузлові транспортні центри Австралії.
- •73. Транспортна система і вузлові транспортні центри Республіки Південна Африка і Єгипту.
- •74.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Канади.
- •75.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків сша.
- •76.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків країн Латинської Америки.
- •77.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків країн Африки.
- •78.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Австралії і Океанії.
- •79.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії і Аргентини.
- •26.Особливості господарського розвитку Канади.
4. Типологія країн Африки, Австралії і Океанії за рівнем соціально-економічного розвитку.
Країни Африки, Океанії та Австралія належать до різних типів країн за рівнем економічного розвитку. Австралія та Нова Зеландія належать до групи високорозвинених країн і вийшли відповідно на друге та двадцяте місце за рівнем використання інтернетівських комерційних операцій. Більшість країн Океанії — аграрні країни, основу економіки яких становить тропічне землеробство (вирощування овочів і фруктів) та тваринництво. Тому більшість з них належать до країн що розвиваються. Розвиток економіки гальмується дефіцитом паливних ресурсів. Африка. 54 держави (51 республік і три монархії — Марокко, Лесото і Свазіленд) і декілька залежних територій. Африка займає 1/5 частину суходолу земної кулі. Ще в середині XX ст. це був континент колоніальних володінь Великої Британії, Франції, Бельгії, Португалії, Іспанії, Італії. Тільки Ліберія та Ефіопія ніколи не були колоніями. Сьогодні Африка (за винятком Південної Африки) залишається економічно найвідсталішою частиною світового господарства, його периферією. Це пов’язано, перш за все, з колоніальним минулим материка. До інших важливих причин економічної відсталості країн треба віднести: політичну нестабільність, громадянські війни, найвищий у світі природний приріст населення, екологічні, продовольчі проблеми і ін. Австралія та Океанія. 14 держав (9 республік, одна монархія, 4 входять до складу Британської Співдружності) і 10 залежних країн. Австралія та Океанія займає 6% площі суходолу земної кулі. З них 7,7 млн. км припадає на одну материкову державу — Австралійський Союз, а решта на острівні держави Океанії. Океанією називають найбільше у світі скупчення островів (7 тис.) і архіпелагів на величезному просторі центральної і південно-західної частини Тихого океану. Із 14 країн тільки Тонга є монархією, а інші — окремі республіки або перебувають у складі Співдружності.
6. Особливості егп і пгп Пн. Америки
Площа регіону 19,5 млн. км2 населення 350 млн. осіб. Регіон омивається трьома океанами: Атлантичним на сході, Тихим на заході, та Пн-Льодовитим на півночі. На півдні регіон безпосередньо прилягає до Лат. Америки, а на заході Беринговою протокою відокремлена від Євразії. Регіон добре забезпечений кор. копалинами (особливо рудами металів, вугіллям, природним газом, дещо менше нафтою). Це найрозвиненіший регіон світу, в якому розміщені США – найрозвиненіша країна світу. Це основний регіон геополітичного впливу в світі. Після розпаду Радянського Союзу світ став однополюсним. Регіон має політичний вплив на країни Центральної Америки, Пд. Америки. В регіоні розміщені штаб-квартири багатьох впливових міжнародних організацій: ООН (Нью-Йорк), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (Вашингтон), МВФ (Вашингтон), Міжнародна асоціація розвитку (Вашингтон), Міжнародна фінансова корпорація (Вашингтон), Міжнародна організація цивільної авіації (Монреаль) і ін.
