
- •1. Типологія країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •3. Типологія країн Америки за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •4. Типологія країн Африки, Австралії і Океанії за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •6. Особливості егп і пгп Пн. Америки
- •7. Особливості егп і пгп Латинської Америки.
- •12. Особливості егп і пгп Республіки Південна Африка.
- •8. Особливості егп і пгп Африки
- •9. Особливості егп і пгп Океанії
- •10. Егп і пгп Австралії.
- •11. Особливості егп і пгп Єгипту.
- •13.Особливості егп і пгп Бразилії.
- •14. Особливості егп і пгп Аргентини.
- •16. Особливості господарського розвитку сша.
- •17.Особливості господарського розвитку «Північного пограниччя» (Північна Америка).
- •18. Особливості господарського розвитку Французької Канади.
- •19. Особливості господарського розвитку Приморського північного сходу (Північна Америка).
- •20. Особливості господарського розвитку «Серцевини» (Північна Америка).
- •21. Особливості господарського розвитку Півдня.
- •22. Особливості господарського розвитку Південного Заходу.
- •Особливості господарського розвитку «Внутрішнього континентального регіону» (Пн. Америка).
- •24. Особливості господарського розвитку«Західного пограниччя» (Північна Америка).
- •25. Особливості господарського розвитку «Тихоокеанського району» (Північна Америка).
- •29.Особливості господарського розвитку Австралії.
- •30.Особливості господарського розвитку Єгипту.
- •31.Особливості господарського розвитку Мексики.
- •32.Особливості господарського розвитку Республіки Південна Африка.
- •33. Природно-ресурсний потенціал Латинської Америки.
- •34.Природно-ресурсний потенціал Океанії.
- •35.Природно-ресурсний потенціал Республіки Південна Африка.
- •36.Природно-ресурсний потенціал Канади.
- •37.Природно-ресурсний потенціал Австралії.
- •38. Природно-ресурсний потенціал сша.
- •39.Природно-ресурсний потенціал Бразилії.
- •40. Природно-ресурсний потенціал Аргентини.
- •41. Природно-ресурсний потенціал Мексики.
- •42. Природно-ресурсний потенціал Республіки Південна Африка.
- •49. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Єгипту.
- •46. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Австралії.
- •47. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Бразилії.
- •48. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Аргентини.
- •50. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Республіки Південна Африка.
- •51. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Канади.
- •52. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості сша.
- •55. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства сша.
- •56. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Канади.
- •58. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Океанії.
- •64. Спеціалізація в мгпп, галузева структура тваринництва Африки.
- •59. Спеціалізація в мгпп, галузева структура рослинництва Латинської Америки.
- •60. Спеціалізація в мгпп, галузева структура тваринництва Латинської Америки.
- •67. Транспортна система і вузлові транспортні центри сша.
- •61. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Бразилії.
- •62. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Аргентини.
- •63. Спеціалізація в мгпп, галузева структура рослинництва Африки.
- •65. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Республіки Південна Африка.
- •66. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Єгипту.
- •69. Транспортна система і вузлові транспортні центри Бразилії і Аргентини.
- •70. Транспортна система і вузлові транспортні центри Австралії.
- •73. Транспортна система і вузлові транспортні центри Республіки Південна Африка і Єгипту.
- •74.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Канади.
- •75.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків сша.
- •76.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків країн Латинської Америки.
- •77.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків країн Африки.
- •78.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Австралії і Океанії.
- •79.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії і Аргентини.
- •26.Особливості господарського розвитку Канади.
79.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії і Аргентини.
Бразилія експортує, передусім, продукцію сільського господарства (м'ясо, цукор, сою, олію, бавовну, каву і какао), залізну і манганову руду, деякі види машин. За експортом сільськогосподарської продукції Бразилія посідає друге місце у світі після США.Бразилія імпортує деякі види паливних ресурсів, зокрема нафту і газ. Завозить різноманітні машини, які вона не виробляє, товари народного споживання, особливо ті, що не виробляються в галузях важкої та легкої промисловості. Імпортуються фосфорити і зерно, технологічне устаткування для різних галузей господарства. Бразилія має позитивне зовнішньоторговельне сальдо.Економіка Аргентини значною мірою пов'язана з економікою інших країн світу, залежить від реалізації своєї продукції на світовому ринку, від імпорту багатьох товарів з інших країн світу, перш за все, розвинутих. В експорті провідне місце посідає продукція сільського господарства і харчової промисловості, зокрема зерно, борошно, олія, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти, тваринний сир і масло, вовна, шкіра. Аргентина експортує автомобілі і сільськогосподарське устаткування.В імпорті Аргентини переважають машини і устаткування, нафта, вугілля, кольорові метали, продукція хімічної промисловості та товари народного споживання. Основними торговими партнерами Аргентини є Бразилія, США, Японія, Австралія і країни Західної Європи.
26.Особливості господарського розвитку Канади.
Канада — високорозвинута індустріально-аграрна країна з високим економічним потенціалом. Вона належить до держав із найвищим рівнем життя населення. На частку сфери послуг припадає 71% ВНП. Велика кількість і різноманітність природних ресурсів зумовили розвиток тісних економічних зв’язків із найрозвинутішими країнами, насамперед із Францією, Великою Британією і США. Тепер Канада поступово стає північною сировинною базою США і ринком для товарів цієї країни. Основою економіки Канади є приватне підприємництво за наявності невеликої кількості державних і кооперативних підприємств. Це єдина у світі країна, яка у промисловості використовує альтернативну енергетичну технологію. У Канаді потужний потенціал, мають такі галузі промисловості, як виробництво автомобілів, авіатехніки, будівельних машин, снігоходів, комп’ютерів тощо. Промисловість Канади представлена майже усіма галузями сучасного виробництва. Економіка Канади глибоко інтегрована в світову економіку та до певної міри надзвичайно залежна від міжнародної торгівлі, особливо зі своїм найбільшим торговельним партнером, Сполученими Штатами Америки. У 1989 р. Канада уклала Канадсько-американську угоду безмитної торгівлі (FTA), а в 1994 р. — Північноамериканський договір про вільну торгівлю (NAFTA), який включав ще й Мексику. Вільна торгівля на північноамериканському континенті значно пожвавила економічне співробітництво між країнами-учасниками договору, дозволила запобігти економічному спаду й досягти найвищого досі рівня зросту промисловості серед країн Великої Вісімки. З середини 1990-х років уряд країни демонструє позитивний баланс федерального бюджету і послідовно сплачує державну заборгованість. 27.Особливості господарського розвитку Бразилії.
Бразилія — індустріально-аграрна країна, яка за класифі-кацією ООН належить до НІК (нових індустріальних країн). За обсягом ВНП Бразилія посідає перше місце у регіоні. У 90-ті роки XX ст. у країні активно впроваджувалась неоліберальна модель економіки. Лібералізація охопила банківську, бюджетну, кредитну сфери, зовнішньоекономічний сектор. У 2000 р. почалося впровадження соціально спрямованої програми «Вперед, Бразилія!» (розрахованої на 5 років) з метою поєднання неолібералізму і вирішення гострих соціальних питань. Внаслідок економічних реформ Бразилія поступово зрівнялася за багатьма показниками із середньоєвропейськими розвинутими країнами. Однак гострою для неї залишається проблема зовнішнього боргу. У країні розгорнуті програми досліджень у галузі альтернативних джерел енергії, біотехнології. Бразилія є світовим лідером у переведенні автотранспорту на змішане пальне — бензин і спирт. Бразилія перша з латиноамериканських країн створила штучний супутник Землі. Бразилія досягла великих успіхів у промисловому розвитку за рахунок залучення передових технологій, іноземних інвестицій і кредитів розвинутих країн. 18.Особливості господарського розвитку Аргентини.
Аргентина — економічно розвинута країна Латинської Америки з відносно різноманітною структурою господарства. За рівнем економічного розвитку країна посідає третє місце у Латинській Америці (після Бразилії і Мексики). Більшу частку ВНП забезпечують сфера послуг (54%). Із середини 70-х років XX ст. в країні проводяться неоліберальні реформи, результати яких стали помітними з 1989 р. Важливими напрямами економічного розвитку стали приватизація, лібералізація режиму щодо іноземного капіталу, зміцнення національної валюти, податкова, банківська та інші реформи. Нині уряд взяв курс на стабілізацію економіки, зокрема приватизацію підприємств державного сектору, жорсткий бюджетний контроль, відкриття внутрішнього ринку для іноземних компаній, новий податковий режим. Після Другої світової війни державний сектор зміцнив свої позиції. Державні компанії контролювали залізні та шосейні дороги, видобуток вугілля й природного газу, значну частину видобутку і переробки нафти, виробництво електроенергії, виплавку чорних металів тощо. У 90-ті роки XX ст. розпочався процес приватизації, а іноземних інвесторів було прирівняно у правах з національними. Унаслідок цього зменшилася роль держави в управлінні економікою, 28% державної власності перейшло до американського, а 24% — до іспанського капіталу. Іноземному капіталу належать провідні позиції у ключових галузях.