61. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Бразилії.

Сільське господарство. У цій галузі зайнято понад 20% працездатного населення. С/г забезпечує 95% потреб країни у продуктах харчування, крім пшениці. На відміну від інших країн Латинської Америки Бразилія збільшила аграрне виробництво, не розо­рюючи земель. Рослинництво. Частка рослинництва становить 3/5 вар­тості с/г в-ва. Країна спеціалі­зується на вирощуванні експортних тропічних культур. Найважливішою плантаційною культурою є кава, за вироб­ництвом якої Бразилія посідає перше місце у світі. Какао (10%), соя, бавовник і цукрова тростина є най­давнішими плантаційними культурами. Виключно на екс­порт вирощують сизаль (волокно агави). Експортне значен­ня також мають апельсини, банани, ананаси. На півдні розвинуті тютюнництво та виноградарс­тво. Головними продовольчими культурами є кукурудза, рис, квасоля і маніок. їх культивують повсюдно. Із зернових ви­рощують пшеницю, ячмінь та овес.Тваринництво. Ця галузь розвивається переважно на базі природних пасовищ саван і степових районів на півдні. Країна посідає третє місце у світі за виробництвом яловичи­ни і телятини. Певну кількість продуктів тваринництва (м’ясо, вовна, шкури) експортують. Рибальство. Незважаючи на велику протяжність бере­гової смуги, рибальство в країні розвинуте недостатньо. За­гальний вилов становить 800 тис. т. Понад 25% його кіль­кості припадає на басейн Амазонки; океанський промисел ведеться у південних і південно-східних водах. Рибопере­робна промисловість розвинута слабо. Лангустів, омарів, креветок виловлюють на експорт.

62. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Аргентини.

Аргентина майже повністю за­довольняє свої потреби у продовольстві і є його провідним експортером. Обробляють лише 8% земель, більша їх части­на зосереджена у Пампі, де переважають великі латифундії. Господарствам розміром понад 1000 га нале­жить майже 3/4 земельного фонду. Вони цілком механізо­вані. Інтенсивному розвитку с/г перешкод­жає збережена архаїчна система землеволодіння і землеко­ристування. Тваринництво. Ця галузь відіграє провідну роль у с/г. Пріоритетним є розведення великої рогатої худоби, за поголів’ям якої Аргенти­на займає провідні позиції у світі. Понад 70% поголів’я ста­новлять м’ясні породи. У Пампі зосереджено більше 3/4 їх поголів’я, які відзнача­ються високою продуктивністю. Молочне скотарство розви­нуте тільки поблизу великих міст. Аргентина — провідна вівчарська країна: за поголів’ям овець вона вхо­дить у першу десятку країн світу. Більшість овець розводять у Пампі та Патагонії. Свинарство розвинуте слабо й орієнтоване переважно на внутрішній ринок. У гірських районах розводять кіз і тяглову худобу (коней, мулів). Рослинництво. В Аргентині переважає вирощування традиційних експортних зернових і олійних культур. Ос­новною зерновою культурою є пшениця, яку культивують здебільшого на родючих ґрунтах Пампи. Про­відні позиції займає країна і за виробництвом й експортом кормового зерна — кукурудзи, жита, ячменю та вівса. Експортне значення має також вирощування у Пампі олійних: соняшника і льону. Традиційно вирощують арахіс і маслини. Головною тех­нічною культурою є бавовна. Специфічна культура півно­чі країни — парагвайський чай. Провідні позиції у землеробстві посідають садівництво (яблука і цит­русові), овочівництво (відомі аргентинські томати) та ви­ноградарство.