- •1. Типологія країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •3. Типологія країн Америки за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •4. Типологія країн Африки, Австралії і Океанії за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •6. Особливості егп і пгп Пн. Америки
- •7. Особливості егп і пгп Латинської Америки.
- •12. Особливості егп і пгп Республіки Південна Африка.
- •8. Особливості егп і пгп Африки
- •9. Особливості егп і пгп Океанії
- •10. Егп і пгп Австралії.
- •11. Особливості егп і пгп Єгипту.
- •13.Особливості егп і пгп Бразилії.
- •14. Особливості егп і пгп Аргентини.
- •16. Особливості господарського розвитку сша.
- •17.Особливості господарського розвитку «Північного пограниччя» (Північна Америка).
- •18. Особливості господарського розвитку Французької Канади.
- •19. Особливості господарського розвитку Приморського північного сходу (Північна Америка).
- •20. Особливості господарського розвитку «Серцевини» (Північна Америка).
- •21. Особливості господарського розвитку Півдня.
- •22. Особливості господарського розвитку Південного Заходу.
- •Особливості господарського розвитку «Внутрішнього континентального регіону» (Пн. Америка).
- •24. Особливості господарського розвитку«Західного пограниччя» (Північна Америка).
- •25. Особливості господарського розвитку «Тихоокеанського району» (Північна Америка).
- •29.Особливості господарського розвитку Австралії.
- •30.Особливості господарського розвитку Єгипту.
- •31.Особливості господарського розвитку Мексики.
- •32.Особливості господарського розвитку Республіки Південна Африка.
- •33. Природно-ресурсний потенціал Латинської Америки.
- •34.Природно-ресурсний потенціал Океанії.
- •35.Природно-ресурсний потенціал Республіки Південна Африка.
- •36.Природно-ресурсний потенціал Канади.
- •37.Природно-ресурсний потенціал Австралії.
- •38. Природно-ресурсний потенціал сша.
- •39.Природно-ресурсний потенціал Бразилії.
- •40. Природно-ресурсний потенціал Аргентини.
- •41. Природно-ресурсний потенціал Мексики.
- •42. Природно-ресурсний потенціал Республіки Південна Африка.
- •49. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Єгипту.
- •46. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Австралії.
- •47. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Бразилії.
- •48. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Аргентини.
- •50. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Республіки Південна Африка.
- •51. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості Канади.
- •52. Спеціалізація в мгпп, галузева структура і територіальна організація промисловості сша.
- •55. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства сша.
- •56. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Канади.
- •58. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Океанії.
- •64. Спеціалізація в мгпп, галузева структура тваринництва Африки.
- •59. Спеціалізація в мгпп, галузева структура рослинництва Латинської Америки.
- •60. Спеціалізація в мгпп, галузева структура тваринництва Латинської Америки.
- •67. Транспортна система і вузлові транспортні центри сша.
- •61. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Бразилії.
- •62. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Аргентини.
- •63. Спеціалізація в мгпп, галузева структура рослинництва Африки.
- •65. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Республіки Південна Африка.
- •66. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Єгипту.
- •69. Транспортна система і вузлові транспортні центри Бразилії і Аргентини.
- •70. Транспортна система і вузлові транспортні центри Австралії.
- •73. Транспортна система і вузлові транспортні центри Республіки Південна Африка і Єгипту.
- •74.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Канади.
- •75.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків сша.
- •76.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків країн Латинської Америки.
- •77.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків країн Африки.
- •78.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Австралії і Океанії.
- •79.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії і Аргентини.
- •26.Особливості господарського розвитку Канади.
60. Спеціалізація в мгпп, галузева структура тваринництва Латинської Америки.
У тваринництві виробляється третина загальної вартості продукції с/г. Визначають розвиток тваринництва в регіоні Бразилія, Мексика і Аргентина. Вони дають 2/3 вартості продукції тваринництва Латинської Америки. У регіоні розвивається переважно екстенсивне тваринництво м'ясного напрямку. Провідні галузі тваринництва — розведення великої рогатої худоби та овець. У Ла-Платських країнах переважає м'ясне скотарство. Навколо великих міст поширені молочно-м'ясні господарства. У гірських районах і напівпустелях розвивається вівчарство. У цих країнах продукція скотарства має експортне значення. У структурі поголів'я великої рогатої худоби третина — корови. Найбільшими виробниками молочної продукції є Бразилія, Мексика й Аргентина. Велику рогату худобу тут використовують і як тяглову силу. Продуктивність худоби в регіоні набагато нижча, ніж в економічно розвинених країнах. Найнижчий рівень продуктивності у Центральній Америці. У країнах регіону зосереджено майже 10% світового поголів'я свиней. Найбільше уваги товарному свинарству приділяють у районах вирощування кукурудзи — у Пампі, на південному сході і півдні Бразилії, в центральних районах Мексики. Продукцію галузі споживають переважно на внутрішньому ринку. У Латинській Америці поширене тонкорунне і напівтонкорунне вівчарство. М'ясо — вовняний напрям вівчарства розвивається у пустелях і напівпустелях Аргентини та Чилі та на півдні Бразилії. Грубововняне вівчарство домінує в Мексиці, Перу і Болівії. Продукцію вівчарства споживають переважно на внутрішньому ринку. Експортне значення має вона тільки в Аргентині, Уругваї та Чилі. За настригом вовни Аргентина займає третє місце в світі після Австралії і Нової Зеландії. Розвиток тваринництва в регіоні стримує недостатня кормова база.
67. Транспортна система і вузлові транспортні центри сша.
В перевезенні вантажів передують залізниці (38 %), автотранспорт (28 %), внутрішній водний (16 %) і трубопроводи (18 %), у перевезенні пасажирів — автомобільний (82 %) та авіаційний (17 %). США мають найбільшу у світі протяжність автошляхів —6,3млн. км, На автоперевезення припадає 28% усіх вантажо- і 80% пасажи роперевезень.У перевезеннях вантажів, особливо на великі відстані, вагому роль відіграє залізничний транспорт,довжина залізниць становить 228,4 тис. км. Великим залізничним вузлом є Чикаго. Поширені змішані перевезення: автомобільно-залізничні, водно-залізничні, авто-водні. Найважливіші системи морських портів сформувалися на Атлантичному узбережжі — Нью-Йорк, Філадельфія, Балтімор, Бостон; на узбережжі Мексиканської затоки — Новий Орлеан, Х’юстон, Бомонт; на узбережжі Тихого океану — Сан-Франциско, Лос-Анджелес, Сієтл. Аеропорти Нью-Йорка, Чикаго, Лос-Анджелеса, Даллас-Форт-Уерта й Атланти пе¬редові у світі за авіаперевезеннями. На заході країни потужними вузлами трубопровідного транспорту є Сан-Франциско і Лос-Анджелес.
